Заява N 44624/06, подана Віктором Вікторовичем Супруновим проти України

30 листопада 2010 року Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Райт Маруст (Rait Maruste), Голова,

Миряна Лазарова-Трайковська (Mirjana Lazarova Trajkovska),

Здравка Калайджиєва (Zdravka Kalaydjieva), судді,

а також Стівен Філліпс (Stephen Phillips), заступник Секретаря секції,

беручи до уваги зазначену заяву, подану 24 жовтня 2006 року,

враховуючи подані декларації щодо досягнення дружнього врегулювання у справі,

після обговорення постановляє таке рішення:

Заява була подана п. Віктором Вікторовичем Супруновим, 1964 року народження, який є громадянином України та проживає в Луганській області. Заявник був представлений в Суді п. Ю.Руденком, юристом, який практикує в Луганській області. Уряд України (далі - Уряд) був представлений його Уповноваженим - п. Ю.Зайцевим з Міністерства юстиції України.

Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 Конвенції на тривалість судового провадження у його справі. Він також скаржився за тим самим положенням та за статтями 17 та 41 Конвенції на несправедливість і результат провадження.

3 та 13 вересня 2010 року відповідно заявник та Уряд подали до Суду декларації щодо дружнього врегулювання в справі, згідно з якими заявник погоджується відмовитись від будь-яких подальших скарг проти України, які стосуються фактів, викладених у цій заяві, в обмін на зобов'язання Уряду сплатити йому 1300 (одну тисячу триста) євро як відшкодування будь-якої матеріальної та моральної шкоди, а також судових витрат, які мають бути конвертовані в українські гривні за курсом на день здійснення платежу та звільнені від будь-яких податків. Зазначена сума має бути виплачена протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення про рішення Суду відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У випадку несплати належної заявнику суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов'язується сплатити пеню, яка дорівнює граничній позичковій ставці Європейського центрального банку плюс три відсоткові пункти, які нараховуються з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку. Сплата вищезазначеної суми становитиме остаточне вирішення справи.

Суд бере до уваги факт досягнення сторонами дружнього врегулювання. Суд переконаний, що таке врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, як це визначено у Конвенції та протоколах до неї, і не знаходить публічно-правових підстав для подальшого розгляду заяви (пункт 1 статті 37 Конвенції in fine).

Згідно із зазначеним вище справу має бути вилучено з реєстру справ Суду.

Вирішує вилучити заяву з реєстру справ.