Заява N 11524/06, подана Аллою Лукянівною Мураєнко проти України

11 січня 2011 року Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Марк Віллігер (Mark Villiger), Голова,

Ізабель Берро-Лефевр (Isabelle Berro-Lefevre),

Ганна Юдківська (Ganna Yudkivska), судді,

а також Стівен Філліпс (Stephen Phillips), заступник Секретаря секції,

беручи до уваги зазначену заяву, подану 28 лютого 2006 року,

враховуючи подані декларації щодо досягнення дружнього врегулювання у справі,

після обговорення постановляє таке рішення:

Заява була подана пані Аллою Лук'янівною Мураєнко, 1946 року народження, яка є громадянкою України та проживає в с. Нововоскресенське. Уряд України (далі - Уряд) був представлений його Уповноваженим -п. Ю.Зайцевим з Міністерства юстиції України.

Заявниця здебільшого скаржилась за пунктом 1 статті 6 Конвенції на тривалість судового провадження в її цивільній справі. Вона також подала інші скарги за пунктом 1 статті 6 Конвенції, статтею 13 Конвенції та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

4 та 29 березня 2010 року відповідно заявниця та Уряд подали до Суду декларації щодо дружнього врегулювання у справі, згідно з якими заявниця погоджується відмовитись від будь-яких подальших скарг проти України, які стосуються фактів, викладених у цій заяві, в обмін на зобов'язання Уряду сплатити їй 2200 (дві тисячі двісті) євро як відшкодування будь-якої матеріальної та моральної шкоди, а також судових витрат, що мають бути конвертовані в національну валюту за курсом на день здійснення платежу та звільнені від будь-яких податків. Зазначена сума має бути виплачена протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення про рішення Суду відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У випадку несплати належної заявниці суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов'язується сплатити пеню, що дорівнює граничній позичковій ставці Європейського центрального банку плюс три відсоткові пункти, які нараховуються з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку. Сплата вищезазначеної суми становитиме остаточне вирішення справи.

Суд бере до уваги факт досягнення сторонами дружнього врегулювання. Суд переконаний, що таке врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, як це визначено у Конвенції та протоколах до неї, і не знаходить публічно-правових підстав для подальшого розгляду заяви (п. 1 ст. 37 Конвенції in fine).

Згідно із зазначеним вище справу має бути вилучено з реєстру справ Суду.

Вирішує вилучити заяву з реєстру справ.