Заява № 2930/08, подана Валентиною Василівною Головковою проти України

28 серпня 2012 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Марк Віллігер (Mark Villiger), Голова,

Ганна Юдківська (Ganna Yudkivska),

Андре Потоцький (Andre Potocki), судді,

а також Стівен Філліпс (Stephen Phillips), заступник Секретаря секції, беручи до уваги вищезазначену заяву, подану 28 грудня 2007 року,

враховуючи декларації щодо досягнення дружнього врегулювання у справі, після обговорення ухвалює таке рішення:

Заявниця, пані Валентина Василівна Головкова, 1952 року народження, є громадянкою України та проживає в м. Полтаві.

Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений - пан Назар Кульчицький з Міністерства юстиції України.

Заявниця скаржилась за пунктом 1 статті 6 Конвенції на тривалість вирішення трудового спору. Вона також подала деякі інші скарги за статтями 3, 4, 6 та 14 Конвенції, а також за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

20 березня та 12 квітня 2012 року Суд отримав підписані сторонами декларації щодо дружнього врегулювання, згідно з якими заявниця погоджується відмовитись від будь-яких подальших скарг проти України, які стосуються фактів, викладених у цій заяві, в обмін на зобов’язання Уряду сплатити їй 2300 (дві тисячі триста) євро відшкодування будь-якої матеріальної і моральної шкоди, а також компенсації судових витрат, що мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу та звільнені від будь-яких податків. Зазначена сума має бути виплачена протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення про рішення Суду відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції. У випадку несплати належної заявниці суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов’язується сплатити пеню, що дорівнює граничній позичковій ставці Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти, що нараховуватимуться з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку. Сплата вищезазначеної суми становитиме остаточне вирішення справи.

Суд бере до уваги факт досягнення сторонами дружнього врегулювання. Суд переконаний, що таке врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї, і не знаходить підстав для подальшого розгляду заяви (пункт 1 статті 37 Конвенції in fine).

На підставі вищевикладеного справа має бути вилучена з реєстру справ Суду.

Вирішує вилучити заяву з реєстру справ.