Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Грузії про взаємну охорону секретної інформації

Кабінет Міністрів України та Уряд Грузії (далі - Сторони),

в інтересах забезпечення взаємної охорони всієї секретної інформації, засекреченої в державі однієї Сторони і переданої до держави іншої Сторони, а також інформації, створеної в результаті спільного співробітництва Сторін, виходячи з прагнення встановити правила взаємної охорони секретної інформації, що повинні поширюватися на всі угоди про співробітництво, які укладаються між Сторонами, і контракти, які укладаються між організаціями держав Сторін, що передбачають обмін секретною інформацією,

враховуючи взаємну зацікавленість у реалізації Угоди про взаємне забезпечення збереження міждержавних секретів держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав від 22 січня 1993 року,

домовились про наступне:

У даній Угоді терміни вживаються в такому значенні:

"секретна інформація" - інформація в будь-якій формі (документи, вироби, речовини, фізичні поля і т.п., на/в яких інформація міститься або може бути записана), що засекречена відповідно до законодавства держав Сторін, положень цієї Угоди, і підлягає захисту від несанкціонованого доступу і поширення;

"організація" - державний орган або юридична особа, що приймає участь у міждержавному співробітництві і виконанні контрактів, на які поширюється дія цієї Угоди;

"Сторона-джерело" - організація держави, в якій засекречено інформацію, що наділена повноваженнями здійснити передачу такої інформації вповноваженим організаціям іншої держави, визначеної цією Угодою як "Сторона";

"Сторона-одержувач" - організація, що наділена повноваженнями отримати інформацію, засекречену в державі Сторони-джерела;

"компетентний орган" - державний орган, відповідальний за виконання цієї Угоди при здійсненні міждержавного співробітництва або виконанні окремих контрактів, на які поширюється дія цієї Угоди;

"контракт" - договір, угода або контракт, що укладаються між організаціями держав Сторін, у рамках якого здійснюється передача секретної інформації або створюється секретна інформація;

"замовник" - організація, що робить замовлення в рамках контракту;

"підрядчик" - організація, що одержує замовлення в рамках контракту;

"третя сторона" - уряди держав, що не визначені цією Угодою як "Сторони" та фізичні або юридичні особи цих держав, а також особи без громадянства та міжнародні організації.

Ступені секретності порівнюються наступним чином:

1. Сторони відповідно до цієї Угоди і законодавства своїх держав вживають заходи щодо охорони секретної інформації, що передається або створюється в результаті спільної діяльності, і забезпечують такі ж заходи охорони цієї інформації, які вони приймають при поводженні із секретною інформацією відповідного ступеня секретності своєї держави.

2. Сторони не надають доступу до секретної інформації, у тому числі і до тієї, що знаходиться на архівному збереженні, третій стороні без попередньої письмової згоди Сторони-джерела. Це положення поширюється і на порядок опублікування секретної інформації. Секретна інформація використовується винятково для цілей, обумовлених в контракті.

3. Доступ до секретної інформації дозволяється надавати тільки особам, яким вона необхідна у зв'язку з виконанням службових обов'язків. Надання доступу передбачає наявність допуску до секретної інформації своєї держави, ступінь секретності якої порівнюється у відповідності зі статтею 2 цієї Угоди.

4. Сторони забезпечують на території своєї держави проведення необхідних інспекційних перевірок і дотримання правил охорони секретної інформації.

1. Якщо Сторона-джерело має намір передати секретну інформацію Стороні-одержувачу, вона попередньо запитує у компетентного органу своєї держави підтвердження про те, що Сторона-одержувач має дозвіл на роботу з секретною інформацією відповідного ступеня секретності.

2. Компетентний орган держави Сторони-джерела запитує у відповідного компетентного органу держави Сторони-одержувача письмове підтвердження наявності в Сторони-одержувача допуску до проведення робіт з використанням секретної інформації відповідного ступеня секретності.

3. Секретна інформація передається, як правило, по дипломатичних каналах. При необхідності компетентні органи можуть домовитися про передачу секретної інформації і без використання дипломатичних каналів.

4. У випадку передачі секретної інформації без використання дипломатичних каналів необхідно, щоб:

особа, яка здійснює перевезення секретної інформації, мала допуск до секретної інформації відповідного ступеня секретності;

організація, що здійснює відправлення секретної інформації, мала перелік переданої секретної інформації (другий примірник такого переліку направляється Стороні-одержувачу для наступної передачі компетентному органу);

упаковування секретної інформації відповідало встановленим правилам перевезення секретних документів;

передача секретної інформації була підтверджена розпискою про її одержання;

особи, які здійснюють перевезення секретної інформації, мали спеціальне посвідчення, видане уповноваженим державним органом.

5. При необхідності передачі секретної інформації великого обсягу компетентні органи в кожному випадку встановлюють засіб і маршрут транспортування, забезпечують супровід і охорону вантажу, що перевозиться.

1. Сторона-одержувач проставляє на секретній інформації Сторони-джерела грифи секретності у відповідності до статті 2 цієї Угоди.

2. На копіях і матеріалах перекладу, що містять секретну інформацію Сторони-джерела, проставляються такі ж грифи секретності, що і на оригіналах.

3. На секретній інформації, створеній в державі Сторони-одержувача на основі секретної інформації, переданої Стороною-джерелом, проставляється гриф секретності не нижче за гриф секретності переданої секретної інформації.

