Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Словацької Республіки про оперативне сповіщення про ядерні аварії, обмін інформацією та співробітництво в галузі ядерної безпеки та радіаційного захисту

між Кабінетом Міністрів України та Урядом Словацької

Республіки про оперативне сповіщення про ядерні аварії,

обмін інформацією та співробітництво в галузі ядерної безпеки та радіаційного захисту

Кабінет Міністрів України та Уряд Словацької Республіки (надалі іменовані "Договірні Сторони"),

Посилаючись на "Конвенцію про оперативне сповіщення про ядерну аварію" від 26 вересня 1986 року,

Посилаючись на "Конвенцію про допомогу в разі ядерної аварії або радіаційної ситуації" від 26 вересня 1986 року,

Зважаючи на положення Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року,

Прагнучи до подальшого зміцнення міжнародного співробітництва в галузі безпечного використання ядерної енергії,

Переконані у тому, що широке співробітництво між обома державами сприятиме обмеженню ризику та наслідків можливих ядерних аварій,

Домовились про наступне:

1. Дія цієї Угоди розповсюджується на аварії, що сталися на установках Договірних Сторін, фізичних чи юридичних осіб, які знаходяться під їхньою юрисдикцією або контролем, або під час проведення ними видів діяльності, визначених нижче в пункті 2, що призводять чи вірогідно можуть привести до викиду радіоактивних матеріалів, або вже спричинили чи можуть спричинити міжнародний транскордонний викид, радіологічні наслідки якого представляли б загрозу для іншої Договірної Сторони.

2. Ця Угода охоплює нижчезазначені установки та діяльність (що надалі іменуються відповідно "ядерні установки" та "ядерна діяльність"):

(а) будь-який ядерний реактор;

(б) будь-яка установка ядерного паливного циклу;

(в) будь-яка установка поводження з радіоактивними відходами;

(г) транспортування та зберігання ядерного палива або радіоактивних відходів;

(д) виробництво, використання, зберігання, захоронення та транспортування радіоізотопів з метою їх використання в сільському господарстві, промисловості, медицині та у відповідних наукових і дослідницьких цілях;

(е) використання радіоізотопів для виробництва енергії на космічних об'єктах.

3. З метою мінімізації радіологічних наслідків Договірні Сторони сповіщатимуть про інші ядерні аварії, не зазначені в цій Статті.

1. Якщо на державній території однієї з Договірних Сторін на ядерній установці чи при здійсненні ядерної діяльності виникне аварія, яка спричинить або може спричинити викид радіоактивного матеріалу за межі державної території цієї Договірної Сторони, що може значно вплинути на радіологічну безпеку другої Договірної Сторони, то Договірна Сторона, на території якої виникла аварія, негайно і безпосередньо сповістить про це другу Договірну Сторону. Вона також негайно дає наявну інформацію, яка необхідна для мінімізації радіологічних наслідків. Інформація повинна складатися з нижче визначених даних за умовою їхньої наявності:

(а) час, точне місце розташування та характер ядерної аварії;

(б) відповідні установки або вид діяльності;

(в) вірогідна або встановлена причина і передбачення розвитку ядерної аварії, що може привести до транскордонного викиду радіоактивних матеріалів;

(г) загальні параметри радіоактивного викиду, включаючи, за наявністю, характер, можливі фізичні і хімічні характеристики та кількість радіоактивних матеріалів, склад і ефективну висоту радіоактивних матеріалів;

(д) інформацію з поточних метеорологічних та гідрологічних умов та прогноз, котрий необхідний для завбачення транскордонного викиду радіоактивних матеріалів;

(е) результати моніторингу навколишнього природного середовища, що відносяться до транскордонного викиду радіоактивних матеріалів;

(є) здійснені або заплановані захисні дії за межами майданчика, де розташована установка;

(ж) прогнозована поведінка радіоактивного викиду з плином часу.

2. Інформація, що зазначена в пункті 1 цієї статті, повинна доповнюватись відповідними даними за розвитком ситуації, доки компетентні органи Договірних Сторін вважатимуть це за потрібне.

3. Договірна Сторона, що передає інформацію згідно з цією Статтею, повинна по можливості негайно відповісти на прохання іншої Договірної Сторони щодо отримання подальшої інформації або надання консультації.

4. Якщо система радіаційного моніторингу однієї з Договірних Сторін реєструє підвищення радіації порівняно з узгодженим рівнем і це не пов'язано з викидом з ядерної установки чи діяльністю на її власній території, то вона негайно сповіщає про це другу Договірну Сторону і продовжує інформувати її про подальший розвиток ситуації.

5. Передбачається, що перша інформація, подана англійською мовою, буде отримана через офіційні пункти зв'язку. Адреси офіційних контактних пунктів будуть передані через дипломатичні канали.

6. Форма переданої інформації відповідно до цієї статті узгоджується компетентними органами.

1. В разі виникнення аварії, зазначеної в статті 1, Договірні Сторони співробітничають між собою з метою мінімізації її наслідків, а також щоб захистити життя, власність та навколишнє середовище від впливу радіоактивних викидів.

