Угода між Урядом України та Урядом Словацької Республіки про взаємний захист таємної інформації та матеріалів

Уряд України та Уряд Словацької Республіки далі "Сторони",

маючи намір співробітничати під час здійснення спільних проектів насамперед в оборонній та військовій сферах,

бажаючи забезпечити захист таємної інформації та матеріалів у процесі обміну ними між організаціями Сторін,

маючи на меті встановити правила захисту таємної інформації та матеріалів, які можуть бути застосовані до всіх угод про співробітництво, що укладаються, і до надсилання запитів щодо обміну таємною інформацією та матеріалами,

уклали цю Угоду про таке:

У цій Угоді терміни вживаються у такому значенні:

(а) таємна інформація та матеріали - інформація та матеріали будь-якого виду, які в інтересах національної безпеки країни-джерела згідно з її чинним законодавством підлягають захисту від несанкціонованого доступу і засекречені відповідною організацією, включаючи інформацію та матеріали, створені спільно організаціями Сторін у рамках співробітництва та засекречені на основі чинного законодавства держав Сторін та спільно погоджених критеріїв;

(б) інформація - будь-яка інформація, у будь-якій формі, в тому числі письмовій, усній або візуальній;

(в) матеріали - будь-які документи, вироби, речовини або фізичні поля, на/в яких інформація міститься або може бути записана і які охоплюють все, незалежно від фізичної природи, включаючи нижчезазначене, але не обмежуючись ним: друковані матеріали, апаратне забезпечення, обладнання, машини, прилади, макети, фотографії, записи, репродукції, карти і листи, а також інші продукти, речовини або вироби, які можуть бути джерелом інформації;

(г) документи - конструкторська, технічна та інша документація, текстові та графічні матеріали, виконані будь-яким способом: рукописним, друкарським, машинописним, магнітним, копіювальним, перфоративним, кіно- і фототехнічним, комп'ютерним, відео- і аудіозаписом тощо;

(д) вироби - комплекси, системи, засоби, окремі установки, агрегати, блоки, вузли, прилади, хімічні продукти, апаратура, обладнання, макети тощо, з чого можна отримати інформацію;

(е) Сторона-одержувач - Сторона, якій передається таємна інформація та матеріали;

(ж) Сторона-джерело - Сторона, яка передає таємну інформацію та матеріали;

(з) організація - міністерство, інший орган державної виконавчої влади, будь-яка юридична особа незалежно від форм власності, що здійснює співробітництво насамперед в оборонній та військовій сферах;

(і) об'єкти - приміщення, в яких таємна інформація та матеріали використовуються або зберігаються;

(к) відповідний орган - орган держави Сторони, який згідно з чинним законодавством відповідає за захист таємної інформації та матеріалів.

(1) Відповідно до національного законодавства Сторони вживають необхідних заходів щодо захисту таємної інформації та матеріалів, які передаються згідно з цією Угодою. Сторони забезпечують такий самий захист таємної інформації та матеріалів іншої Сторони, як і власної таємної інформації та матеріалів відповідного ступеня секретності.

(2) Сторони не розкривають таємну інформацію та матеріали третій Стороні без попередньої письмової згоди Сторони-джерела. Сторони будуть використовувати таку таємну інформацію та матеріали виключно з метою, для якої вони були одержані.

(3) Сторони забезпечують на території своєї держави необхідні перевірки дотримання принципів та правил захисту таємної інформації та матеріалів.

Доступ до таємної інформації та матеріалів обмежується колом осіб, для яких він необхідний у зв'язку з виконанням службових обов'язків і які пройшли процедуру отримання допуску до таємної інформації та матеріалів.

(1) Якщо організація держави однієї Сторони має намір передати таємну інформацію та матеріали організації держави іншої Сторони на території держави іншої Сторони, ця Сторона спочатку робить запит відповідному органу іншої Сторони щодо підтвердження того, що зазначена організація має дозвіл на право роботи з таємною інформацією та матеріалами певного ступеня секретності та вживає відповідних заходів до забезпечення захисту таємної інформації та матеріалів.

(2) Підтвердження, зазначене в пункті 1 цієї статті, є зобов'язанням організації здійснювати захист таємної інформації та матеріалів, отриманих від держави іншої Сторони, відповідно до національного законодавства у сфері захисту таємної інформації та матеріалів.

(1) Відповідний орган держави кожної Сторони несе відповідальність за підтвердження відповідного ступеня секретності будь-якої таємної інформації та матеріалів, які обмінюються або створюються. У цьому разі відповідний орган Сторони-одержувача надсилає повідомлення, що організація дала зобов'язання відповідному органу Сторони-джерела поводитися з такою переданою таємною інформацією, наданою в його розпорядження, так само, як і з таємною інформацією власної держави, забезпечуючи відповідний рівень захисту.

(2) Сторони забезпечують те, що передача таємної інформації та матеріалів в організації держав Сторін здійснюється тільки після вжиття відповідних заходів захисту.

(1) Кожна Сторона надає таємній інформації та матеріалам іншої Сторони такий гриф секретності, який відповідає ступеню секретності еквівалентної власної таємної інформації та матеріалів.

(а) Під час здійснення передачі з України таємної інформації та матеріалів з грифом секретності "цілком таємно" у Словацькій Республіці їм надається гриф "prisne tajne".

(б) Під час здійснення передачі з України таємної інформації та матеріалів з грифом секретності "таємно" у Словацькій Республіці їм надається гриф "prisne tajne" або "tajne", і вони захищаються відповідно до законодавства про охорону державної таємниці.

(в) Під час здійснення передачі із Словацької Республіки таємної інформації та матеріалів з грифом секретності "prisne tajne" в Україні їм надається гриф "цілком таємно".

