Імплементаційний протокол між Державною міграційною службою України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України та Федеральним департаментом юстиції та поліції Швейцарської Конфедерації, Державним Секретаріатом з питань міграції Швейцарської Конфедерації до Угоди між Україною та Швейцарською Конфедерацією про реадмісію осіб

Державна міграційна служба України, Адміністрація Державної прикордонної служби України та Федеральний департамент юстиції та поліції Швейцарської Конфедерації, Державний Секретаріат з питань міграції Швейцарської Конфедерації (далі - Компетентні органи):

- на підставі статті 16 Угоди між Україною та Швейцарською Конфедерацією про реадмісію осіб, вчиненої 7 червня 2017 року в м. Київ (далі - Угода);

- з метою співробітництва у практичному виконанні положень Угоди стосовно реадмісії осіб, які не виконують чинних умов стосовно в’їзду та перебування на території України чи Швейцарської Конфедерації або припинили виконувати такі умови,

домовилися про таке:

1. Для України:

- паспорт громадянина України;

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

- тимчасове посвідчення громадянина України;

- дипломатичний паспорт України;

- службовий паспорт України;

- посвідчення особи моряка;

- посвідчення члена екіпажу;

- посвідчення особи на повернення в Україну.

2. Для Швейцарської Конфедерації:

- швейцарське посвідчення особи;

- швейцарський паспорт;

- швейцарський дипломатичний паспорт;

- швейцарський службовий паспорт;

- швейцарський екстрений паспорт;

- швейцарське свідоцтво на повернення.

- будь-які документи, перелічені в статті 1 цього Імплементаційного протоколу, які втратили силу через закінчення терміну їх дії;

- фотокопії будь-яких документів, перелічених в статті 1 цього Імплементаційного протоколу;

- документи, що посвідчують громадянство, та інші офіційні документи, в яких згадується або зазначається громадянство;

- посвідчення водія або їх копії;

- свідоцтва про народження або їх копії;

- журнал військової служби та військовий квиток або їх копії;

- службові посвідчення або їх копії;

- показання свідків;

- заяви, зроблені відповідною особою;

- результат офіційного тесту, яким встановлюється мова, якою розмовляє особа. Для цілей цього Імплементаційного протоколу термін "офіційний тест" означає тест, що замовляється або виконується компетентним органом Запитуючої держави та визнається Запитуваною державою;

- будь-які інші документи, що можуть допомогти встановити громадянство відповідної особи.

- відмітки про в’їзд/виїзд або аналогічні записи в проїзному документі відповідної особи або інші докази в’їзду/виїзду (наприклад, фото- або відеозаписи);

- іменні квитки та/або списки пасажирів міжнародних повітряних, залізничних або автобусних рейсів, де вказується присутність та маршрут слідування відповідних осіб з території Запитуваної держави на територію Запитуючої держави.

- офіційні заяви, надані, зокрема, працівниками прикордонних органів Запитуючої держави, та іншими свідками, які можуть підтвердити факт перетину державного кордону відповідною особою;

- документи, посвідчення та будь-які рахунки (наприклад, готельні рахунки, направлення на прийом до лікаря/стоматолога, перепустки до державних/приватних установ, договори про оренду автотранспортних засобів, виписки по кредитній картці тощо), які чітко вказують на те, що відповідна особа перебувала на території Запитуваної держави;

- інформація, яка вказує на те, що відповідна особа користувалася послугами перевізника або туристичної агенції;

- офіційні свідчення відповідної особи в судових або адміністративних провадженнях.

1. Якщо Компетентні органи Запитуючої держави вважають, що інші документи, не зазначені в статтях 1-4 цього Імплементаційного протоколу, можуть бути важливими для встановлення громадянства особи, яка підлягає реадмісії, такі документи можуть подаватися компетентним органам Запитуваної держави разом із запитом про реадмісію.

2. Рішення про те, чи можуть враховуватися при розгляді запиту про реадмісію документи, зазначені в пункті 1 цієї статті, приймають компетентні органи Запитуваної держави.

1. Запит про реадмісію надсилається письмово за формою, визначеною у Додатку 1 до цього Імплементаційного протоколу, компетентним органом Запитуючої держави компетентному органу Запитуваної держави захищеними каналами зв’язку.

