Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Французької Республіки про взаємодопомогу та співробітництво у галузі цивільного захисту населення

Кабінет Міністрів України та Уряд Французької Республіки, далі - Сторони,

Бажаючи зробити внесок у розвиток двосторонніх відносин відповідно до Договору про взаєморозуміння та співробітництво між Україною і Французькою Республікою від 16 червня 1992 року,

Усвідомлюючи небезпеку, що становлять для населення держав Сторін стихійні лиха та великі техногенні катастрофи,

будучи переконаними в необхідності зміцнення співробітництва та обміну інформацією між компетентними органами Сторін в галузі цивільного захисту населення, в тому числі професійної підготовки осіб, які беруть участь у відповідних операціях,

домовилися про таке:

1. Ця Угода визначає умови здійснення співробітництва в галузі запобігання великим природним і техногенним ризикам та їх прогнозування, підготовки учасників цивільного захисту та надання добровільної і взаємної допомоги у випадках стихійного лиха або значних аварій.

2. Положення цієї Угоди застосовуються до всієї території України та до європейської частини території Французької Республіки.

1. Терміни, що вживаються в цій Угоді, мають такі значення:

- "Запитуюча Сторона" - сторона, яка звертається до іншої Сторони з проханням про надання допомоги у вигляді направлення експертів, аварійно-рятувальних бригад або рятувальних засобів;

- "Запитувана Сторона" - Сторона, яка отримує прохання про надання допомоги;

- "Рятувальна команда" - члени рятувальних груп або експерти, які відряджаються на місце події на прохання Запитуючої Сторони;

- "Надзвичайна ситуація" - катастрофа природного або техногенного характеру, яка має серйозні гуманітарні наслідки або може мати значний згубний вплив на довкілля;

- "Засоби оснащення" - обладнання, техніка, транспортні засоби та особисте спорядження для використання рятувальними командами;

- "Рятувальні засоби" - додаткове обладнання та інші матеріали, що ввозяться для забезпечення кожної операції і призначені для використання рятувальними командами;

- "Експлуатаційні матеріали" - матеріали, необхідні для експлуатації відповідного оснащення та для забезпечення роботи рятувальних команд.

1. Для реалізації цієї Угоди Сторони визначають у якості компетентних органів:

- від Кабінету Міністрів України - Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

- від Уряду Французької Республіки - Міністерство внутрішніх справ, заморських територій і місцевого самоврядування.

2. Сторони повідомляють одна одну дипломатичними каналами щодо будь-яких змін в призначенні компетентних органів.

1. Сторони започатковують співробітництво у наступних сферах:

a) запобігання великим природним і техногенним ризикам та їх прогнозування;

b) охорона та захист населення, майна та навколишнього середовища від загроз значного стихійного лиха (таких, як землетруси, повені, буревії, лісові пожежі) або значних техногенних аварій (пожеж або вибухів на промислових об'єктах або в громадських установах, аварій при транспортуванні небезпечних речовин, аварій на залізничному, повітряному, морському або автомобільному транспорті);

c) професійна підготовка осіб, які задіяні в операціях з цивільного захисту населення;

d) надання взаємної допомоги у випадку стихійного лиха або значних аварій.

2. Співробітництво здійснюється з урахуванням бюджетних можливостей кожної із Сторін.

Співпраця може здійснюватися у таких формах:

a) допомога та консультації з організації рятувальних операцій;

b) розробка актів, які стосуються цивільного захисту, планів рятувальних операцій у надзвичайних ситуаціях, та підготовки осіб, які беруть у них участь;

c) дослідження проблем, що становлять взаємний інтерес в галузі прогнозування, запобігання, оцінки та управління у надзвичайних ситуаціях;

d) обмін експертами та фахівцями, а також обмін інформацією та документацією з цивільного захисту населення.