(г) Під час здійснення передачі із Словацької Республіки таємної інформації та матеріалів з грифом секретності "tajne" в Україні їм надається гриф "таємно".

(2) Усі копії, переклади і нова інформація, створені в державі Сторони-одержувача в рамках передачі, що містить таємну інформацію, повинні мати гриф того самого ступеня секретності.

(3) Якщо Сторона-джерело змінює ступінь секретності таємної інформації та матеріалів, що передаються, вона повинна невідкладно поінформувати про це Сторону-одержувача. Сторона-одержувач не може змінювати ступінь секретності одержаної таємної інформації та матеріалів без письмової згоди Сторони-джерела.

(1) Таємна інформація та матеріали передаються з держави однієї Сторони в державу іншої Сторони дипломатичними каналами.

(2) Відповідні органи можуть погодитися на інші способи передачі таємної інформації та матеріалів, крім дипломатичних або військових кур'єрів, якщо кур'єрський спосіб незрівнянно ускладнює її передачу або використання.

(3) Відповідний орган підтверджує одержання таємної інформації та матеріалів і передає їх згідно з національними нормативними документами в галузі безпеки кінцевому одержувачу або організації.

(1) Громадянам держави однієї Сторони надається доступ до таємної інформації та матеріалів і на об'єкти на території держави іншої Сторони тільки за наявності попереднього дозволу відповідного національного органу Сторони, що приймає. Такий дозвіл надається тільки за письмовим запитом особам, які мають допуск і відповідні повноваження щодо доступу до таємної інформації та матеріалів згідно із статтею 3 цієї Угоди (далі - відвідувачі).

(2) Відповідний компетентний орган Сторони, що направляє, повідомляє відповідний компетентний орган Сторони, що приймає, про передбачуваних відвідувачів щонайменше за двадцять один (21) день до запланованого візиту. В разі нагальної потреби дозвіл на візит надається у максимально короткий термін за попереднім погодженням.

(3) Запит на візит повинен містити щонайменше такі відомості:

(а) ім'я, прізвище, дата, місце народження і номер паспорта відвідувача;

(б) посаду відвідувача і назву організації, представником якої він є;

(в) допуск відвідувача до таємної інформації, наданий у його країні;

(г) передбачувану дату поїздки;

(д) мету поїздки;

(е) назви підприємств, споруд та об'єктів, щодо відвідання яких робиться запит;

(ж) ім'я, прізвище осіб, до яких від'їжджає відвідувач.

(4) Запит на візит передається каналами, які повинні бути погоджені відповідними органами Сторін.

(1) Про порушення правил захисту таємної інформації, якому неможливо запобігти, про підозрюване чи виявлене її розголошення або про втрату таємних матеріалів має бути невідкладно повідомлено іншу Сторону.

(2) Випадки порушення правил захисту таємної інформації та матеріалів розслідуються органами держави Сторони, на території якої мало місце порушення, згідно з національним законодавством. Результати розслідування повідомляються іншій Стороні.

Усі спірні питання щодо тлумачення або застосування положень цієї Угоди вирішуються шляхом переговорів між Сторонами. Під час вирішення спірних питань обидві Сторони продовжуватимуть виконувати всі свої зобов'язання згідно з цією Угодою.

Сторони під час вжиття заходів захисту таємної інформації та матеріалів несуть усі пов'язані з ними витрати.

Сторони повідомляють одна одну про органи, відповідальні за виконання цієї Угоди.

(1) Таємна інформація та матеріали, обмін якими здійснювався до цього часу в рамках двостороннього співробітництва, будуть захищатися згідно з положеннями цієї Угоди з дня набуття нею чинності.

(2) Відповідальні органи Сторін ознайомлюються з правилами забезпечення безпеки, чинними на території держави іншої Сторони. Сторони безвідкладно інформують одна одну про внесення змін і доповнень до цих правил.

(3) З метою забезпечення тісного співробітництва відповідальні органи Сторін дають консультації за запитом іншої Сторони.

(4) Кожна Сторона дозволяє представникам відповідального державного органу іншої Сторони та/або будь-якого іншого органу, призначеному за спільною згодою, здійснювати візити на її територію для обговорення власних процедур і засобів захисту таємної інформації та матеріалів, отриманих з держави іншої Сторони. Кожна Сторона надає підтримку таким представникам під час збирання ними інформації про достатність рівня захисту таємної інформації та матеріалів, переданих із своєї держави.

(1) Ця Угода набуває чинності з дати отримання останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття нею чинності.

(2) Ця Угода діє протягом п'яти років. Термін її дії буде автоматично продовжуватися на наступні п'ятирічні періоди, якщо жодна із Сторін не заявить про свій намір припинити дію цієї Угоди, надіславши письмове повідомлення не пізніше як за шість місяців до закінчення відповідного періоду її чинності.

(3) За погодженням Сторін до цієї Угоди можуть бути внесені зміни і доповнення, які становитимуть невід'ємну частину цієї Угоди.

(4) Ця Угода поширюється на будь-які майбутні переговори, візити чи контракти між Сторонами або їхніми організаціями в процесі співробітництва насамперед в оборонній та військовій сферах.

(5) Уся таємна інформація та матеріали, передані відповідно до цієї Угоди, підлягають надалі захисту згідно з цією Угодою також після припинення її дії.

Вчинено у м.Братиславі 1 червня 1998 р. у двох примірниках, кожний українською, словацькою та англійською мовами, причому всі тексти є автентичними. У разі виникнення розбіжностей з приводу тлумачення положень цієї Угоди перевага надається текстові англійською мовою.