ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ята секція
РІШЕННЯ
Справа "Скідан та Зінковський проти України" (Заява № 52321/14 та 34951/17)
СТРАСБУРГ
28 червня 2018 року
Автентичний переклад
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі "Скідан та Зінковський проти України"
Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Йонко Грозєв (<…>), Голова,
Габріеле Куцско-Штадльмайер (<…>),
Лятіф Хусейнов (<…>), судді,
та Лів Тігерштедт (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 07 червня 2018 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені у переліку в додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у переліку в додатку.
4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість кримінальних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Заявник у заяві № 52321/14 також висунув іншу скаргу за статтею 3 Конвенції щодо умов тримання його під вартою.
ПРАВО
I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ
5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявники скаржилися, здебільшого, на те, що тривалість відповідних кримінальних проваджень була несумісною із вимогою "розумного строку" та на відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилались на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції, які передбачають:
Пункт 1 статті 6
"Кожен має право на … розгляд його справи упродовж розумного строку … судом, …, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.".
"Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.".
7. Суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявників (див., серед багатьох інших джерела рішення у справах "Пелісьє та Сассі проти Франції" [ВП] (Pelissier and Sassi v. France) [GC], заява № 25444/94, пункт 67, ЄСПЛ 1999-II, та "Фрідлендер проти Франції" [ВП] (Frydlender v. France) [GC], заява № 30979/96, пункт 43, ЄСПЛ 2000-VII).
8. У справі "Меріт проти України" (Merit v. Ukraine), (заява № 66561/01, від 30 березня 2004 року, Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9. Розглянувши всі надані матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання, Суд вважає, що у цій справі тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі "розумного строку".
10. Суд також зазначає, що заявники не мали ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.
11. Таким чином, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.
III. ІНШІ СКАРГИ
12. Заявник у заяві № 52321/14 також висунув іншу скаргу за статтею 3 Конвенції щодо умов тримання його під вартою.
13. Суд розглянув заяву та вважає, що з огляду на всі наявні у нього матеріали та настільки, наскільки вони охоплюються його компетенцією, ця скарга не відповідає критеріям прийнятності, викладеним у статтях 34 і 35 Конвенції, або не розкриває жодних ознак порушень прав і свобод, передбачених Конвенцією чи протоколами до неї.
Таким чином, ця частина заяви повинна бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.
IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
14. Стаття 41 Конвенції передбачає:
"Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.".
15. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі "Бевз проти України" (Bevz v. Ukraine), заява № 7307/05, пункт 52, від 18 червня 2009 року), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у переліку в додатку.
16. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Вирішує об’єднати заяви.
2. Оголошує прийнятними скарги щодо надмірної тривалості кримінальних проваджень та відсутності у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту, а решту скарг у заяві № 52321/14 - неприйнятними.
3. Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю кримінальних проваджень.
4. Постановляє, що:
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у переліку в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 28 червня 2018 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.
| В.о. заступника Секретаря | Лів ТІГЕРШТЕДТ |
| Голова | Йонко ГРОЗЄВ |
Додаток
ПЕРЕЛІК
заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції (надмірна тривалість кримінальних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)
__________
-1 Та додатково будь-який податок, що може нараховуватись заявникам.
