Заява N 24249/08, подана Олександром Анатолійовичем Оджиковським проти України

Європейський суд з прав людини (п'ята секція) 22 червня 2010 року, засідаючи палатою, до складу якої увійшли:

Пеер Лоренцен (Peer Lorenzen), Голова,

Рената Ягер (Renate Jaeger),

Райт Маруст (Rait Maruste),

Ізабель Берро-Лефевр (Isabelle Berro-Lefevre),

Здравка Калайджиєва (Zdravka Kalaydjieva),

Миряна Лазарова-Трайковська (Mirjana Lazarova Trajkovska),

Ганна Юдківська (Ganna Yudkivska), судді,

а також Клаудія Вестердік (Claudia Westerdiek), Секретар секції,

беручи до уваги зазначену заяву, подану 21 травня 2008 року,

і враховуючи подані декларації про досягнення дружнього врегулювання у справі,

після обговорення постановляє таке рішення:

Заява була подана п. Олександром Анатолійовичем Оджиковським, 1960 року народження, який є громадянином України, проживає у м. Харкові. Уряд України (далі - Уряд) був представлений Урядовим уповноваженим - п. Ю.Зайцевим, Міністерство юстиції України.

Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 і статтею 13 Конвенції на тривалість розгляду цивільної справи, в якій він брав участь як сторона, і стверджував про відсутність ефективних засобів юридичного захисту.

26 січня і 15 березня 2010 року Суд отримав підписані сторонами декларації про досягнення дружнього врегулювання у справі, згідно з якими заявник погоджується відмовитись від будь-яких скарг проти України, що стосуються фактів, викладених у цій заяві, в обмін на зобов'язання Уряду виплатити йому 3700 (три тисячі сімсот) євро компенсації моральної шкоди та судових витрат, які мають бути конвертовані в українські гривні за курсом на день здійснення платежу та звільнені від будь-яких податків. Зазначена сума має бути виплачена протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення про ухвалу Суду відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У випадку несплати належної заявнику суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд має сплатити пеню, що дорівнює граничній позичковій ставці Європейського центрального банку плюс три відсоткові пункти, які нараховуються з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку. Сплата вищезазначеної суми становитиме остаточне вирішення справи.

Суд бере до уваги факт досягнення сторонами угоди дружнього врегулювання. Суд впевнений, що угода дружнього врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, як це визначено у Конвенції та протоколах до неї, і не знаходить підстав загального характеру для подальшого розгляду заяви (пункт 1 статті 37 Конвенції in fine) .

Згідно із зазначеним вище справу має бути вилучено з реєстру справ Суду.

Вирішує вилучити заяву з реєстру справ.