Заява N 23137/06, подана Юрієм Федотовичем Мураєнком проти України

25 січня 2011 року Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Марк Віллігер (Mark Villiger), Голова,

Ізабель Берро-Лефевр (Isabelle Berro-Lefevre),

Ганна Юдківська (Ganna Yudkivska), судді,

а також Стівен Філліпс (Stephen Phillips), заступник Секретаря секції,

беручи до уваги зазначену заяву, подану 23 травня 2006 року,

враховуючи подані декларації щодо досягнення дружнього врегулювання у справі,

після обговорення постановляє таке рішення:

Заява була подана п. Юрієм Федотовичем Мураєнком, 1945 року народження, який є громадянином України та проживає в с. Нововоскресенське. Уряд України (далі - Уряд) був представлений пані В.Лутковською з Міністерства юстиції України.

Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 Конвенції на тривалість судового провадження у його цивільній справі щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Він також стверджував про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції, а також статті 1 Першого протоколу до Конвенції через тривале невиконання рішення, яке було винесене 28 листопада 2001 року на його користь та боржником за яким було визнано приватне підприємство "О".

7 жовтня та 23 листопада 2010 року Суд отримав від сторін декларації щодо дружнього врегулювання, за якими заявник погоджувався відмовитись від будь-яких подальших скарг проти України, які стосуються фактів, викладених у цій заяві, в обмін на зобов'язання Уряду сплатити йому 2600 (дві тисячі шістсот) євро як відшкодування будь-якої матеріальної та моральної шкоди, а також як компенсацію судових витрат, що мають бути конвертовані в українські гривні за курсом на день здійснення платежу та звільнені від будь-яких податків. Зазначена сума має бути виплачена протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення про рішення Суду відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У випадку несплати належної заявнику суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов'язується сплатити пеню, що дорівнює граничній позичковій ставці Європейського центрального банку плюс три відсоткові пункти, які нараховуються з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку. Сплата вищезазначеної суми становитиме остаточне вирішення справи.

Суд бере до уваги факт досягнення сторонами дружнього врегулювання. Суд переконаний, що таке врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, як це визначено у Конвенції та протоколах до неї, і не знаходить публічно-правових підстав для подальшого розгляду заяви (п. 1 ст. 37 Конвенції in fine).

Згідно із зазначеним вище справу має бути вилучено з реєстру справ Суду.

Вирішує вилучити заяву з реєстру справ.