Справа «Дикусаренко проти України» (Заяви № 7218/19 та № 17854/19)

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі "Дикусаренко проти України"

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Габріеле Куцско-Штадльмайер (<…>), Голова,

Мартіньш Мітс (<…>),

Лятіф Хусейнов (<…>), судді,

та Лів Тігерштедт (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 19 березня 2020 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Заявника представляв п. С.М. Рибій - юрист, який практикує у м. Дніпрі.

3. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

4. Відомості про заявника та інформація про заяви наведені в таблиці у додатку.

5. У заяві № 17854/19 заявник скаржився за статтями 3 та 13 Конвенції на неналежні умови тримання його під вартою та на відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. У заяві № 7218/19 він також висував скарги за пунктами 3 та 5 статті 5 Конвенції та пунктом 1 статті 6 Конвенції.

I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ

6. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТЕЙ 3 ТА 13 КОНВЕНЦІЇ

7. Заявник скаржився, насамперед, на неналежні умови тримання його під вартою та на відсутність у нього ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Він посилався на статті 3 та 13 Конвенції, які передбачають таке:

Cтаття 3

"Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.".

Cтаття 13

"Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі ...".

8. Суд зазначає, що заявник тримався під вартою у неналежних умовах. Деталі щодо тримання заявника під вартою наведені у таблиці в додатку. Суд посилається на встановлені у його практиці принципи щодо неналежних умов тримання під вартою (див., наприклад, рішення у справі "Муршіч проти Хорватії" (<…>) [ВП], заява № 7334/13, пункти 96-101, ЄСПЛ 2016). Суд нагадує, зокрема, що при встановленні того, чи є умови тримання такими, "що принижують гідність" у розумінні статті 3 Конвенції, серйозний брак простору у в’язничних камерах вважається дуже впливовим чинником та може становити порушення як сам собою, так і в сукупності з іншими недоліками (див. згадане рішення у справі "Муршіч проти Хорватії" (<…>), пункти 122-141, та рішення у справі "Ананьєв та інші проти Росії" (Ananyev and Others v. Russia), заяви № 42525/07 та № 60800/08, пункти 149-159, від 10 січня 2012 року).

9. У керівній справі "Мельник проти України" (Melnik v. Ukraine), заява № 72286/01, від 28 березня 2006 року (нещодавню практику див. в рішенні у справі "Бекетов проти України" (Beketov v. Ukraine), заява № 44436/09, від 19 лютого 2019 року), Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

10. Розглянувши всі надані матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі умови тримання заявника під вартою були неналежними.

11. Суд також зазначає, що заявник не мав у своєму розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.

12. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення статей 3 і 13 Конвенції.

III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ

13. Заявник також подав скарги за пунктами 3 і 5 статті 5 Конвенції та пунктом 1 статті 6 Конвенції, які також порушують питання за Конвенцією з огляду на усталену практику Суду (див. таблицю у додатку ). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту "а" пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у контексті його висновків в рішеннях у справах "Меріт проти України" (Merit v. Ukraine), заява № 66561/01, пункти 70 та 72, від 30 березня 2004 року, "Тимошенко проти України" (Tymoshenko v. Ukraine), заява № 49872/11, пункти 286-287, від 30 квітня 2013 року, "Котій проти України" (Kotiy v. Ukraine), заява № 28718/09, пункт 55, від 5 березня 2015 року, та "Ігнатов проти України" (Ignatov v. Ukraine), заява № 40583/15, пункт 52, від 15 грудня 2016 року.

IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

14.Стаття 41 Конвенції передбачає:

"Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.".

15. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі "Мельник проти України" (Melnik v. Ukraine)) Суд вважає за доцільне присудити суму, зазначену в таблиці у додатку.

16. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

1.Вирішує об’єднати заяви.

2.Оголошує заяви прийнятними.

3.Постановляє, що було порушення статей 3 та 13 Конвенції у зв’язку з неналежними умовами тримання під вартою.

4.Постановляє, що було порушення Конвенції щодо інших скарг, поданих за усталеною практикою Суду (див. таблицю у додатку).

5.Постановляє, що:

(а) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суму, зазначену в таблиці у додатку, яка має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначену суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 09 квітня 2020 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.