Заява № 61172/12, подана Дмитром Володимировичем Галенком проти України

07 квітня 2015 року Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Вінсент А. Де Гаетано (<...>), Голова,

Ганна Юдківська (<...>),

Андре Потоцький (<...>), судді,

а також Мілан Блашко (<...>), заступник Секретаря секції,

беручи до уваги зазначену заяву, подану 07 вересня 2012 року,

враховуючи офіційні декларації щодо дружнього врегулювання у справі,

після обговорення постановляє таке рішення:

Заявник - п. Дмитро Володимирович Галенко - громадянин України, який народився у 1974 році і проживає у м. Каневі.

Уряд України (далі - Уряд) представляла його Уповноважений - пані О. Давидчук.

Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 Конвенції на надмірну тривалість кримінального провадження у його справі. Він також скаржився за статтею 13 Конвенції на відсутність ефективних засобів юридичного захисту щодо його скарг.

02 грудня 2013 року та 12 листопада 2014 року Суд отримав декларації щодо дружнього врегулювання, підписані сторонами, згідно з якими заявник погодився відмовитись від будь-яких подальших скарг проти України щодо фактів, викладених у цій заяві, в обмін на зобов'язання Уряду сплатити йому 1200 (одна тисяча двісті) євро, що є відшкодуванням будь-якої моральної та матеріальної шкоди, а також компенсацією судових витрат, які будуть конвертовані в національну валюту на день здійснення платежу та звільнені від будь-яких податків, що можуть нараховуватись. Ця сума має бути виплачена протягом трьох місяців з дати отримання повідомлення про ухвалення рішення Судом. У випадку несплати цієї суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов'язується сплатити пеню у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти, що нараховуватиметься з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку. Виплата зазначеної суми становитиме остаточне вирішення справи.

Суд бере до уваги факт досягнення сторонами дружнього врегулювання. Суд переконаний, що таке врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї, та не знаходить підстав для подальшого розгляду справи. Враховуючи викладене, справу слід вилучити з реєстру справ.

Вирішує вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 39 Конвенції .

Здійснено англійською мовою та повідомлено письмово 30 квітня 2015 року.