Заява N 38799/05, подана Іваном Григоровичем Батраком проти України

Європейський суд з прав людини (п'ята секція) 21 вересня 2010 року, засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Райт Маруст (Rait Maruste), Голова,

Миряна Лазарова-Трайковська (Mirjana Lazarova Trajkovska),

Здравка Калайджиєва (Zdravka Kalaydjieva), судді,

а також Стефан Філліпс (Stephen Phillips), заступник Секретаря секції,

беручи до уваги зазначену заяву, подану 15 жовтня 2005 року,

та з огляду на односторонню декларацію, подану Урядом країни-відповідача 14 червня 2010 року, якою Уряд закликає Суд вилучити заяву з реєстру справ, а заявників - надати свою відповідь на цю декларацію,

після обговорення постановляє таке рішення:

Заявник, Іван Григорович Батрак, громадянин України, 1951 року народження, проживає у с. Садки.

Уряд України (далі - Уряд) був представлений його Уповноваженим - п. Ю.Зайцевим.

Факти справи, які були представлені сторонами, можуть бути викладені наступним чином:

Сусід заявника, пан Г., використав невелику земельну ділянку, яка межувала із земельною ділянкою, що належала заявнику.

22 січня 2002 року заявник звернувся до Межівського районного суду Дніпропетровської області з цивільним позовом до пана Г., вимагаючи встановлення меж землекористування з власністю його сусіда.

29 січня 2002 року пан Г. звернувся до суду з зустрічним позовом до Новопавлівської сільської ради та заявника, стверджуючи, що він має право на спірну земельну ділянку.

З 2002 року по липень 2010 року справа розглядалася по суті національними судами трьох інстанцій. Після перегляду справи вищим судом розгляд справи все ще триває у Межівському районному суді Дніпропетровської області.

Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 Конвенції на несправедливість та надмірну тривалість провадження. Щодо цього він також посилався на статті 1, 8, 10, 17 Конвенції та статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

A. Скарги щодо тривалості провадження

Заявник скаржився на надмірну тривалість провадження. Він посилався на пункт 1 статті 6 Конвенції, який у відповідних положеннях передбачає таке:

Пункт 1 статті 6 Конвенції

"Кожен має право на... розгляд його справи упродовж розумного строку... судом..., який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..."

Листом від 14 червня 2010 року Уряд повідомив Суд про односторонню декларацію щодо врегулювання питань, які піднімаються у заяві, підписану того ж дня. Уряд також просив Суд вилучити заяву з реєстру відповідно до статті 37 Конвенції.

Декларація передбачає таке:

"Уряд України визнає надмірну тривалість цивільного провадження у справі заявника.

Я, Валерія Володимирівна Лутковська, заступник Міністра юстиції України, заявляю, що Уряд України готовий виплатити заявнику Івану Григоровичу Батраку ex gratia суму у розмірі 2000 (дві тисячі) євро.

Уряд України закликає Суд вилучити заяву N 38799/05 з реєстру справ. Уряд України пропонує, щоб Суд прийняв цю декларацію як підставу вилучення заяви із реєстру справ відповідно до пункту 1 (c) статті 37 Конвенції ("з будь-якої іншої підстави").

Ця сума у розмірі 2000 (дві тисячі) євро є покриттям будь-якої матеріальної та нематеріальної шкоди, в тому числі судових витрат, звільнена від будь-яких податків. Кошти будуть виплачені протягом трьох місяців з моменту повідомлення про винесення Європейським судом з прав людини рішення відповідно до п. 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У разі неспроможності сплатити ці суми протягом тримісячного строку Уряд зобов'язується сплачувати з моменту сплину цього періоду і до моменту розрахунку простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, плюс три відсоткові пункти.

Виплата становитиме остаточне вирішення справи".

У листі від 16 липня 2010 року заявник зазначив, що сума, пропонована Урядом в односторонній декларації, є неприпустимо заниженою.

Суд нагадує, що стаття 37 Конвенції передбачає, що Суд може на будь-якій стадії провадження у справі прийняти рішення про вилучення заяви з реєстру, якщо обставини справи дають підстави дійти одного з висновків, визначених у пункті 1 (a)-(c) цієї статті. Зокрема, пункт 1 (c) статті 37 Конвенції надає Суду право вилучити заяву з реєстру, якщо:

"...на будь-якій іншій підставі, встановленій Судом, подальший розгляд заяви не є виправданим". Суд також нагадує, що за певних обставин заяву може бути вилучено з реєстру відповідно до пункту 1 (c) статті 37 Конвенції на підставі односторонньої декларації Уряду держави-відповідача, навіть якщо заявник бажає, аби справа розглядалася далі.

У зв'язку з цим Суд буде уважно вивчати декларацію Уряду у світлі принципів, викладених у практиці суду (див., наприклад, рішення у справі "Тахсін Аджар проти Туреччини" (Tahsin Acar v. Turkey) (ВП), заява N 26307/95, пп. 75-77, ЄСПЛ 2003-VI).

Суд неодноразово висловлював у справах, включаючи і справи проти України (див., серед інших джерел, рішення у справах "Павлюлинець проти України" (Pavlyulynets v. Ukraine), заява N 70767/01, пп. 52-53, рішення від 6 вересня 2005 року, "Мороз та інші проти України" (Moroz and Others v. Ukraine), заява N 36545/02, пп. 61-62, рішення від 21 грудня 2006 року, "Головко проти України" (Golovko v. Ukraine), заява N 39161/02, пп. 64-65, рішення від 1 лютого 2007 року), свою позицію щодо скарг про порушення права на розгляд справи протягом розумного строку.

Враховуючи характер викладеного в декларації Уряду визнання порушення, а також беручи до уваги суму пропонованої компенсації, яка відповідає сумам, присуджуваним Європейським судом у подібних справах, Суд не вважає виправданим подальший розгляд цієї заяви.

Суд вітає той факт, що урегулювання спору ґрунтується на повазі прав людини, як це передбачено у Конвенції та протоколах до неї, і не вбачає публічно-правових підстав продовжувати розгляд цієї заяви (пункт 1 статті 37 Конвенції in fine).

Відповідно ця заява має бути виключена із реєстру справ Суду.

B. Решта скарг

Ретельно дослідивши решту скарг заявника у світлі всіх наявних матеріалів та настільки, наскільки вони охоплювалися його компетенцією, Суд дійшов висновку про відсутність будь-яких порушень прав і свобод, передбачених Конвенцією чи протоколами до неї.

Таким чином, ця частина заяви є явно необґрунтованою та повинна бути відхилена відповідно до пунктів 3 та 4 статті 35 Конвенції.

Бере до уваги положення односторонньої декларації Уряду щодо скарги за пунктом 1 статті 6 Конвенції на надмірну тривалість провадження у справі заявника, а також засоби забезпечення дотримання зазначених у декларації зобов'язань.

Вирішує вилучити заяву з реєстру справ, оскільки вона стосується вищезгаданих скарг (пункт 1 (c) статті 37 Конвенції) .

Оголошує решту скарг у заяві неприйнятними.