У разі виникнення катастрофи або великих аварій Сторони надають одна одній допомогу відповідно до таких положень:

1. Кожна Сторона, на офіційне звернення іншої Сторони, надає всю можливу допомогу у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Звернення про допомогу направляється звичайними дипломатичними каналами. В цьому зверненні зазначаються характер катастрофи та попередні оцінки її масштабу і нагальних потреб для ліквідації її наслідків.

2. Звернення про допомогу може стосуватися або проведення технічної експертизи, або залучення додаткових людських ресурсів, технічних засобів та оснащення.

3. Отримання звернення про допомогу не може автоматично означати позитивну відповідь від Запитуваної Сторони. Кожна Сторона зберігає за собою повну свободу у прийнятті рішення про надання або ненадання допомоги, що становить предмет звернення, особливо з урахуванням прогнозованих ризиків на території її держави, її поточної діяльності та наявності незадіяних аварійно-рятувальних бригад.

4. Запитувана Сторона інформує Запитуючу Сторону у найкоротші строки про відповідь, яку вона має намір надіслати на її звернення, про характер допомоги, яку вона надає, із зазначенням складу аварійно-рятувальних команд, спеціалізації експертів та засобів оснащення, рятувальних засобів та відповідних інших засобів, які мають бути ввезені з цією метою. Запитувана Сторона повинна також зазначити вид транспорту, що використовується для досягнення місця виникнення надзвичайної ситуації, та прогнозоване місце перетину кордону держави Запитуючої Сторони.

5. Допускаються звернення про допомогу в усній формі. В такому випадку це звернення підлягає письмовому підтвердженню у якомога стислий строк.

1. Намір задіяти літальні апарати має невідкладно доводитись до відома компетентних органів держави Запитуваної Сторони. У разі згоди на надання літальних апаратів Запитувана Сторона повинна повідомити якомога точніше про тип і реєстраційний знак повітряного судна, склад екіпажу, вантаж на його борту, час вильоту, запланований маршрут та місце посадки.

2. Законодавство кожної з держав Сторін, що стосується організації повітряного руху, залишається чинним, особливо щодо передачі польотної інформації контролюючим органам.

1. Органам влади Запитуючої Сторони належить здійснювати керівництво рятувальними операціями та давати усі необхідні вказівки відповідальному представнику рятувальної команди Запитуваної Сторони.

2. Рятувальна команда Запитуваної Сторони залишається виключно під її керівництвом у виконанні місії, встановленої Запитуючою Стороною.

3. Члени рятувальної команди Запитуваної Сторони повинні мати вільний доступ до будь-якого місця в межах визначеної Запитуючою Стороною зони.

4. При необхідності Запитуюча Сторона надає в розпорядження рятувальної команди Запитуваної Сторони перекладача та необхідні засоби зв'язку для спілкування з командуванням рятувальними операціями.

1. З метою забезпечення ефективності та оперативності проведення рятувальної операції, кожна Сторона повинна сприяти спрощенню та прискоренню проведення формальностей, пов'язаних з перетином кордонів її держави.

2. Для цього кожен член рятувальної команди Запитуваної Сторони повинен мати чинний проїзний документ. У рамках своєї місії, члени рятувальної команди можуть перебувати на території держави Запитуючої Сторони без візи або дозволу на проживання у відповідності до умов, передбачених законами та іншими правовими актами цієї Сторони.

3. Керівник рятувальної команди Запитуваної Сторони повинен мати при собі документ, що засвідчує покладену на цю команду місію, тип підрозділу (підрозділів), які входять до складу цієї команди, та кількість осіб, з яких вона складається. Цей документ видається компетентним органом, якому рятувальна команда підпорядковується.

4. Члени рятувальних команд Запитуваної Сторони можуть носити свою уніформу під час проведення операцій на території держави Запитуючої Сторони.

5. Жоден вид зброї, боєприпасів або вибухових речовин не може ввозитись членами аварійно-рятувальної команди Запитуваної Сторони на територію держави Запитуючої Сторони.

