Українсько-турецьке спільне комюніке

12-13 лютого 1998 р. Його Високоповажність Прем'єр-міністр Турецької Республіки Месут Йилмаз відвідав Україну з офіційним візитом. В історії українсько-турецьких відносин це був перший візит Прем'єр-міністра Турецької Республіки в Україну.

В ході візиту Його Високоповажність Месут Йилмаз був прийнятий Його Високоповажністю Президентом України Леонідом Кучмою та Його Високоповажністю Головою Верховної Ради України Олександром Морозом. Він мав переговори з широкого кола проблем з Його Високоповажністю Прем'єр-міністром України Валерієм Пустовойтенком. В рамках візиту в Україну Його Високоповажність Прем'єр-міністр Месут Йилмаз також відвідав Автономну Республіку Крим.

Переговори між двома сторонами пройшли у теплій та сердечній атмосфері, що відображає їх традиційно дружні відносини та високу взаємоповагу.

Прем'єр-міністри проаналізували досягнення у двосторонніх відносинах з часу офіційного візиту Президента Леоніда Кучми до Турецької Республіки 27-28 листопада 1996 р., обговорили перспективи різнобічних відносин та обмінялися поглядами з регіональних та міжнародних питань, що становлять взаємний інтерес.

Сторони підкреслили задоволення швидким розвитком зв'язків між Україною та Туреччиною, які стали важливим елементом у зміцненні регіональної стабільності, співробітництва і добробуту, висловили волю до вжиття заходів, необхідних для підвищення існуючих відносин співробітництва до партнерського рівня на основі Договору між Україною і Туреччиною про дружбу та співробітництво від 4 травня 1992 р. і з цією метою вирішили розробити відповідний консультативний механізм з метою контролю й оцінки щодо питань двостороннього, регіонального та міжнародного співробітництва, що становлять взаємний інтерес.

Сторони, вітаючи досягнення двосторонньої співпраці, зокрема, у галузях економіки, торгівлі, транспорту та зв'язку, вирішили спільними зусиллями надалі поглиблювати та збагачувати відносини у цих, а також інших потенційно перспективних напрямах, якнайкраще використовуючи підприємницькі можливості ділових кіл, економічну взаємодоповнюваність та географічну близькість двох країн.

Сторони погодились щодо необхідності урізноманювати та збагачувати умови економічних і торгових відносин шляхом збільшення кількості укладених угод та обсягів інвестицій як в Україну, так і в Туреччину.

Сторони ще раз наголосили на розумінні того, що дальша співпраця між Україною та Туреччиною в галузі енергетики надасть нового виміру їх відносинам.

Прагнучи збільшити свій внесок у справу міжнародного миру, Сторони домовилися поглиблювати діалог з питань безпеки і стабільності та продовжувати співробітництво у військовій сфері як на двосторонньому рівні, так і в рамках розвитку відносин між Україною і НАТО.

Сторони ще раз підтвердили рішучість надалі сприяти співробітництву в галузі боротьби зі злочинністю відповідно до Угоди про співробітництво в боротьбі зі злочинністю від 14 квітня 1994 р. Крім того, обидві сторони підкреслили необхідність посилення спільних дій з метою протистояти небезпеці тероризму, який загрожує не тільки стабільності та територіальній цілісності держав, але й є серйозним порушенням прав людини, та погодились щодо необхідності координувати свої зусилля у боротьбі з усіма проявами терору на двосторонньому, регіональному та міжнародному рівнях. Сторони також розробили шляхи та засоби боротьби з організованою злочинністю та незаконним обігом наркотиків і підкреслили необхідність посилення співробітництва в цих галузях.

Відповідно до бажання зближувати свої дружні народи, Сторони вирішили надалі сприяти обміну у галузях культури, освіти, науки, технології, довкілля та інформації.

Наслідком рішення Сторін зміцнювати договірно-правову базу співробітництва, що розвивається, стало підписання під час візиту угод та спільного комюніке.

Сторони висловили намір якнайшвидше підписати угоду між Урядом України та Урядом Туреччини про співробітництво у галузі охорони навколишнього середовища.

В результаті переговорів між прем'єр-міністрами сторони висловили готовність розширювати договірно-правову базу двосторонніх відносин, зокрема, у сфері консульських відносин, включаючи питання спрощення візового режиму.

Країни продовжуватимуть вживати заходів по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та активно співпрацюватимуть у цій сфері. Українська Сторона дала високу оцінку доброї волі Туреччини у цьому питанні.

