Заява № 21013/07, подана Людмилою Михайлівною Єгуповою проти України, та 10 інших заяв (див. доданий перелік)

5 червня 2012 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Марк Віллігер (Mark Villiger), Голова,

Карел Юнгвірт (Karel Jungwiert),

Андре Потоцький (Andre Potocki), судді,

та Стівен Філліпс (Stephen Phillips), заступник Секретаря секції, беручи до уваги вищезазначені заяви, подані у різні дати, після обговорення постановляє таке рішення:

Заявники є громадянами України, чиї імена та роки народження наведені у доданій таблиці. Уряд України (далі - Уряд) представляли його Уповноважені - пані Валерія Лутковська та пан Назар Кульчицький з Міністерства юстиції.

У різні дати (див. таблицю нижче) національні суди зобов'язали відповідачів (державні органи чи державні підприємства) вчинити певні дії або сплатити заявникам різні суми. Ці рішення набрали законної сили, однак відповідачі затримали їхнє виконання.

Заявники скаржилися на затримки виконання рішень, ухвалених на їхню користь. Деякі заявники також подали інші скарги.

1. Суд вважає, що заяви мають бути об’єднані, враховуючи спільність їх фактичного та юридичного підґрунтя.

2. У різні дати (див. таблицю нижче) Уряд направив кілька односторонніх декларацій з метою вирішення справ заявників. Цими деклараціями Уряд визнав надмірну тривалість виконання рішень, ухвалених на користь заявників, та зобов’язався виконати рішення, які досі підлягають виконанню. Уряд також запропонував сплатити заявникам різні суми відшкодування (див. таблицю нижче).

Уряд закликав Суд вилучити заяви з реєстру справ та запропонував, щоб Суд прийняв ці декларації як "будь-яку іншу підставу" для вилучення заяв з реєстру справ Суду відповідно до підпункту "c" пункту 1 статті 37 Конвенції .

Зазначені суми є відшкодуванням будь-якої матеріальної і моральної шкоди, а також компенсацією судових витрат; вони мають бути звільнені від будь-яких податків, що можуть нараховуватись та конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу. Кошти мають бути виплачені протягом трьох місяців з дати повідомлення про ухвалення Судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .-1 У разі несплати цих сум протягом тримісячного строку Уряд зобов’язувався сплачувати з моменту спливу цього періоду і до моменту розрахунку простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти. Виплата становитиме остаточне вирішення справи.

У відповідь заявники погодилися з деклараціями, проте деякі з них піддали сумніву виконання Урядом їх умов.

-1 Положення "відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод " не зазначено в односторонній декларації щодо заяви № 30939/09.

У світлі вищевказаного Суд вважає, що сторони фактично досягли дружнього врегулювання стосовно цих частин заяв. Таким чином, вони мають бути вилучені з реєстру справ Суду відповідно до пункту 3 статті 39 Конвенції .

3. Ретельно дослідивши решту скарг у заявах у світлі всіх наявних матеріалів та настільки, наскільки вони охоплюються його компетенцією, Суд дійшов висновку про відсутність будь-яких ознак порушень прав і свобод, передбачених Конвенцією або протоколами до неї. Відповідно, ці скарги є явно необґрунтованими і мають бути відхилені відповідно до підпункту "а" пункту 3 та пункту 4 статті 35 Конвенції.

Вирішує об'єднати заяви.

Вирішує відповідно до пункту 3 статті 39 Конвенції вилучити заяви з реєстру справ в частині скарг на затримки виконання рішень, ухвалених на користь заявників.

Оголошує решту скарг у заявах неприйнятними.