Справа «Григорьєв проти України» (Заява № 32569/08)

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі "Григорьєв проти України"

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Сіофра О’Лірі (<…>), Голова,

Мартіньш Мітс (<…>),

Ладо Чантурія (<…>), судді,

та Лів Тігерштедт (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 14 лютого 2019 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

1. Справу було розпочато за заявою, поданою до Суду проти України 25 червня 2008 року на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Заявника представляв п. І.Ф. Ткач - юрист, який практикує у м. Севастополі.

3. Про заяву було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

4. Відповідні деталі заяви та інформація про заявника наведені у таблиці в додатку.

5. Заявник скаржився на надмірну тривалість досудового тримання його під вартою та на судовий перегляд такого тримання.

I. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 3 СТАТТІ 5 КОНВЕНЦІЇ

6. Заявник скаржився, головним чином, на те, що досудове тримання його під вартою було необґрунтовано довгим. Він посилався на пункт 3 статті 5 Конвенції, яка передбачає таке:

Пункт 3 статті 5

"3. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті … має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з’явитися на судове засідання.".

7. Суд зауважує, що загальні принципи щодо права на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження, гарантовані пунктом 3 статті 5 Конвенції, були викладені у низці попередніх рішень (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справах "Кудла проти Польщі" [ВП] (Kudla v. Poland) [GC], заява № 30210/96, пункт 110, ЄСПЛ 2000-XI, та "Маккей проти Сполученого Королівства" [ВП] (McKay v. the United Kingdom) [GC], заява № 543/03, пункти 41-44, ЄСПЛ 2006-X, з подальшими посиланнями).

8. У справах "Харченко проти України" (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, рішення від 10 лютого 2011 року, та "Ігнатов проти України" (Ignatоv v. Ukraine), заява № 40583/15, рішення від 15 грудня 2016 року, Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі

9. Розглянувши всі наявні в нього матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість досудового тримання під вартою була надмірною.

10. Таким чином, ця скарга є прийнятною та свідчить про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції.

II. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДНО ДО УСТАЛЕНОЇ ПРАКТИКИ СУДУ

11. Заявник також висував іншу скаргу за пунктом 4 статті 5 Конвенції, яка також порушує питання відповідно до усталеної практики Суду щодо надмірної тривалості судового перегляду законності тримання під вартою (див. таблицю у додатку). Ця скарга не є явно необґрунтованою у розумінні підпункту "а" пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятною з будь-яких інших підстав. Тому вона має бути визнана прийнятною. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд доходить висновку, що вона також свідчить про порушення Конвенції у світлі його висновків у згаданому рішенні у справі "Харченко проти України" (Kharchenko v. Ukraine).

III. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

12. Стаття 41 Конвенції передбачає:

"Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї, і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.".

13. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику, Суд вважає за доцільне присудити суму, зазначену в таблиці у додатку.

14. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

1. Оголошує заяву прийнятною.

2. Постановляє, що ця скарга свідчить про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції щодо надмірної тривалості досудового тримання під вартою.

3. Постановляє, що було порушення пункту 4 статті 5 Конвенції щодо надмірної тривалості судового перегляду законності тримання під вартою (див. таблицю у додатку).

4. Постановляє, що:

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суму, зазначену у таблиці в додатку; ця сума має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначену суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 07 березня 2019 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.