Заява № 3163/11, подана Павлом Олександровичем Паничем проти України

5 липня 2016 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Ерік Мьосе (<…>), Голова,

Йонко Грозєв (<…>),

Мартіньш Мітс (<…>), судді,

а також Мілан Блашко (<…>), заступник Секретаря секції,

беручи до увагу заяву, подану 4 січня 2011 року,

з огляду на декларацію, подану Урядом, та коментарі, надані у відповідь заявником,

після обговорення постановляє таке рішення:

Заявник, п. Павло Олександрович Панич, громадянин України, народився у 1975 році та проживає у м. Бердичеві. У Суді заявника представляв п. О.В. Левицький - адвокат, який практикує ум. Києві.

Уряд України (далі - Уряд) представляла виконувач обов’язків Урядового уповноваженого пані І. Коваль.

Заявник скаржився, що для його тримання під вартою у період з 28 грудня 2009 року по 1 грудня 2010 року не було законних підстав, а також, що заявлене ним клопотання про перегляд законності його тримання під вартою у цей період та про звільнення з-під варти не було розглянуто у найкоротший строк. Він посилався на пункти 1 та 4 статті 5 Конвенції.

22 січня 2016 року Суд отримав декларацію Уряду щодо дружнього врегулювання, відповідно до якої Уряд зобов’язався сплатити заявнику 4000 (чотири тисячі) євро відшкодування будь-якої моральної та матеріальної шкоди, а також судових та інших витрат, що мають бути конвертовані в українську валюту за курсом на день здійснення платежу та звільнені від будь-яких податків, що можуть нараховуватись заявнику. Ця сума буде виплачена протягом тримісячного строку від дати отримання повідомлення про ухвалення рішення Судом. У випадку несплати цієї суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов’язався сплатити пеню у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти, що нараховуватиметься з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку. Виплата зазначеної суми становитиме остаточне вирішення справи.

1 березня 2016 року адвокат заявника п. О.В. Левицький повідомив Суд, що заявник прийняв умови згаданої декларації щодо дружнього врегулювання, запропонованої Урядом.

У світлі вищевикладених міркувань Суд вважає, що спір було вирішено у розумінні підпункту "b" пункту 1 статті 37 Конвенції, та що повага до прав людини, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї, не вимагає подальшого розгляду заяви за пунктом 1 статті 37 in fine.

Враховуючи викладене, справу слід вилучити з реєстру справ.

Вирішує вилучити заяву з реєстру справ.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 28 липня 2016 року.