Заява № 39521/10, подана Олександром Григоровичем Іваницьким проти України, та 2 інші заяви (див. таблицю у додатку)

16 червня 2016 року Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Ханлар Гаджієв (<…>), Голова,

Фаріс Вегабовіч (<…>),

Карло Ранцоні (<…>), судді,

а також Хасан Бакірчі (<…>), заступник Секретаря секції,

беручи до уваги заяви, подані у різні дати, зазначені в таблиці у додатку,

з огляду на декларації щодо вилучення Судом заяв з реєстру справ, подані Урядом держави-відповідача, та відповіді заявників на ці декларації,

після обговорення постановляє таке рішення:

Перелік заявників наведено в таблиці у додатку.

Про скарги заявників за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції на надмірну тривалість кримінальних проваджень у їхніх справах та відсутність у національному законодавстві будь-яких ефективних засобів юридичного захисту було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

Після невдалих спроб досягти дружнього врегулювання Уряд повідомив Суд про декларації з метою врегулювання питань, порушених цими скаргами. Урядом також було запропоновано Суду вилучити заяви з реєстру справ.

Уряд визнав надмірну тривалість кримінальних проваджень та відсутність у національному законодавстві будь-яких ефективних засобів юридичного захисту. Він пропонував сплатити заявникам суми, вказані у таблиці, що додається, та просив Суд вилучити заяви з реєстру справ відповідно до підпункту "с" пункту 1 статті 37 Конвенції. Ці суми будуть конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу і виплачені протягом тримісячного строку від дати повідомлення про рішення Суду. У випадку несплати цих сум протягом зазначеного тримісячного строку Уряд зобов'язався сплатити пеню за період з моменту спливу тримісячного строку і до моменту остаточного розрахунку у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в цей період, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Виплати становитимуть остаточне вирішення справ.

Заявники повідомили Суд про їхню згоду з умовами декларацій.

Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх одночасно в одному рішенні.

Суд вважає, що після згоди заявників з умовами поданої Урядом декларації справи мають розглядатися як дружнє врегулювання спору.

У зв'язку з цим Суд бере до уваги факт досягнення сторонами дружнього врегулювання. Суд переконаний, що таке врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї, та не знаходить підстав для подальшого розгляду заяв.

Враховуючи викладене, справи мають бути вилучені з реєстру.

Вирішує об'єднати заяви.

Вирішує вилучити заяви з реєстру справ відповідно до статті 39 Конвенції.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 7 липня 2016 року.