Заява № 12259/12, подана Григорієм Микитовичем Огнарьовим проти України

25 червня 2013 року Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Боштьян М. Зупанчіч (<...>),

Голова,

Енн Пауер-Форд (<...>),

Хелена Єдерблом (<...>), судді,

а також Стівен Філліпс (<...>), заступник Секретаря

секції,

беручи до уваги зазначену заяву, подану 4 лютого

2012 року,

враховуючи декларації щодо дружнього врегулювання справи,

після обговорення постановляє таке рішення:

Заявник, Григорій Микитович Огнарьов, 1948 року народження, - громадянин України, проживає у місті Світловодську.

Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений - пан Назар Кульчицький з Міністерства юстиції.

Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 Конвенції на надмірну тривалість провадження на національному рівні. Заявник також скаржився за статтею 13 Конвенції на відсутність ефективного національного засобу юридичного захисту.

4 вересня та 15 листопада 2012 року Суд отримав декларації щодо дружнього врегулювання, підписані сторонами, згідно з якими заявник погоджувався відмовитись від будь-яких подальших скарг проти України, які стосуються фактів, викладених у цій заяві, в обмін на зобов'язання Уряду сплатити йому 1600 (одна тисяча шістсот) євро відшкодування будь-якої матеріальної та моральної шкоди, а також компенсації судових витрат, що мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу та які мають бути звільнені від будь-яких податків, що можуть нараховуватися. Зазначена сума має бути виплачена протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення про ухвалення Судом рішення. У випадку несплати цієї суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов'язується сплатити пеню у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти, яка нараховуватиметься з часу закінчення тримісячного строку і до моменту остаточного розрахунку. Виплата становитиме остаточне вирішення справи.

Суд бере до уваги факт досягнення сторонами дружнього врегулювання. Суд переконаний, що таке врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, як визначено в Конвенції та протоколах до неї, і не знаходить підстав, які б виправдовували подальший розгляд заяви. З огляду на вищенаведене слід вилучити заяву з реєстру справ.

Вирішує вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 39 Конвенції .