4. Сторона-одержувач змінює або знімає ступінь секретності переданої секретної інформації лише за вимогою Сторони-джерела. Сторона-джерело повідомляє Сторону-одержувача про свій намір змінити або зняти ступінь секретності переданої секретної інформації за шість тижнів до прийняття такого рішення.

5. Процес знищення секретної інформації повинен гарантувати невідновлення знищуваної інформації в подальшому. Факт знищення секретної інформації оформляється документально.

1. До підписання контракту на виконання робіт, пов'язаних із використанням підрядчиком секретної інформації держави замовника і передачею секретної інформації між уповноваженими організаціями держав Сторін, застосовується порядок, визначений пунктами 1 і 2 статті 4 цієї Угоди.

2. Компетентний орган держави Сторони-джерела або замовник повідомляють підрядчику, а при необхідності і відповідному компетентному органу держави Сторони-одержувача, ступені секретності інформації, що передається або утворюється при реалізації контракту. Зазначене повідомлення оформляється у вигляді переліку, що розкриває зміст секретної інформації, ступінь її секретності. Перелік є підставою для проставлення порівняного грифу секретності на носіях секретної інформації.

3. Притягнення підрядчиком субпідрядника здійснюється з дозволу компетентного органу держави Сторони-одержувача.

4. Виконання контракту (частини контракту), пов'язаного з використанням секретної інформації, може бути розпочато лише після того як підрядчиком (субпідрядником) будуть прийняті необхідні заходи для захисту цієї інформації.

1. При намірі організації держави однієї із Сторін здійснити в організацію держави іншої Сторони візит, пов'язаний з доступом до секретної інформації, нею направляється на адресу організації, що приймає, письмовий запит, який містить наступні відомості про відвідувача:

а) ім'я, прізвище, дата і місце народження, номер паспорта;

б) громадянство;

в) посада і назва організації, представником якої він є;

г) наявність допуску до секретної інформації відповідного ступеня секретності;

д) мета поїздки і її передбачувана дата;

є) назва організацій, відносно відвідин якої робиться запит;

ж) імена і прізвища осіб, з якими відвідувач передбачає зустрітися.

2. В рамках здійснення співробітництва, пов'язаного з обміном секретною інформацією, громадянам держав Сторін доступ до секретної інформації й в організації держави іншої Сторони, у яких ведеться обробка секретної інформації, надається при наявності письмового дозволу компетентного органу держави Сторони, що приймає. Про прийняте рішення організація, що приймає, повідомляє організацію, що запитує.

1. У випадках, коли однією зі Сторін встановлений факт розголошення секретної інформації або такий факт не може бути цілком виключений, про це негайно інформується інша Сторона.

2. Порушення правил охорони секретної інформації розслідуються відповідними державними органами і розглядаються судами держави Сторони, на території якої вони мали місце, а винні в них особи притягуються до відповідальності відповідно до законодавства цієї держави. Інша Сторона надає допомогу у проведенні розслідування при наявності офіційного запиту, при цьому їй повинні повідомити про результати розслідування.

3. Організації держав Сторін, що здійснюють співробітництво, пов'язане з обміном секретною інформацією, порядок визначення розмірів і відшкодування збитків, нанесених державам Сторін у результаті розголошення секретної інформації або втрати матеріальних носіїв, обговорюють у контрактах.

Витрати однієї Сторони на здійснення заходів щодо охорони секретної інформації не підлягають відшкодуванню іншою Стороною.

Компетентними органами по реалізації цієї Угоди є:

в Україні - Служба безпеки України;

у Грузії - Міністерство державної безпеки Грузії.

Сторони в залежності від характеру співробітництва повідомляють одна одну про те, які державні органи є компетентними органами держав Сторін по виконанню положень цієї Угоди у відношенні окремих контрактів.

Сперечання щодо тлумачення або застосування цієї Угоди вирішуються шляхом переговорів між Сторонами. Під час таких переговорів Сторони продовжують виконувати свої зобов'язання відповідно до цієї Угоди.

1. Компетентні органи держав Сторін ознайомлюються з законодавством або вимогами в сфері охорони секретної інформації держави іншої Сторони.

2. З метою забезпечення тісного співробітництва при виконанні цієї Угоди компетентні органи держав Сторін надають консультації один одному за запитом одного з них.

3. Кожна Сторона дозволяє представникам компетентного органу держави іншої Сторони або іншого державного органу, визначеного за спільною згодою, обговорювати з представниками свого компетентного органу методи і засоби охорони секретної інформації.

1. Дана Угода набирає сили з дати одержання останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття нею чинності.

2. Дана Угода укладається терміном на п'ять років. Термін дії цієї Угоди автоматично продовжується на наступні п'ятирічні періоди, якщо жодна зі сторін попередньо, за шість місяців, у письмовій формі не повідомить про намір зупинити її дію.

3. Зміни і доповнення до цієї Угоди оформляються у вигляді протоколів, що стають невід'ємною частиною Угоди, після їх вступу в дію відповідно до процедури, передбаченої для набуття чинності цією Угодою пунктом 1 статті 13.

4. У випадку припинення дії Угоди положення статті 3 залишаються в силі поки не буде знятий гриф таємності відповідно до законодавства держави Сторони-джерела.

Вчинено в м. Тбілісі 17 липня 2002 року у двох екземплярах, кожний українською, грузинською і російською мовами, причому всі тексти є автентичними.

У випадку виникнення розбіжностей у тлумаченні положень цієї Угоди Сторони будуть звертатися до тексту російською мовою.