ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ята секція
РІШЕННЯ
Справа "Гриценко та інші проти України" (Заява № 56576/08 та 3 інші - див. перелік у додатку)
| СТРАСБУРГ 22 лютого 2018 року |
Автентичний переклад
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі "Гриценко та інші проти України"
Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Андре Потоцький (<…>), Голова,
Сіофра О’Лірі (<…>),
Мартіньш Мітс (<…>), судді,
а також Лів Тігерштедт (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 01 лютого 2018 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначеними у переліку в додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у доданій таблиці.
4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. У заяві № 56576/08 заявник скаржився також за іншими положеннями Конвенції.
ПРАВО
I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ
5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
6. Заявники скаржилися, зокрема, на те, що тривалість відповідних цивільних проваджень була несумісною із вимогою "розумного строку", та на відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилались на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції, які передбачають таке:
Пункт 1 статті 6
"При визначенні його цивільних прав та обов’язків … кожен має право на … розгляд його справи упродовж розумного строку [а] … судом…".
Cтаття 13
"Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.".
7. Суд повторює, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмету спору для заявників (див. рішення у справі "Фрідлендер проти Франції" (Frydlender v. France) [ВП], № 30979/96, п. 43, ЄСПЛ 2000-VII).
8. У справі "Красношапка проти України" (Krasnoshapka v. Ukraine), № 23786/02, від 30 листопада 2006 року, Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання, Суд вважає, що у цих справах тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі "розумного строку".
10. Суд також зазначає, що заявники не мали у своєму розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.
11. Таким чином, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.
III. ІНШІ СКАРГИ
12. У заяві № 56576/08 заявник скаржився також за іншими статтями Конвенції.
13. Суд розглянув заяву і вважає, що з огляду на всі наявні в нього матеріали, та належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції, ці скарги не відповідають критеріям прийнятності, викладеним у статтях 34 та 35 Конвенції, та не виявляють жодних ознак порушень прав і свобод, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї.
"Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.".
15. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі "Красношапка проти України" (Krasnoshapka v. Ukraine), № 23786/02, п.п. 61 і 66, від 30 листопада 2006 року), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у доданій таблиці.
16. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1.Вирішує об’єднати заяви.
2.Оголошує скарги щодо надмірної тривалості цивільних проваджень та відсутності будь-якого ефективного засобу юридичного захисту у національному законодавстві прийнятними, а решту скарг у заяві № 56576/08 - неприйнятною.
3.Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю цивільних проваджень.
4.Постановляє, що:
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у переліку в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 22 лютого 2018 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.
| В. о. заступника Секретаря | Лів ТІГЕРШТЕДТ |
| Голова | Андре ПОТОЦЬКИЙ |
Додаток
ПЕРЕЛІК
заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції (надмірна тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)
__________
-1 Та додатково будь-який податок, який може бути стягнуто із заявників.