1. Компетентні органи Договірних Сторін обмінюватимуться інформацією, що має відношення до безпеки ядерних установок, які експлуатуються або споруджуються, вводяться чи виводяться з експлуатації або вже виведені з експлуатації на територіях обох держав, а також відповідною інформацією про діяльність, пов'язану з ризиком надмірного викиду радіоактивних матеріалів. Така інформація щорічно поновлюється і доповнюється з урахуванням домовленостей між компетентними органами згідно зі статтею 6 цієї Угоди.

2. Компетентні органи Договірних Сторін якнайшвидше сповіщають один одного про важливі зміни стосовно ядерних установок або ядерної діяльності на територіях держав Договірних Сторін.

3. Компетентні органи Договірних Сторін негайно сповіщають один одного про будь-який випадок протизаконного транспортування ядерних матеріалів, радіоактивних джерел та відходів, що виявляються на відповідних територіях держав Договірних Сторін.

4. Межі застосування пунктів 1, 2 і 3 цієї статті та умови їх виконання визначаються компетентними органами Договірних Сторін.

5. Договірна Сторона, яка одержує інформацію, подану згідно з цією Статтею, має право отримати консультацію у другої Договірної Сторони для подальшого роз'яснення такої інформації.

Договірні Сторони створюють умови і стимулюють розвиток науково-технічного співробітництва між зацікавленими органами та між іншими установами обох Договірних Сторін в галузі ядерного та радіаційного захисту, включаючи моніторинг радіоактивних викидів, радіологічного аварійного планування та поводження з відпрацьованим ядерним паливом і радіоактивними відходами. Особлива допомога надаватиметься розвиткові та впровадженню системи підтримки протиаварійних рішень, яка має на меті обмеження наслідків ядерної аварії.

1. Ця Угода виконується компетентними органами обох країн відповідно до їхніх обопільних домовленостей відносно виконання зобов'язань Угоди.

2. Представники компетентних органів зустрічатимуться, коли це необхідно, щонайменше один раз на рік для погодження будь-яких поточних питань щодо виконання цієї Угоди. Час, місце та порядок денний таких нарад погоджуватимуться заздалегідь.

3. В цій Угоді термін "компетентні органи" означає:

в Україні: Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Адміністрація ядерного регулювання;

в Словацькій Республіці: Орган ядерного регулювання Словацької Республіки.

4. У разі будь-яких змін стосовно компетентних органів чи їх пунктів зв'язку кожна Договірна Сторона повинна негайно сповістити про це дипломатичними каналами другу Договірну Сторону.

Ніяке взаємне відшкодування збитків, пов'язаних з обміном інформацією, згідно з цією Угодою, не може бути предметом будь-якого позову однієї Договірної Сторони до другої.

1. Інформація, що підлягає обміну, розподіляється на дві категорії: конфіденційна та неконфіденційна. Якщо Договірна Сторона, яка передає інформацію, вважає її конфіденційною, вона чітко вказує другій Договірній Стороні на конфіденційний характер цієї інформації. Позначена як конфіденційна інформація використовується лише в межах органу ядерної та радіаційної безпеки, та інших урядових установ кожної Договірної Сторони. Без письмової домовленості між Договірними Сторонами така конфіденційна інформація не може доводитися до відома третіх сторін.

2. Ніщо у п.1 не повинно суперечити положенням національних законодавств обох сторін, що домовляються.

Ця Угода не порушує інші угоди, укладені раніше між обома Договірними Сторонами, а також зобов'язання, що випливають з інших міжнародних договорів, котрі були підписані однією з Договірних Сторін.

За домовленістю між Договірними Сторонами в положення цієї Угоди можуть бути внесені зміни у будь-який час, оформлені у вигляді додатка до цієї Угоди.

1. Будь-які спірні питання стосовно тлумачення і застосування положень цієї Угоди усуваються шляхом переговорів між Сторонами.

2. Якщо спірні питання такого характеру між Договірними Сторонами не можуть бути вирішені протягом шести місяців після запиту щодо переговорів відповідно до пункту 1 цієї Угоди, то питання за проханням будь-якої Договірної Сторони передається до Арбітражного суду для прийняття рішення у відповідності з нормами міжнародного права.

Договірні Сторони повідомляють одна одну про виконання вимог, необхідних для набуття чинності цієї Угоди. Ця Угода набуває чинності в день отримання сповіщення, що надійшло пізніше.

1. Ця Угода укладається строком на десять років, її чинність буде продовжена на наступні п'ятирічні періоди, якщо тільки за дванадцять місяців до дня закінчення дії цієї Угоди жодна з Договірних Сторін не сповістить у письмовій формі іншу Договірну Сторону про свій намір припинити її дію.

Вчинено в м.Відень 24 вересня 1998 року у двох примірниках, кожний українською, словацькою та англійською мовами, причому всі три тексти мають однакову силу. У разі розбіжностей у тлумаченні текстів перевага надається англійському тексту.