Заява № 5700/08, подана Зіновієм Антоновичем Семенком проти України

11 березня 2014 року Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи Комітетом, до складу якого увійшли:

Боштьян М. Зупанчіч (<…>), Голова,

Енн Пауер-Форд(<…>),

Хелена Єдерблом (<…>), судді,

а також Стівен Філліпс (<…>), заступник Секретаря секції,

беручи до уваги вищезазначену заяву, подану 25 січня 2008 року,

беручи до уваги декларацію, подану Урядом держави-відповідача 21 жовтня 2013 року, щодо вилучення Судом заяви з реєстру справ, та відповідь заявника на цю декларацію,

після обговорення постановляє таке рішення:

Заявник - п. Зіновій Антонович Семенко, громадянин України 1938 року народження, проживає в м. Чернівцях.

Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений.

Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 Конвенції на тривалість провадження в його справі.

Він також подав інші скарги за пунктом 1 статті 6, статтею 13, статтею 17 Конвенції та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, стверджуючи в основному, що провадження в його справі було несправедливим.

Про скаргу заявника за пунктом 1 статті 6 Конвенції на тривалість провадження щодо виплати йому компенсації у зв’язку з припиненням трудових відносин було повідомлено Уряд.

1. Заявник скаржився на тривалість провадження стосовно виплати йому компенсації у зв'язку з припиненням його трудових відносин. Він посилався на пункт 1 статті 6 Конвенції.

Після невдалих спроб досягти дружнього врегулювання Уряд листом від 21 жовтня 2013 року повідомив Суд про свою односторонню декларацію з метою врегулювання питання, яке порушувалось цією частиною заяви. Уряд також запропонував Суду вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 37 Конвенції,

Декларація передбачала таке:

"Уряд України визнає надмірну тривалість розгляду справи заявника національними судами.

Уряд України пропонує виплатити пану Зіновію Антоновичу Семенко 1080 (одна тисяча вісімдесят) євро.

У зв’язку з цим Уряд просить Суд вилучити заяву з реєстру справ. Уряд зауважує, що ця декларація відповідає положенню "з будь-якої іншої підстави", на основі якого Суд може вилучити справу з реєстру відповідно до підпункту "с" пункту 1 статті 37 Конвенції.

Ця сума є відшкодуванням будь-якої моральної шкоди, а також компенсацією судових витрат, звільнена від будь-яких податків, що можуть нараховуватись, і буде конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу. Кошти будуть виплачені протягом трьох місяців з моменту повідомлення про ухвалення Судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У разі несплати цієї суми протягом тримісячного строку Уряд зобов’язується сплачувати з моменту закінчення цього періоду і до моменту розрахунку простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Виплата становитиме остаточне вирішення справи".

У листі від 5 грудня 2013 року заявник висловив свою незгоду з умовами односторонньої декларації.

Суд нагадує, що стаття 37 Конвенції передбачає, що Суд може на будь-якій стадії провадження прийняти рішення про вилучення справи з реєстру справ за наявності підстав, передбачених підпунктами "a", "b", "c" пункту 1 статті 37 Конвенції. Підпункт "c" пункту 1 статті 37 Конвенції надає Суду право вилучити справу з реєстру, якщо:

"на будь-якій іншій підставі, встановленій Судом, подальший розгляд заяви не є виправданим".

Суд також нагадує, що за певних обставин він може вилучити справу з реєстру відповідно до підпункту "c" пункту 1 статті 37 Конвенції на підставі односторонньої декларації Уряду держави-відповідача, навіть якщо заявник бажає, щоб розгляд справи було продовжено.

З цією метою Суд ретельно розгляне декларацію в світлі принципів, що випливають з його практики, зокрема рішень у справах "Тахсін Аджар проти Туреччини" (Tahsin Acar v. Turkey) [ВП], заява № 26307/95, пп. 75-77, ЄСПЛ 2003-VI; ухвал у справах "ТОВ ВАЗА проти Польщі" (<…>), заява № 11602/02, від 26 червня 2007 року; та "Сульвінська проти Польщі" (Sulwinska v. Poland), заява № 28953/03.

У низці справ, включно зі справами проти України, Суд сформував свою позицію стосовно заяв щодо порушення права на судовий розгляд впродовж розумного строку (див., наприклад, рішення у справах "Фрідлендер проти Франції" (Frydlender v. France) [ВП], заява № 30979/96, п 43, ЄСПЛ 2000-VII; "Кокчіарелла проти Італії" (Cocchiarella v. Italy) [ВП], заява № 64886/01, пп. 69-98, ЄСПЛ 2006-V; "Мажевський проти Польщі" (Majewski v. Poland), заява № 52690/99, від 11 жовтня 2005 року, та "Павлюлинець проти України" (Pavlyulynets v. Ukraine), заява № 70767/01, пп. 39-52, від 6 вересня 2005 року).

З огляду на характер визнань, які містяться в декларації Уряду, а також запропоновану суму відшкодування, яка є співмірною із сумами, що приписуються у подібних справах, Суд вважає, що подальший розгляд цієї заяви є невиправданим (підпункт "с" пункту 1 статті 37 Конвенції).

Більше того, у світлі вищевикладених міркувань та з огляду на чітку і практику з цього питання Суд переконаний, що повага до прав людини, визначених у Конвенції та протоколах до неї, не вимагає продовження розгляду заяви (пункт 1 статті 37 in fine).

Насамкінець Суд наголошує, що якщо Уряд не дотримається умов односторонньої декларації, заяву може бути поновлено у реєстрі справ відповідно до пункту 2 статті 37 Конвенції (ухвала у справі "Йосіповіч проти Сербії" (<…>), № 18369/07, від 4 березня 2008 року).

2. Посилаючись на пункт 1 статті 6, статтю 13 та статтю 17 Конвенції, а також статтю 1 Першого протоколу, заявник також скаржився на несправедливість провадження.

Враховуючи всі наявні в його розпорядженні матеріали та тією мірою, якою оскаржувані питання належать до його компетенції, Суд не вбачає жодних ознак порушення прав і свобод, передбачених Конвенцією або Протоколами до неї.

Таким чином, ця частина заяви є явно необґрунтованою і має бути відхилена відповідно до частини 3 та частини 4 статті 35 Конвенції.

Бере до уваги умови декларації Уряду держави-відповідача за пунктом 1 статті 6 Конвенції (тривалість провадження щодо виплати компенсації у зв’язку з припиненням трудових відносин) та засоби забезпечення дотримання зазначених у ній зобов'язань.

Вирішує вилучити заяву з реєстру справ в частині вищезазначеної скарги відповідно до підпункту "c" пункту 1 статті 37 Конвенції.

Оголошує решту скарг у заяві неприйнятними.