ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ята секція
РІШЕННЯ
Рішення у справі "Компанієць та інші проти України" (Заява № 70622/12 та 3 інші заяви - див. перелік у додатку)
| СТРАСБУРГ 4 жовтня 2018 року |
Автентичний переклад
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі "Компанієць та інші проти України"
Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Йонко Грозєв (<…>), Голова,
Габріеле Куцско-Штадльмайер (<…>),
Лятіф Гусейнов (<…>), судді,
та Лів Тігерштедт (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 13 вересня 2018 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені у таблиці в додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у таблиці в додатку.
4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість кримінальних проваджень та на відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. У заяві № 76577/17 заявниця скаржилася також за іншими положеннями Конвенції.
ПРАВО
I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ
5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявники скаржилися, зокрема, на те, що тривалість кримінальних проваджень у їх справах була несумісною із вимогою "розумного строку", та на відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилалися на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції, які передбачають таке:
Пункт 1 статті 6
"При визначенні … будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення … кожен має право на … розгляд його справи упродовж розумного строку [а] … судом ...".
Стаття 13
"Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.".
7. Суд повторює, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявників (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справах "Пелісьє та Сассі проти Франції" (Pelissier and Sassi v. France) [ВП], заява № 25444/94, пункт 67, ЄСПЛ 1999-II, та "Фрідлендер проти Франції" (Frydlender v. France) [ВП], заява № 30979/96, пункт 43, ЄСПЛ 2000-VII).
8. У справі "Меріт проти України" (Merit v. Ukraine), заява № 66561/01, рішення від 30 березня 2004 року, Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання, Суд вважає, що у цій справі тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі "розумного строку".
10. Суд також зазначає, що заявники не мали ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.
11. Таким чином, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.
III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДНО ДО УСТАЛЕНОЇ ПРАКТИКИ СУДУ
12. Заявниця у заяві № 76577/17 подала також скаргу за статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції, яка теж порушує питання відповідно до усталеної практики Суду (див. таблицю у додатку). Ця скарга не є явно необґрунтованою у розумінні підпункту "а" пункту 3 статті 35 Конвенції, а також не є неприйнятною з будь-яких інших підстав. Тому вона має бути визнана прийнятною. Розглянувши всі наявні матеріали та з огляду на його висновки в рішенні у справі "Іванов проти України" (Ivanov v. Ukraine), № 15007/02, від 07 грудня 2006 року, Суд вирішує, що вона також вказує на порушення Конвенції.
IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
13.Стаття 41 Конвенції передбачає:
"Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.".
14. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі "Бевз проти України" (Bevz v. Ukraine), заява № 7307/05, пункт 52, рішення від 18 червня 2009 року), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені в таблиці у додатку.
15. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1.Вирішує об’єднати заяви.
2.Оголошує заяви прийнятними.
3.Постановляє, що ці заяви свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю кримінальних проваджень.
4.Постановляє, що було порушення статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції щодо іншої скарги, висунутої відповідно до усталеної практики Суду (див. таблицю у додатку).
5.Постановляє, що:
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 4 жовтня 2018 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.
| В.о. заступника Секретаря | Лів ТІГЕРШТЕДТ |
| Голова | Йонко ГРОЗЄВ |
Додаток
ПЕРЕЛІК
заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції (надмірна тривалість кримінальних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)
| № | № заяви, дата подання | П.І.Б. заявника, дата народження | П.І.Б. представника та місце знаходження | Початок провадження | Закінчення провадження | Загальна тривалість інстанції | Інші скарги відповідно до усталеної практики Суду | Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат (в євро)-1 |
| 1. | 70622/12 22/10/2012 | Артем Герасимович КОМПАНІЄЦЬ 26/05/1988 | 24/03/2010 | 06/06/2014 | 4 роки, 2 місяці та 14 днів; 2 інстанції | 800 | ||
| 2. | 75098/17 19/10/2017 | Сергій Юлікович БАЙРАКОВСЬКИЙ 11/05/1960 | Артем Вікторович Федосін м. Київ | 23/03/2009 | 19/04/2017 | 8 років та 28 днів; 3 інстанції | 1 200 | |
| 3. | 76577/17 25/10/2017 | Світлана Сергіївна ПОСТОЙКО 21/07/1964 | 03/06/2011 | триває | Більше 7 років, 2 місяців та 11 днів; 2 інстанції | Пункт 1 статті 2 Протоколу № 4 - надмірна тривалість застосування підписки про невиїзд: з 03/06/2011 по 25/04/2017 (5 років та 11 місяців) | 2 300 | |
| 4. | 2276/18 03/01/2018 | Тарас Федорович ШЕВЧУК 21/03/1965 | 20/09/2010 | триває | Більше 7 років, 10 місяців та 25 днів; 3 інстанції | 1 200 |
__________
-1 Та додатково будь-який податок, який може бути стягнутий із заявників.
