Заява N 34172/04, подана Василем Семеновичем Негреєм проти України

Європейський суд з прав людини (п'ята секція) 19 червня 2007 року, засідаючи палатою, до складу якої увійшли:

п. П.Лоренцен (P.Lorenzen), Голова,

пані С.Ботучарова (S.Botoucharova),

п. К.Юнгвірт (K.Jungwiert),

п. В.Буткевич (V.Butkevych),

пані М.Цаца-Ніколовська (M.Tsatsa-Nikolovska),

п. Р.Маруст (R.Maruste),

п. М.Віллігер (M.Villiger), судді,

та пані К.Вестердік (C.Westerdiek), Секретар секції,

беручи до уваги вищезазначену заяву, подану 15 вересня 2004 року;

беручи до уваги рішення відповідно до пункту 3 статті 29 Конвенції розглядати питання щодо суті та прийнятності заяви разом;

беручи до уваги надані офіційні декларації щодо досягнення дружнього врегулювання у зазначеній справі;

після обговорення виносить таке рішення:

Заявник - пан Василь Семенович Негрей, громадянин України, 1942 року народження, який проживає у місті Нова Каховка, Україна. Уряд України (далі - Уряд) був представлений його Уповноваженим, паном Ю.Зайцевим.

Факти справи, надані сторонами, можуть бути викладені таким чином:

Заявник є колишнім працівником підприємства ВАТ "Південелектромаш" (далі - підприємство).

Обставини, що передували поданню заяви, викладені у рішенні у справі "Семенов проти України" (Semenov v. Ukraine, N 25463/03, пп. 5-13, 13 грудня 2005 року).

Своїм рішенням від 5 квітня 2000 року Комісія з трудових спорів задовольнила вимоги заявника та зобов'язала підприємство виплатити заявнику 6023 грн (1) заборгованості з заробітної плати. 20 квітня 2000 року державна виконавча служба відкрила виконавче провадження за цим рішенням.

(1) Приблизно 1000 євро.

2 квітня 2004 року Новокаховський міський суд Херсонської області зобов'язав підприємство виплатити заявнику 3409 грн (2) заборгованості із заробітної плати станом на 1 серпня 2003 року. Це рішення набрало законної сили, виконавчий лист був направлений до відділу державної виконавчої служби.

(2) Приблизно 566 євро.

29 вересня 2005 року заявнику було сплачено всі суми заборгованості.

Заявник скаржився відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції щодо тривалого невиконання рішення Комісії з трудових спорів від 5 квітня 2000 року та рішення Новокаховського міського суду від 2 квітня 2004 року, винесених на його користь.

14 березня 2007 року Суд отримав зазначену нижче декларацію, підписану заявником:

"Я, Василь Семенович Негрей, повідомляю, що Уряд України готовий сплатити мені 2600 (дві тисячі шістсот) євро у якості дружнього врегулювання у зазначеній справі, яка розглядається Європейським судом з прав людини.

Зазначена сума має бути конвертована у національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу, а також включати суму будь-якого податку, який може бути сплачений із зазначеної суми. Сума має бути виплачена протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення про ухвалу Європейського суду з прав людини відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції з прав людини і основоположних свобод. У випадку несплати належної заявнику суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд має сплатити пеню, яка дорівнює граничній позичковій ставці Європейського центрального банку плюс три відсотки, які нараховуються з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку.

Я приймаю цю пропозицію та відмовляюсь від будь-яких скарг проти України, які стосуються фактів, викладених у цій заяві. Я зазначаю, що прийняття цієї пропозиції означає остаточне вирішення цієї справи".

26 квітня 2007 року Суд отримав від Уряду зазначену нижче декларацію:

"Я, Юрій Зайцев, Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини, заявляю, що Уряд України готовий добровільно сплатити 2600 (дві тисячі шістсот) євро пану Василю Семеновичу Негрею в якості дружнього врегулювання у зазначеній справі, яка розглядається Європейським судом з прав людини.

Зазначена сума має бути конвертована у національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу, а також включати суму будь-якого податку, який може бути сплачений з призначеної заявнику суми. Сума має бути виплачена протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення про ухвалу Європейського суду з прав людини відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції з прав людини і основоположних свобод. У випадку несплати належної заявнику суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд має сплатити пеню, яка дорівнює граничній позичковій ставці Європейського центрального банку плюс три відсотки, які нараховуються з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку. Виплата становитиме остаточне вирішення справи".

Суд приймає до уваги факт досягнення сторонами угоди дружнього врегулювання. Суд впевнений, що угода дружнього врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, як це визначено у Конвенції та протоколах до неї, і не знаходить підстав загального характеру для подальшого розгляду скарги (пункт 1 статті 37 Конвенції in fine). Відповідно пункт 3 статті 29 Конвенції не може більше застосовуватися до цієї справи, справу має бути викреслено з реєстру справ Суду.

Вирішує викреслити заяву із реєстру справ.