Заява № 65916/11, подана Людмилою Олексіївною Божковою проти України

17 вересня 2013 року Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Боштьян М. Зупанчіч (<…>),

Голова,

Енн Пауер-Форд (<…>),

Хелена Єдерблом (<…>), судді,

а також Стівен Філліпс (<…>), заступник Секретаря

секції,

беручи до уваги зазначену заяву, подану 12 жовтня

2011 року,

враховуючи офіційні декларації щодо дружнього врегулювання

справи,

після обговорення постановляє таке рішення:

Заявниця - пані Людмила Олексіївна Божкова, громадянка України 1937 року народження, проживає у місті Матвіївці.

Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений - пан Назар Кульчицький з Міністерства юстиції.

Заявниця скаржилася за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції на надмірну тривалість цивільного провадження у справі про захист честі, гідності та ділової репутації. Ця справа розглядалась протягом 6 років та 7 місяців у судах трьох інстанцій.

2 серпня 2012 року та 29 серпня 2012 року Суд отримав декларації щодо дружнього врегулювання, підписані сторонами, згідно з якими заявниця погодилась відмовитись від будь-яких подальших скарг проти України, які стосуються фактів, викладених у цій заяві, в обмін на зобов’язання Уряду сплатити їй 900 (дев’ятсот) євро відшкодування будь-якої матеріальної та моральної шкоди, а також компенсації судових витрат, які мають бути конвертовані в українську валюту за курсом на день здійснення платежу та які мають бути звільнені від будь-яких податків, що можуть нараховуватися. Зазначена сума має бути виплачена протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення про ухвалення Судом рішення. У випадку несплати цієї суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов'язується сплатити пеню у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти, яка нараховуватиметься з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку. Виплата становитиме остаточне вирішення справи.

Суд бере до уваги факт досягнення сторонами дружнього врегулювання. Суд переконаний, що таке врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї, і не знаходить підстав для подальшого розгляду заяви. У зв’язку з вищевикладеним доцільним буде виключення справи з реєстру справ.

Вирішує вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 39 Конвенції .