Заява № 14826/08, подана Геннадієм Олександровичем Алексєєвим проти України

7 січня 2014 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Боштьян М. Зупанчіч (<…>), Голова,

Енн Пауер-Форд (<…>),

Хелена Єдерблом (<…>), судді,

а також Стівен Філліпс (<…>), заступник Секретаря секції,

беручи до уваги зазначену заяву, подану 20 лютого 2008 року,

враховуючи офіційні декларації щодо дружнього врегулювання у справі,

після обговорення постановляє таке рішення:

Заявник, п. Геннадій Олександрович Алексєєв, - громадянин України 1939 року народження, проживає у м. Харкові.

Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений - п. Назар Кульчицький з Міністерства юстиції.

Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 Конвенції на надмірну тривалість національного провадження у його справі.

Заявник також скаржився за статтею 1 Першого протоколу та статтею 5 Протоколу № 7.

3 квітня та 15 жовтня 2013 року відповідно Суд отримав декларації щодо дружнього врегулювання, підписані сторонами, за якими заявник погодився відмовитись від будь-яких подальших скарг проти України, які стосуються фактів, викладених у цій заяві, в обмін на зобов’язання Уряду сплатити йому 1800 (одна тисяча вісімсот) євро відшкодування будь-якої моральної шкоди, а також судових витрат, що мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу та звільнені від будь-яких податків, що можуть стягуватися з заявника. Зазначена сума має бути виплачена протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення про рішення Суду. У випадку несплати належної заявнику суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов’язується сплатити пеню (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти, що нараховуватиметься з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку. Виплата становитиме остаточне вирішення справи.

Суд бере до уваги факт досягнення сторонами дружнього врегулювання. Суд переконаний, що таке врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, гарантованих Конвенцією та Протоколами до неї, і не знаходить підстав для подальшого розгляду заяви. З огляду на зазначене вище, справа має бути вилучена з реєстру справ Суду.

Вирішує вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 39 Конвенції .