Заява № 22826/11, подана Вікторією Олександрівною Маліцькою проти України

11 грудня 2012 року Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Ангеліка Нусбергер (Angelika Nusberger),

Голова,

Андре Потоцький (Andre Potocki),

Алеш Пейхал (Ales Pejchal),судді,

а також Стівен Філліпс (Stephen Phillips), заступник Секретаря

секції, беручи до уваги вищезазначену заяву, подану 1

квітня 2011 року,

враховуючи декларації щодо дружнього врегулювання у справі,

після обговорення постановляє таке рішення:

Заявниця, пані Вікторія Олександрівна Маліцька, є громадянкою України, яка народилась в 1970 році та проживає у місті Києві. У Суді її представляв пан О.В. Левицький - юрист, який практикує в м. Києві.

Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений - пан Н. Кульчицький.

Заявниця скаржилась за статтями 2, 6 та 13 Конвенції на тривалість та стверджувану неефективність розслідування національними органами обставин смерті її сина, який загинув в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

24 вересня 2012 року та 9 листопада 2012 року Суд отримав підписані сторонами декларації щодо дружнього врегулювання, відповідно до яких заявниця погодилась відмовитися від будь-яких подальших скарг проти України, які стосуються фактів, викладених в цій заяві, в обмін на зобов'язання Уряду сплатити їй 3000 (три тисячі) євро, що є відшкодуванням будь-якої матеріальної і моральної шкоди, а також компенсацією судових витрат, які мають бути конвертовані в українську валюту за курсом на день здійснення платежу та сплачені разом з будь-якими податками, що можуть нараховуватись. Зазначена сума має бути виплачена протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення про ухвалення рішення Судом. У разі несплати цієї суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов'язується сплачувати з моменту спливу цього періоду і до моменту розрахунку простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти. Виплата становитиме остаточне вирішення справи.

Суд бере до уваги факт досягнення сторонами дружнього врегулювання. Суд переконаний, що таке врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, визначених в Конвенції та протоколах до неї, і не знаходить підстав для подальшого розгляду заяви. З огляду на вищезазначене справу має бути вилучено з реєстру справ Суду.

Вирішує вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 39 Конвенції.