1. Керівник аварійно-рятувальної команди Запитуваної Сторони повинен мати загальний перелік засобів оснащення, засобів для виконання рятувальних операцій та інших необхідних для цього засобів, що ввозяться, затверджений, окрім надтермінових випадків, органом влади, якому підпорядковується ця команда. Пошуково-рятувальні команди повинні перевозити виключно засоби оснащення, рятувальні та інші засоби, необхідні для виконання місії.

2. Засоби оснащення і засоби для надання надзвичайної допомоги та експлуатації, які не були використані під час надання допомоги, повинні бути повернені на територію держави Запитуваної Сторони. Якщо обставини це унеможливлюють, то орган Запитуваної Сторони, відповідальний за виконання місії, повинен бути поінформований про це. В такому ж самому порядку про це повинні бути поінформовані також митні органи держави Запитуючої Сторони.

3. Бригади медичної допомоги Запитуваної Сторони надають медичну допомогу, використовуючи штатне обладнання. Надання медичної допомоги вищезазначеними бригадами при невідкладних медичних втручаннях у надзвичайно важких випадках може передбачати використання речовин, які класифікуються як наркотичні та психотропні. Ці препарати можуть бути використані тільки кваліфікованим медичним персоналом, що діятиме відповідно до чинних законодавчих та нормативно-правових актів держави Запитуваної Сторони. Запитуюча Сторона залишає за собою право здійснювати перевірки на місці.

1. Харчування і розміщення рятувальних команд, а також заправка пальним, у разі необхідності, літальних апаратів, здійснюються за рахунок Запитуючої Сторони. Крім того, члени рятувальних команд Запитуваної Сторони повинні отримувати, в разі необхідності, будь-яку необхідну медичну допомогу.

2. Запитуюча Сторона може в будь-який момент скасувати своє звернення про допомогу. У цьому разі Запитувана Сторона може вимагати відшкодування понесених витрат. Відшкодування здійснюються невідкладно на запит Сторони, яка понесла витрати.

3. Запитувана Сторона зобов'язана забезпечити страхування членів рятувальної команди, що відряджається.

1. Запитуюча Сторона відшкодовує Запитуваній Стороні витрати, пов'язані із збитками, завданими під час надання допомоги, у тому числі сплачені виплати або такі, що підлягають сплаті її агенту або його уповноваженій особі, або витрати на ремонт або заміну пошкодженого, знищеного або втраченого оснащення.

Визначення розміру виплат або витрат на ремонт або заміну здійснюється відповідно до законодавчих та нормативно-правових актів держави походження причетних осіб або матеріалів.

Ці положення застосовуються також у випадках, коли суб'єкт, який заподіяв шкоду, не має відношення до рятувальних операцій.

2. Якщо під час здійснення рятувальної місії на території держави Запитуючої Сторони член рятувальної команди Запитуваної Сторони завдасть шкоди фізичній або юридичній особі, компенсація завданих збитків здійснюється Запитуючою Стороною відповідно до законодавства, що застосовується у разі заподіяння шкоди громадянами держави Запитуючої Сторони, які беруть участь у подоланні наслідків надзвичайної ситуації.

3. Запитуюча Сторона може звернутися до Запитуваної Сторони з проханням про відшкодування збитків, яких вона зазнала внаслідок того, що представник Запитуваної Сторони свідомо заподіяв шкоду, у разі відсутності виправданої необхідності під час виконання своєї місії.

4. Положення пунктів 1 - 3 також застосовуються у випадках заподіяння збитків в рамках проведення місій з підготовки або спільних навчань.

Припинення експлуатації задіяних в рамках цієї Угоди рятувальних засобів здійснюється у нижченаведеному порядку.

1. Після завершення місії, коли Запитуюча Сторона повертає Запитуваній Стороні рятувальні засоби, які їй були надані останньою, вона повинна інформувати про це, з одного боку, відповідального за ці засоби, які використовувались, та з іншого - компетентні органи держави Запитуваної Сторони.