2. Відповідь на запит про реадмісію подається в письмовій формі до компетентного органу Запитуючої держави компетентним органом Запитуваної держави захищеними каналами зв’язку.

3. Строки, встановлені статтею 7 Угоди розпочинаються з дати отримання компетентними органами Запитуваної держави належним чином оформленого запиту від компетентних органів Запитуючої держави (датою отримання запиту вважається дата реєстрації запиту як вхідної кореспонденції відповідно до внутрішнього порядку компетентного органу, який отримав запит).

1. Якщо перевезення особи має здійснюватися в супроводі, компетентні органи Запитуючої держави надають таку інформацію: імена, прізвища.

2. Особи, які здійснюють супровід, зобов’язані дотримуватися законодавства Запитуваної держави.

3. Особи, які здійснюють супровід, не повинні мати при собі зброю або інші предмети, які заборонені на території Запитуваної держави.

4. Особи, які здійснюють супровід, носять цивільний одяг, мають при собі дійсні паспорти та службові посвідчення, а також накази про виконання завдання, видані компетентним органом Запитуючої держави.

5. Кількість осіб, які здійснюють супровід, заздалегідь узгоджується Компетентними органами у кожному конкретному випадку.

6. Компетентні органи співпрацюють між собою з усіх питань, пов’язаних з перебуванням осіб, які здійснюють супровід, на території Запитуваної держави. У разі необхідності, Компетентні органи Запитуваної держави надають особам, які здійснюють супровід, посильне сприяння.

1. Запит про транзитне перевезення, оформлюється письмово відповідно до Додатку 2 до цього Імплементаційного протоколу та надсилається компетентним органом Запитуючої держави компетентному органу Запитуваної держави захищеними каналами зв’язку.

2. Відповідь на запит про транзитне перевезення надається компетентному органу Запитуючої держави компетентним органом Запитуваної держави захищеними каналами зв’язку.

3. Строки, визначені статтею 11 Угоди , розпочинаються з дати отримання Компетентними органами Запитуваної держави належним чином оформленого запиту від компетентних органів Запитуючої держави (датою отримання запиту вважається дата реєстрації запиту як вхідної кореспонденції згідно з внутрішнім порядком компетентного органу, який отримав запит).

Витрати, понесені Запитуваною державою у зв’язку з реадмісією та транзитним перевезенням, які покриває Запитуюча держава відповідно до статті 12 Угоди , відшкодовуються цією Державою впродовж 30 днів з дати отримання рахунку-фактури.

1. Для здійснення реадмісії та транзитного проїзду Договірні Сторони визначили пункти пропуску через державний кордон, що розташовані в міжнародних аеропортах:

в Україні:

- "Бориспіль";

- "Київ" імені Ігоря Сікорського;

в Швейцарській Конфедерації:

- Цюрих-Клотен;

- Женева-Куантран;

- Базель-Мюлуз;

- Санкт-Маргретен.

1. Якщо Договірні Сторони не вирішать інакше, Компетентні органи Договірних Сторін під час реалізації Угоди здійснюють зв’язок в усній або письмовій формі англійською мовою.

2. Договірні Сторони обмінюються адресами, номерами телефону та факсу, а також адресами електронної пошти компетентних органів дипломатичними каналами не пізніше 30 днів після підписання цього протоколу. Компетентні органи негайно інформують один одного про зміни у своїх назвах, адресах, номерах телефону та факсу або електронних адресах.

1. Цей Імплементаційний протокол набирає чинності з дати його підписання усіма компетентними органами.

2. Дія цього Імплементаційного протоколу припиняється в той самий день, що й дія Угоди.

3. За взаємною згодою, Компетентні органи в письмовій формі дипломатичними каналами вносять зміни до цього Імплементаційного протоколу. Внесені зміни набирають чинності в порядку, встановленому пунктом 1 цієї статті.

Учинено в м. Київ "21" липня 2020 року, у двох примірниках, кожний українською, німецькою та англійською мовами, при цьому всі тексти є рівноавтентичними. У разі виникнення розбіжностей щодо тлумачення цього Імплементаційного протоколу, текст англійською мовою матиме переважну силу.