ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П'ята секція
РІШЕННЯ
Рішення у справі "Сергієнко та Саченко проти України"
(Заяви № 78377/13 та № 41506/16)
| СТРАСБУРГ 11 січня 2018 року |
Автентичний переклад
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі "Сергієнко та Саченко проти України"
Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Андре Потоцький (<…>), Голова,
Сіофра О'Лірі (<…>),
Мартіньш Мітс (<…>), судді,
а також Лів Тігерштедт (<…>), в. о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 07 грудня 2017 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено в той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначеними у переліку в додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у переліку в додатку .
4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість кримінальних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. У заяві № 78377/13 заявник скаржився також за іншими положеннями Конвенції.
ПРАВО
I. ОБ'ЄДНАННЯ ЗАЯВ
5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх одночасно в одному рішенні.
II. ЩОДО LOCUS STANDI ПАНА ЮРІЯ ВОЛОДИМИРОВИЧА СЕРГІЄНКА
6. Щодо скарг заявника у заяві № 78377/13 Суд зазначає, що 23 листопада 2015 року під час розгляду справи у Суді заявник помер. Неповнолітній син заявника, Юрій Володимирович Сергієнко, через свого представника заявив про бажання підтримувати заяву від імені свого батька. Оскільки така заява відповідає практиці Суду, він не вбачає підстав для відмови у її задоволенні (див., серед інших джерел, рішення у справі "Беньямінсон проти України" (Benyaminson v. Ukraine) п. 83, заява № 31585/02, від 26 липня 2007 року та рішення у справі "Горватова проти Словаччини" (<…>), п.п. 25-27, заява № 74456/01 від 17 травня 2005 року). Проте у цьому тексті посилання робитимуться на заявника.
7. Заявники скаржилися, зокрема, що тривалість кримінальних проваджень у їхніх справах була несумісною із вимогою "розумного строку", та на відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв'язку з цим. Вони посилались на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції , які передбачають таке:
Пункт 1 статті 6
"При визначенні…будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення….кожен має право на … розгляд його справи упродовж розумного строку [а] … судом…".
Стаття 13
"Кожен, чиї права та свободи, визнані в [цій] Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.".
8. Суд повторює, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявників (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справах "Пелісьє та Сассі проти Франції" (<…>) [ВП], заява № 25444/94, п. 67, ECHR 1999II, та "Фрідлендер проти Франції" (Frydlender v. France) [ВП], заява № 30979/96, п. 43, ECHR 2000-VII).
9. У справі "Меріт проти України" (Merit v. Ukraine), заява № 66561/01, рішення від 30 березня 2004 року, Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
10. Розглянувши всі надані матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання, Суд вважає, що у цій справі тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі "розумного строку".
11. Суд також зазначає, що заявники не мали ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.
12. Таким чином, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції .
IV. ІНШІ СКАРГИ
13. У заяві № 78377/13 заявник скаржився також за іншими положеннями Конвенції відповідно до усталеної практики Суду (див. таблицю у додатку). Ця скарга не є явно необґрунтованою у розумінні підпункту "а" пункту 3 статті 35 Конвенції , а також вона не є неприйнятною з будь-яких інших підстав. Тому вона має бути визнана прийнятною. Розглянувши всі наявні матеріали, та з огляду на його висновки в рішенні у справі "Іванов проти України" (Ivanov v. Ukraine), заява № 15007/02, рішення від 07 грудня 2006 року, Суд вирішує, що вони також вказують на порушення Конвенції.
"Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.".
15. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі "Бевз проти України" (Bevz v. Ukraine), заява № 7307/05, п. 52, рішення від 18 червня 2009 року), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені в таблиці у додатку.
16. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1.Вирішує об'єднати заяви.
2.Оголошує заяви прийнятними.
3.Постановляє, що ці заяви свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв'язку з надмірною тривалістю кримінальних проваджень.
4.Постановляє, що було порушення Конвенції та протоколів до неї щодо іншої скарги, поданої відповідно до усталеної практики Суду (див. таблицю у додатку).
5.Постановляє, що:
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені в таблиці у додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 11 січня 2018 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.
| В. о.заступника Секретаря | Лів ТІГЕРШТЕДТ |
| Голова | Андре ПОТОЦЬКИЙ |
Додаток
ПЕРЕЛІК
заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції (надмірна тривалість кримінальних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)
| № з/п | № заяви, дата подання | П. І. Б. заявника, дата народження | П. І. Б. представника та його місцезнаходження | Початок провадження | Закінчення провадження | Загальна тривалість, інстанції | Інші скарги відповідно до усталеної практики | Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат (в євро)-1 |
| 1 | 78377/13 29/11/2013 | Володимир Олександрович СЕРГІЄНКО 21/09/1957 Заявник помер 23 листопада 2015 року. Його син, Юрій Володимирович Сергієнко, є його спадкоємцем | Сергій Євгенович Сиротенко м. Харків | 10/09/2007 | 28/11/2014 | 7 років, 2 місяці та 19 днів 2 інстанції | пункт 1 статті 2 Протоколу № 4 -надмірна тривалість застосування підписки про невиїзд - починаючи з 17 вересня 2007 року до заявника була застосована підписка про невиїзд; цей запобіжний захід не був змінений протягом усієї тривалості кримінального провадження | 2 300 |
| 2 | 41506/16 07/07/2016 | Анатолій Іванович САЧЕНКО 30/11/1970 | Людмила Михайлівна Колотило м. Черкаси | 16/01/2009 | 05/06/2009 | 4 місяці та 21 день 2 інстанції | 1 800 | |
| 01/12/2009 | 03/12/2009 | 3 дні 2 інстанції | ||||||
| 04/08/2010 | 16/08/2010 | 13 днів 2 інстанції | ||||||
| 14/02/2011 | триває | Більше 6 років, 8 місяців та 27 днів 2 інстанції |
__________
-1 Та додатково будь-які податки, які можуть бути стягнуті із заявників.