2. Якщо під час місії Запитувана Сторона приймає рішення про припинення надання своїх сил та засобів, вона повинна невідкладно повідомити про це Запитуючу Сторону, яка негайно передає цю інформацію особі, відповідальній за ці засоби.

3. Виконання рішення Запитуваної Сторони здійснюється без зволікання і не підлягає обговоренню з боку Запитуючої Сторони.

4. Після завершення місії Запитуюча Сторона повинна направити Запитуваній Стороні підсумковий звіт із зазначенням масштабу катастрофи та перебігу рятувальних операцій.

5. Якщо Запитувана Сторона проводила експертизу, вона повинна представити Запитуючій Стороні експертну доповідь у якомога стислий строк.

1. У рамках цієї Угоди Сторони створюють спільну комісію з питань цивільного захисту (далі - Комісія), яка складатиметься з представників Сторін. Сторони письмово повідомлять одна одній прізвища осіб, призначених до складу Комісії.

2. Комісія покликана надавати пропозиції керівникам компетентних органів Сторін, зазначених у статті 3 цієї Угоди, щодо будь-яких заходів, спрямованих на розвиток співробітництва між відповідними службами, на які покладено завдання з попередження, захисту та порятунку.

3. Заходи щодо співробітництва між Сторонами повинні здійснюватися в рамках роботи Комісії.

4. Комісія надає висновки щодо питань, які вносяться на її розгляд тією чи іншою Стороною, та сприяє обміну інформацією та досвідом між ними.

5. Комісія проводить засідання на регулярній основі, але також може бути скликана позачергово на прохання будь-якої із Сторін.

З метою здійснення та розвитку діяльності з попередження, запобігання та взаємодопомоги у випадках виникнення катастроф або значних аварій, Сторони домовляються про підтримання регулярного зв'язку шляхом обміну всією корисною інформацією та ініціювання проведення періодичних спільних нарад.

За винятком інформації, яка згідно із законодавчими або нормативно-правовими актами держави Запитуючої Сторони не підлягає розголошенню, інформація, отримана під час операцій, що здійснюються у рамках цієї Угоди, може бути опублікована з дотриманням встановлених правил у кожній із держав Сторін.

1. Якщо за взаємною згодою Сторін не встановлено інше, у кожному конкретному випадку галузі співробітництва, зазначені у статтях 4, 5, 6 цієї Угоди, фінансуються Запитуючою Стороною у рамках її фінансових можливостей.

2. Положення фінансового характеру, що стосуються допомоги, передбаченої статтями 7-14 цієї Угоди, повинні узгоджуватись у кожному конкретному випадку залежно від фінансових можливостей за взаємною згодою Сторін.

Ця Угода не змінює прав та зобов'язань Сторін за іншими міжнародними угодами.

Будь-який спір, що стосується тлумачення або застосування положень цієї Угоди, вирішується шляхом консультацій та переговорів між Сторонами.

1. Ця Угода набирає чинності в перший день другого місяця після дати отримання останнього письмового повідомлення дипломатичними каналами про виконання кожною із Сторін внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності цією Угодою.

2. Ця Угода укладається на невизначений строк.

3. Сторони можуть у будь-який момент і за обопільною згодою, внести до цієї Угоди письмові поправки. Способи набрання чинності поправками є такими, що передбачені в пункті 1 цієї статті.

4. Кожна Сторона може припинити дію цієї Угоди у будь-який момент шляхом направлення дипломатичними каналами письмового повідомлення іншій Стороні. Угода припиняє дію через шість місяців після отримання зазначеного повідомлення. Припинення дії Угоди не вплине на виконання здійснюваних поточних заходів у рамках цієї Угоди, якщо Сторони не приймуть іншого рішення.

Вчинено м. Париж 07 жовтня 2010 року у двох примірниках, кожен українською та французькою мовами, при цьому обидва тексти мають однакову силу.