Заява № 4341/08, подана Тетяною Павлівною Коржовою проти України

17 червня 2014 року Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Ангеліка Нуссбергер (<...>), Голова,

Вінсент А. Де Гаетано <...>,

Андре Потоцький <...>, судді,

а також Стівен Філліпс <...>, заступник Секретаря секції,

беручи до уваги вищезазначену заяву, подану 15 січня 2008 року,

враховуючи офіційні декларації щодо дружнього врегулювання у справі,

після обговорення постановляє таке рішення:

Заявниця - громадянка України пані Тетяна Павлівна Коржова, яка народилася в 1964 році і проживає у м. Кривому Розі.

Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений.

Заявниця скаржилась за пунктом 1 статті 6 Конвенції на тривалість провадження у справі щодо трудового спору та несправедливий судовий розгляд.

1 квітня 2013 року та 15 лютого 2014 року Суд отримав декларації щодо дружнього врегулювання, підписані сторонами, згідно з якими заявниця погодилась відмовитись від будь-яких подальших скарг проти України щодо фактів, викладених у цій заяві, в обмін на зобов'язання Уряду сплатити їй суму 600 (шістсот) євро, що є відшкодуванням будь-якої моральної шкоди, а також компенсацією судових витрат, які мають бути конвертовані в національну валюту на день здійснення платежу та будуть звільнені від будь-яких податків. Ця сума має бути виплачена протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення про ухвалення рішення Судом. У випадку несплати заявниці належних сум упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов'язується сплатити пеню, що дорівнює граничній позичковій ставці Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти, що нараховуватиметься з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку. Виплата вищезазначеної суми становитиме остаточне вирішення справи.

Суд бере до уваги факт досягнення сторонами дружнього врегулювання. Суд переконаний, що таке врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї, та не знаходить підстав для подальшого розгляду заяви. Враховуючи викладене, справу слід вилучити з реєстру справ.

Вирішує вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 39 Конвенції .