Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про співробітництво в галузі авіаційного пошуку і рятування

Кабінет Міністрів України та Уряд Республіки Білорусь (далі - Сторони),

беручи до уваги, що Україна і Республіка Білорусь є учасниками Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року (далі - Конвенція),

враховуючи стандарти та рекомендовану практику Міжнародної організації цивільної авіації, що стосуються співпраці між пошуково-рятувальними службами (далі - пошуково-рятувальні служби) суміжних держав,

усвідомлюючи життєво важливе значення, яке може мати швидка допомога для людей, які зазнають лиха,

домовилися про таке:

Для цілей цієї Угоди застосовуються терміни та визначення, що містяться в розділі 1 Додатка 12 до Конвенції.

Організація і виконання пошуково-рятувальних операцій здійснюються Сторонами відповідно до цієї Угоди. Як основа для організації і виконання таких операцій застосовуються Додаток 12 до Конвенції та Керівництво з міжнародного авіаційного і морського пошуку і рятування Міжнародної морської організації та Міжнародної організації цивільної авіації.

1. Сторони розглядають кордон між суміжними територіями держав Сторін і прилеглими районами польотної інформації як кордон між їх районами пошуку і рятування. Розмежування районів пошуку і рятування не стосується делімітації будь-яких просторів між державами Сторін та не завдає шкоди їм.

2. Кожна Сторона забезпечує наявність у її районі пошуку і рятування авіаційних пошуково-рятувальних служб (далі - пошуково-рятувальні служби). Такі служби забезпечують цілодобове чергування.

3. Компетентними органами, відповідальними за реалізацію цієї Угоди, є:

від Білоруської Сторони - Міністерство надзвичайних ситуацій Республіки Білорусь;

від Української Сторони - Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

Сторони повідомляють одна одній дипломатичними каналами про зміни, що стосуються їх компетентних органів, відповідальних за реалізацію цієї Угоди.

Заходи з пошуку і рятування на території та в повітряному просторі Республіки Білорусь та України, а також у прилеглих районах польотної інформації здійснюються згідно із законодавством та правилами держави відповідної Сторони.

1. Якщо пошуково-рятувальна служба держави однієї Сторони одержує повідомлення про авіаційну подію або інцидент у своєму районі пошуку і рятування, ця служба невідкладно вживає всіх необхідних заходів з пошуку і рятування.

2. Якщо пошуково-рятувальна служба держави однієї Сторони одержує повідомлення про авіаційну подію або інцидент у районі пошуку і рятування держави іншої Сторони, ця служба негайно інформує про таку подію або інцидент пошуково-рятувальну службу держави іншої Сторони.

3. Якщо у пошуково-рятувальної служби держави однієї Сторони в ситуації, зазначеній у пункті 1 цієї статті, виникла необхідність у допомозі пошуково-рятувальної служби держави іншої Сторони, вона може запитати таку допомогу. У такому випадку Сторона, що запросила допомоги, вживає всіх заходів щодо якнайшвидшого допуску на територію своєї держави пошуково-рятувальних сил та засобів держави іншої Сторони. Подальші заходи вживаються у взаємодії пошуково-рятувальних служб держав обох Сторін.

4. Допомога будь-якій особі, яка перебуває в небезпеці, надається незалежно від громадянства або статусу такої особи, або обставин, за яких таку особу було виявлено.

5. Кожна Сторона зобов'язується інформувати іншу Сторону про всі події, що трапилися в її районі пошуку і рятування, інциденти за участю повітряних суден, зареєстрованих у державі іншої Сторони, та про вжиті заходи.

6. Кожна Сторона інформує дипломатичне чи консульське представництво держави іншої Сторони про порятунок тих, хто залишився живим або про виявлення загиблих осіб - громадян держави іншої Сторони. Інформація передається невідкладно із зазначенням (по можливості) прізвища, імені, дати народження, домашньої адреси, реквізитів документа, що посвідчує особу, а також відомостей про стан здоров'я і місцезнаходження врятованих осіб або про місцезнаходження тіл загиблих.

1. Сторони зміцнюють співробітництво між пошуково-рятувальними службами своїх держав. Таке співробітництво включає, зокрема, спільні навчання з пошуку і рятування, регулярні перевірки міждержавних каналів зв'язку, взаємні візити експертів з пошуку і рятування, обмін пошуково-рятувальною інформацією та досвідом.

2. Компетентні органи держав Сторін узгоджують між собою порядок реалізації цієї Угоди.

3. Для розгляду та вирішення питань практичного співробітництва в рамках цієї Угоди компетентні органи держав Сторін, можуть, за необхідності, проводити зустрічі по черзі в Республіці Білорусь та Україні.

1. Для своєчасного надання допомоги повітряним суднам, що зазнають або зазнали лиха, діють міжнародні сигнали лиха, терміновості, попередження і сигнали, що застосовуються під час пошуково-рятувальних операцій.

2. Перелік технічних засобів, що підлягають встановленню на повітряних судах, призначених для проведення пошуково-рятувальних операцій, визначається правилами, прийнятими державою кожної Сторони.

Кожна Сторона самостійно несе витрати, що виникають під час здійснення пошуково-рятувальних операцій у рамках цієї Угоди в її районі пошуку та рятування.

Ніщо в цій Угоді не зачіпає прав і зобов'язань кожної із Сторін, що випливають з інших міжнародних договорів, учасником яких є її держава.

Будь-який спір між Сторонами щодо тлумачення або застосування цієї Угоди вирішується шляхом переговорів між компетентними органами держав Сторін. Якщо компетентні органи не дійдуть згоди, такий спір вирішується дипломатичними каналами.

За взаємною згодою Сторін до цієї Угоди можуть бути внесені зміни. Консультації щодо внесення таких змін проводяться компетентними органами держав Сторін протягом 60 днів з дати отримання будь-якою зі Сторін запиту про їх проведення, якщо компетентні органи держав Сторін не домовляться про продовження цього строку.

Ця Угода та будь-які поправки до неї підлягають реєстрації в Міжнародній організації цивільної авіації.

Ця Угода укладається на невизначений строк і набирає чинності з дати отримання дипломатичними каналами останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності.

Кожна Сторона може в будь-який час поінформувати іншу Сторону про свій намір припинити дію цієї Угоди, надіславши письмове повідомлення дипломатичними каналами.

У такому випадку Угода припиняє дію через 6 місяців з дати отримання такого повідомлення іншою Стороною, у разі якщо до закінчення цього строку Сторони не домовляться про інше.

Учинено в м. Мінськ 1 березня 2017 р. у двох примірниках, кожний російською та українською мовами, при цьому обидва тексти мають однакову силу.