Сторони з глибоким задоволенням відзначили зростаюче двостороннє співробітництво між Україною та Туреччиною у сфері переселення кримських татар на землі своїх предків та полегшення їх страждань. Українська Сторона висловила вдячність Уряду Туреччини з приводу початку реалізації проекту будівництва однієї тисячі будинків, який є головним внеском Туреччини у подолання економічних, соціальних та інших труднощів процесу переселення, які стали наслідком протиправних дій, вчинених колишнім СРСР. Прем'єр-міністр Туреччини підтвердив намір Туреччини сприяти зусиллям України з вирішення проблем, з якими стикаються кримські татари.

Сторони ще раз підтвердили намір розвивати взаємовигідне регіональне співробітництво в рамках Чорноморського економічного співробітництва. З цього приводу вони висловили глибоку впевненість у тому, що майбутній самміт ЧЕС в Ялті в березні 1998 р. стане внеском у ефективне впровадження принципів та ідей, що містяться в Декларації Чорноморського економічного співробітництва, підписаній у Стамбулі у 1992 р. Сторони вважають ЧЕС важливим чинником і ефективним засобом розвитку багатостороннього економічного співробітництва, що сприяє процесам європейської інтеграції. Вони погодились підтримувати тісні контакти в рамках усіх форумів ЧЕС і допомагати одне одному в усіх питаннях діяльності ЧЕС, що має на меті перетворення регіону на зону миру, стабільності і процвітання всіх причорноморських країн.

Сторони підтверджують, що нова архітектура європейської безпеки має засновуватися на принципі неподільності та всеосяжності безпеки і не повинна призводити до виникнення нових ліній поділу, сфер впливу, або регіонів з різними рівнями безпеки. В цьому відношенні Україна і Туреччина погодились з тим, що жодна держава, організація або угруповання не повинні нести більшої відповідальності від інших за підтримання миру та стабільності у євроатлантичному регіоні. Вони також погодились із тим, що агресивний націоналізм, тероризм, організована злочинність, незаконна або дестабілізуюча передача озброєнь створюють нові серйозні ризики і загрози безпеці і стабільності в цьому регіоні і що ці проблеми вимагають конкретного співробітництва між державами. У цьому зв'язку вони не допускатимуть на своїй території діяльності, керованої будь-якою особою, групою або організацією і спрямованої проти безпеки, стабільності, національної єдності або територіальної цілісності іншої Сторони.

Сторони також обмінялися поглядами з питань роззброєння і контролю над озброєннями, а також стосовно спільних зусиль, спрямованих на зміцнення довіри і безпеки у їх регіоні. В цьому контексті вони з задоволенням відзначили згоду, що її було досягнуто причорноморськими державами стосовно головних напрямів обговорення процесу зміцнення довіри та безпеки і регіоні (ЗДіБ), і закликали до завершення цих переговорів і якнайшвидшого втілення у життя їх результатів. Сторони також дали оцінку сучасному процесу переговорів з адаптації Договору про звичайні збройні сили у Європі (ДЗЗСЄ), що проходять у Відні, зробивши особливий наголос на питанні флангового режиму. Вони також вирішили продовжувати консультації та співробітництво у процесі адаптації договору.

Визначаючи стратегічну і економічну важливість Кавказу з його багатими людськими і природними ресурсами, Сторони підкреслюють значущість існування там стабільних, демократичних та ринково-орієнтованих держав, безпечних у межах своїх кордонів і таких, що знаходяться у мирі зі своїми сусідами, з метою сприяння процвітанню і співробітництву в регіоні. В цьому контексті Сторони висловили волю до співпраці задля стабільного і безпечного Кавказького регіону, де пануватимуть принципи поваги до суверенітету, територіальної цілісності, непорушності державних кордонів, взаємної поваги, демократії, верховенства закону та поважання прав людини.

Висловивши занепокоєння тривалими конфліктами в регіоні, сторони висловилися за швидке мирне врегулювання невирішених проблем на основі міжнародного права та діалогу.

В цьому контексті Сторони підкреслили необхідність повного і безумовного виконання Іраком всіх відповідних резолюцій Ради Безпеки ООН, розв'язання нинішньої кризи дипломатичними засобами, уникаючи її подальшої ескалації, і наголосили на життєвій необхідності збереження територіальної цілісності Іраку.

Прем'єр-міністр Туреччини висловив подяку за гостинність, виявлену йому та його делегації в Україні і запросив Прем'єр-міністра України здійснити офіційний візит до Туреччини. Запрошення було з задоволенням прийнято.