Заяви №№ 8827/05 та 30985/05, подані Юрієм Васильовичем Бистріком проти України та Олександром Валерійовичем Єфремовим проти України

19 березня 2013 року Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Боштьян М. Зупанчіч (<…>),

Голова,

Енн Пауер-Форд (<…>),

Пол Лемменс (<…>), судді,

а також Стівен Філліпс (<…>), заступник Секретаря

секції, беручи до уваги вищевказані заяви, подані 23 лютого

та 13 серпня 2005 року відповідно,

беручи до уваги декларації щодо дружнього врегулювання у

справах,

після обговорення ухвалює таке рішення:

Заявники, пан Бистрік Юрій Васильович та пан Єфремов Олександр Валерійович, є громадянами України, 1974 та 1973 років народження відповідно, та мешкають у м. Києві. У Суді їх представляла пані Л. Плєвако - юрист, яка практикує у м. Дніпропетровську.

Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений - пан Н. Кульчицький з Міністерства юстиції України.

Заявники скаржились за пунктом 1 статті 6 Конвенції на тривалість кримінального провадження у справі, порушеній щодо них. Вони також подавали інші скарги.

22, 24 та 30 січня 2013 року Суд отримав підписані сторонами декларації щодо дружнього врегулювання, відповідно до яких заявники погодились відмовитись від будь-яких подальших скарг проти України, які стосуються фактів, викладених у їхніх заявах, в обмін на зобов'язання Уряду виплатити на користь кожного з них по 1200 євро, що є відшкодуванням будь-якої матеріальної і моральної шкоди, а також компенсацією судових витрат, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу та звільнені від будь-яких податків. Зазначені суми мають бути виплачені протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення про рішення Суду. У випадку несплати належних заявникам сум упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов'язується сплатити пеню, що дорівнює граничній позичковій ставці Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти, які нараховуватимуться з часу закінчення тримісячного строку і до моменту остаточного розрахунку. Виплата вищезазначених сум становитиме остаточне вирішення справи.

Суд бере до уваги факт досягнення сторонами дружнього врегулювання. Суд переконаний, що таке врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї, та не знаходить підстав для подальшого розгляду заяв. Враховуючи вищевикладене, справи мають бути вилучені з реєстру справ.

Вирішує об'єднати заяви.

Вирішує вилучити заяви з реєстру справ відповідно до статті 39 Конвенції.