• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Справа "Галицький проти України" (Заява N 17082/03)

Європейський суд з прав людини, Міжнародні суди | Рішення, Справа від 05.07.2007
Реквізити
  • Видавник: Європейський суд з прав людини, Міжнародні суди
  • Тип: Рішення, Справа
  • Дата: 05.07.2007
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Європейський суд з прав людини, Міжнародні суди
  • Тип: Рішення, Справа
  • Дата: 05.07.2007
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П'ята секція
Р І Ш Е Н Н Я
Справа "Галицький проти України" (Заява N 17082/03)
СТРАСБУРГ, 5 липня 2007 року
Переклад офіційний
Це рішення, стане остаточним відповідно до умов зазначених у п. 2 статті 44 Конвенції. Воно може підлягати редакційним виправленням.
У справі "Галицький проти України"
Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи палатою, до складу якої увійшли:
п. П.Лоренцен (P.Lorenzen), Голова,
пані С.Ботучарова (S.Botoucharova),
п. К.Юнгвірт (K.Jungwiert),
п. В.Буткевич (V.Butkevych),
пані М.Цаца-Ніколовська (M.Tsatsa-Nikolovska),
п. Р.Маруст (R.Maruste),
п. М.Віллігер (M.Villiger), судді,
та пані К.Вестердік (C.Westerdiek), Секретар секції,
після обговорення в нарадчій кімнаті 12 червня 2007 року,
виносить таке рішення, що було прийняте того ж дня:
ПРОЦЕДУРА
1. Справа порушена проти України за заявою (N 17082/03), поданою до Суду громадянином України п. Станіславом Тофільйовичем Галицьким (далі - заявник) 6 травня 2003 року відповідно до статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)
2. Уряд України (далі - Уряд) був представлений його Уповноваженим - пані Валерією Лутковською.
3. 22 березня 2005 року Суд вирішив направити заяву на комунікацію Уряду. Відповідно до пункту 3 статті 29 Конвенції Суд вирішив розглядати питання щодо суті заяви і її прийнятості одночасно.
ЩОДО ФАКТІВ
I. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Заявник народився у 1956 році та проживає у селищі Новодонецьке Донецької області.
5. 31 травня 2002 року Добропільський міський суд присудив стягнути з ДВАТ Гідрошахта "Піонер" 26 051 грн(1) на користь заявника як компенсацію за виробничу травму. 29 серпня 2002 року апеляційний суд Донецької області зменшив суму компенсації до 24 438 грн(2).
---------------
(1) 3740 євро.
(2) 3509 євро.
6. 7 жовтня 2002 року відділ державної виконавчої служби Добропільського районного управління юстиції Донецької області відкрив виконавче провадження.
7. З червня 2003 року по червень 2004 року заявнику було виплачено заборгованість, належну йому за рішенням суду.
8. Рішення від 29 серпня 2002 року було виконано повністю 7 червня 2004 року.
II. ВІДПОВІДНЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО
9. Відповідне національне законодавство було викладене в рішенні у справі "Сокур проти України" (N 21439/02, пункти 17-22, рішення від 26 квітня 2005 року).
ЩОДО ПРАВА
2. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 1 ПЕРШОГО ПРОТОКОЛУ ДО КОНВЕНЦІЇ
10. Заявник скаржився за статтею 1 Першого протоколу на тривале виконання рішення Добропільського міського суду від 29 серпня 2002 року. У відповідній частині вищезазначеного положення зазначено:
"Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів..."
А. Щодо прийнятності
11. Уряд зауважив, що державні органи діяли добросовісно, а рішення на користь заявника було виконане повністю.
12. Суд зауважує, що скарга заявника за статтею 1 Першого протоколу піднімає питання факту та права відповідно до Конвенції, визначення яких вимагає вивчення справи щодо суті. Він не вбачає жодних підстав для оголошення цієї скарги неприйнятною. Отже, Суд має оголосити її прийнятною.
Б. Щодо суті
13. У своїх зауваженнях Уряд стверджував, що стосовно заявника не було порушено жодне з положень Конвенції.
14. Заявник не надав окремих коментарів на зауваження Уряду, але проінформував про те, що підтримує свої попередні скарги.
15. Суд зазначає, що рішення, винесене на користь заявника, невиконувалось протягом, майже двадцяти двох місяців.
16. Суд нагадує, що він уже визнав порушення статті 1 Першого протоколу у ряді подібних справ (див., наприклад, рішення у справі "Михайленки та інші проти України", заяви NN 35091/02, 35196/02, 35201/02, 35204/02, 35945/02, 35949/02, 35953/02, 36800/02, 38296/02 та 42814/02, пункт 45, ECHR-2004, та рішення у справі "Дубенко проти України", заява N 74221/01, пункт 51, рішення від 11 січня 2005 року).
17. Дослідивши всі надані йому матеріали, Суд вважає, що Уряд не надав жодних фактів чи доводів, що могли б переконати його дійти іншого висновку у цій справі.
Отже, було порушено статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.
II. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
18. Стаття 41 Конвенції зазначає:
"Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію".
А. Шкода
19. Заявник вимагав 20 000 грн (3200 євро) матеріальної та моральної шкоди.
20. Уряд не прокоментував цю вимогу.
21. Здійснюючи свою оцінку на засадах справедливості, як цього вимагає стаття 41 Конвенції, Суд присуджує заявникові 500 євро компенсації нематеріальної шкоди.
Б. Судові витрати
22. Заявник не надав жодних вимог щодо компенсації судових витрат. Тому Суд нічого йому не присуджує.
В. Судові витрати
23. Суд вважає належним призначити, пеню виходячи з розміру граничної позичкової ставки Європейського центрального банку плюс три відсотки.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Оголошує заяву прийнятною;
2. Постановляє, що було порушено статтю 1 Першого протоколу до Конвенції;
3. Постановляє, що:
(а) протягом трьох місяців з дня, коли рішення стане остаточним відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції, держава-відповідача повинна виплатити заявнику 500 євро (п'ятсот євро) нематеріальної шкоди, які повинні бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу, з урахуванням будь-якого податку, який може підлягати стягненню із зазначеної суми;
(б) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до повного розрахунку на цю суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, плюс три відсотки;
4. Відхиляє решту вимог заявника стосовно справедливої сатисфакції.
Вчинено англійською мовою і повідомлено в письмовій формі 5 липня 2007 року, згідно з пунктами 2 і 3 правила 77 Реґламенту Суду.
Секретар секції

Голова секції
Клаудія ВЕСТЕРДІК
(Claudia Westerdiek)
Пеер ЛОРЕНЦЕН
(Peer Lorenzen)