Заява № 22328/08, подана Василем Івановичем Шубеліком проти України, та 6 інших заяв (див. перелік у додатку)

29 вересня 2016 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Ханлар Гаджиєв (<...>), Голова,

Фаріс Вегабовіч (<...>),

Карло Ранцоні (<...>), судді,

а також Хасан Бакірчі (<...>), заступник Секретаря секції,

беручи до уваги заяви, подані у різні дати, зазначені в таблиці у додатку,

з огляду на декларації про прийняття умов дружнього врегулювання у справах,

після обговорення постановляє таке рішення:

Перелік заявників наведено в таблиці у додатку.

Про скарги заявників за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції на надмірну тривалість цивільних проваджень і відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

Суд отримав декларації щодо дружнього врегулювання спору, відповідно до яких заявники погодились відмовитись від будь-яких подальших скарг проти України щодо фактів, викладених у цих заявах, в обмін на зобов’язання Уряду сплатити їм суми, вказані в таблиці, що додається. Ці суми будуть конвертовані в національну валюту держави-відповідача, за винятком заяви № 61677/09, за курсом на день здійснення платежу та виплачені протягом тримісячного строку від дати отримання повідомлення про ухвалення рішення Судом. У випадку несплати цих сум упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов’язується сплатити пеню у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти, що нараховуватиметься з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку.

Виплата зазначених сум становитиме остаточне вирішення справ.

Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх одночасно в одному рішенні.

Суд бере до уваги факт досягнення сторонами дружнього врегулювання. Суд переконаний, що таке врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї, та не знаходить підстав для подальшого розгляду заяв. Враховуючи викладене, заяви слід вилучити з реєстру справ.

Вирішує об’єднати заяви.

Вирішує вилучити заяви з реєстру справ Суду відповідно до статті 39 Конвенції.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 20 жовтня 2016 року.