Заява N 24352/07, подана Володимиром Івановичем Матвійцем проти України

20 вересня 2011 року Європейський суд з прав людини (п'ята

секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Марк Віллігер (Mark Villiger), Голова,

Ізабелль Берро-Лефевр (Isabelle Berro-Lefevre),

Ен Пауер (Ann Power), судді,

а також Стівен Філліпс (Stephen Phillips), заступник

Секретаря секції,

беручи до уваги зазначену заяву, подану 22 травня 2007 року,

після обговорення постановляє таке рішення:

Заявник, пан Володимир Іванович Матвієць, 1963 року народження, є громадянином України і проживає у м. Донецьку. Уряд України (далі - Уряд) був представлений його Уповноваженим - пані Валерією Лутковською.

Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 на тривалість провадження щодо розгляду його трудового спору. Також він скаржився за статтею 2 на те, що його колишній роботодавець не забезпечив йому належні умови праці.

A. Тривалість оскаржуваного провадження

Листом від 9 березня 2011 року Уряд повідомив Суд про односторонню декларацію щодо врегулювання питання, яке порушувалося у скарзі. Уряд також просив Суд вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 37 Конвенції.

Декларація передбачала таке:

"Уряд України визнає надмірну тривалість розгляду справи заявника в національних судах.

Я, Валерія Лутковська, Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини, заявляю, що Уряд України готовий сплатити Матвійцю Володимиру Івановичу ex gratia 900 (дев'ятсот) євро.

Таким чином, Уряд України закликає Суд вилучити заяву з реєстру справ. Уряд України пропонує, щоб Суд прийняв цю декларацію як підставу вилучення заяви із реєстру справ відповідно до пункту 1 (c) статті 37 Конвенції ("з будь-якої іншої підстави").

Ця сума ex gratia є відшкодуванням будь-якої матеріальної та нематеріальної шкоди, в тому числі судових витрат, звільнена від будь-яких податків, та буде конвертована в національну валюту держави-відповідача по курсу, чинному на день виплати. Кошти будуть виплачені протягом трьох місяців з моменту повідомлення про винесення Європейським судом з прав людини рішення відповідно до п. 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У разі неспроможності сплатити цю суму протягом тримісячного строку Уряд зобов'язується сплачувати з моменту спливу цього періоду і до моменту розрахунку простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, плюс три відсоткові пункти.

Виплата становитиме остаточне вирішення справи."

Заявник заперечив проти декларації Уряду.

Суд нагадує, що відповідно до статті 37 Конвенції він може на будь-якій стадії провадження у справі винести рішення про вилучення заяви з реєстру, якщо обставини справи дають підстави дійти до одного з висновків, визначених у підпунктах (a), (b) чи (c) пункту 1 цієї статті. Підпункт (c) пункту 1 статті 37 дозволяє Суду вилучити заяву з реєстру, якщо:

"на будь-якій іншій підставі, встановленій Судом, подальший розгляд заяви не є виправданим".

Суд також нагадує, що за певних обставин заяву може бути вилучено з реєстру відповідно до пункту 1 (c) статті 37 на підставі односторонньої декларації Уряду держави-відповідача, навіть якщо заявник бажає, аби справа розглядалася далі (див. "Тахсін Акар проти Туреччини" (Tahsin Acar c. Turquie) (попередній розгляд) [ВП], заява N 26307/95, пункти 75-77, ECHR 2003-VI).

Враховуючи характер умов, викладених в декларації Уряду, а також беручи до уваги суму запропонованої компенсації, яка відповідає сумам, присуджуваних Судом у подібних справах, Суд не вважає виправданим подальший розгляд цієї частини заяви (пункт 1 (c) статті 37) .

Таким чином, у світлі викладених вище міркувань та з огляду на свою чітку та усталену практику з цього питання Суд вважає, що повага до прав людини, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї, не вимагає подальшого розгляду цієї частини заяви (пункт 1 статті 37 in fine) .

Отже, ця частина заяви має бути вилучена з реєстру справ відповідно до пункту 1 (c) статті 37.

B. Решта скарг

Ретельно дослідивши решту скарг у заяві в світлі всіх наявних матеріалів та в тій мірі, в якій оскаржувані питання належать до його компетенції, Суд дійшов висновку про відсутність будь-якого порушення прав і свобод, закріплених Конвенцією або протоколами до неї.

Отже, ця частина заяви є очевидно необґрунтованою і має бути вилучена з реєстру справ відповідно до пунктів 3 (a) та 4 статті 35 Конвенції.

Бере до уваги положення декларації Уряду стосовно надмірної тривалості цивільного провадження.

Вирішує вилучити заяву з реєстру справ в тій мірі, в якій вона стосується вищезазначеної скарги, відповідно до пункту 1 (c) статті 37 Конвенції.

Оголошує решту скарг у заяві неприйнятними.