Договір між Україною та Федеративною Республікою Бразилія про передачу засуджених осіб

Україна і Федеративна Республіка Бразилія, далі - "Сторони",

визнаючи принципи державного суверенітету, рівноправності і взаємної поваги,

враховуючи норми міжнародного права і бажаючи розвивати двостороннє співробітництво у галузі кримінального права,

вважаючи, що таке співробітництво повинне сприяти цілям правосуддя та соціальній реабілітації засуджених осіб,

враховуючи те, що такі цілі вимагають, щоби особам, засудженим до позбавлення волі в результаті вчинення ними злочинів, була надана можливість відбувати призначене їм покарання у своєму суспільстві,

враховуючи те, що така мета може бути найкращим чином досягнута шляхом передачі таких осіб у держави їхнього походження, і

керуючись принципами гуманізму і поваги прав людини,

домовились про таке:

1. Для цілей цього Договору:

1) "держава винесення вироку" означає державу, в якій було винесено вирок особі, яка може бути або вже була передана;

2) "держава виконання вироку" означає державу, в яку засуджена особа може бути або вже була передана для відбування призначеного покарання;

3) "вирок" означає будь-яке покарання чи примусовий захід, що передбачає позбавлення волі за рішенням суду (судді) держави винесення вироку на визначений або невизначений строк за вчинення злочину;

4) "засуджений" означає особу, засуджену судом (суддею) держави винесення вироку, за вчинення злочину до покарання у виді позбавлення волі;

5) "громадянин" по відношенню до кожної із Сторін означає особу, відповідний статус якої визначається їх внутрішнім законодавством;

6) "близькі родичі" означає:

для України: особи, які перебувають у спорідненості з засудженим, тобто мати, батько, чоловік, дружина, діти, рідні брати і сестри, онуки, дід і бабка, усиновлювачі, усиновлені,

для Федеративної Республіки Бразилії: особи, які перебувають у спорідненості з засудженим, тобто мати, батько, чоловік, дружина, діти, рідні брати і сестри, онуки, дід і бабка, усиновлювачі, усиновлені, особи, які проживали однією сім'єю, не перебуваючи у шлюбі;

7) "законний представник" означає особу, визнану такою у порядку, встановленому законодавством кожної із Сторін;

8) "компетентні органи" означає органи Сторін, які виконують рішення про передачу засудженого;

9) "центральні органи" означають

в Україні: Міністерство юстиції України,

у Федеративній Республіці Бразилія: Міністерство юстиції Федеративної Республіки Бразилія.

З питань виконання цього Договору компетентні органи Сторін зносяться один з одним через центральні органи.

1. Сторони зобов'язуються якнайширше співробітничати одна з одною з питань передачі засуджених відповідно до положень цього Договору.

2. Особу, засуджену на території однієї Сторони, може бути передано на територію іншої Сторони, відповідно до положень цього Договору, для відбування призначеного їй покарання. З цією метою засуджений може висловити державі винесення вироку або державі виконання вироку своє бажання бути переданим згідно з цим Договором.

3. Із запитом про передачу засудженого може звертатися як держава винесення вироку, так і держава виконання вироку.

Підставою для порушення процедури передачі засудженого державі виконання вироку, служить направлена центральному органу будь-якої із Сторін заява цієї особи, її законного представника або заява її близьких родичів, підтверджена згодою засудженого.

1. Засудженого може бути передано згідно з цим Договором за наступних умов:

1) якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку;

2) якщо вирок є остаточним і набрав законної сили;

3) якщо, в момент отримання запиту про передачу, засудженому залишилося відбувати покарання протягом не менш як один рік;

4) якщо на передачу згоден засуджений або, коли беручи до уваги його вік, фізичний чи психічний стан, одна із Сторін вважає це за необхідне, - законний представник засудженого;

5) якщо дія або бездіяльність, за яку було призначено покарання, є злочином відповідно до законодавства держави виконання вироку або була би злочином у разі вчинення на її території;

6) якщо відшкодовано матеріальні збитки, заподіяні злочином, та сплачено судові витрати; та

7) якщо обидві Сторони згодні на передачу цього засудженого.

2. У виняткових випадках Сторони можуть погодитися на передачу засудженого, навіть якщо йому залишається відбувати покарання менш як один рік або якщо матеріальні збитки, заподіяні злочином, відшкодовані не в повному обсязі.

1. Сторони беруть на себе зобов'язання:

1) через центральні органи письмово інформувати одна одну про засудження до позбавлення волі громадян іншої Сторони, а також про їх місцезнаходження;

2) роз'яснювати засудженому або його законному представнику можливість звертатися до компетентних органів будь-якої з Сторін із заявою про передачу в державу, громадянином якої є засуджений, та правові наслідки такої передачі.

2. Засудженого інформують у письмовій формі про будь-які заходи, вжиті державою винесення вироку або державою виконання вироку на підставі частини 1 цієї статті, а також про будь-які рішення, прийняті кожною Стороною у відповідь на запит про його передачу.

1. Держава винесення вироку надає державі виконання вироку таку інформацію та документи:

1) повне ім'я і прізвище, дату і місце народження засудженого;

2) останню адресу засудженого або його близьких родичів, якщо така є, у державі виконання вироку;

3) тексти статей кримінального закону, згідно з яким засуджено особу;

4) письмову заяву засудженого або, у випадках, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 5 цього Договору, - його законного представника про згоду на передачу;

5) копію остаточного судового рішення у справі, яке набрало законної сили;

6) документ про тривалість вже відбутої частини строку покарання, включаючи інформацію про будь-яке попереднє ув'язнення, скорочення строку покарання і про будь-які інші обставини, що стосуються виконання вироку;

7) у разі необхідності будь-яка інформація медичного і соціального характеру стосовно засудженого та інформація про поводження з ним у державі винесення вироку і будь-які рекомендації щодо подальшого лікування та поводження з ним у державі виконання вироку;

8) відомості про наявність матеріальних збитків, судових витрат та про їх відшкодування.

2. Держава виконання вироку надає державі винесення вироку такі документи та інформацію:

1) документ або відомості про те, що засуджений є громадянином Держави виконання вироку;

2) текст положень відповідного закону, який встановлює, що дія або бездіяльність, за яку було призначено покарання, є злочином або була б злочином у разі вчинення на її території.

3. В разі потреби Сторони можуть запросити одна в одної будь-яку додаткову інформацію та документи.

1. Держава винесення вироку забезпечує, щоб особа, яка дає згоду на передачу відповідно до підпункту 4 частини 1 статті 5 цього Договору, робила це добровільно і з повним усвідомленням правових наслідків такої згоди.

2. Держава винесення вироку надає державі виконання вироку можливість перевірити за допомогою консула або іншої офіційної особи, кандидатура якої погоджується Сторонами, чи була згода на передачу засудженого надана відповідно до частини 1 цієї статті.

Передача засудженого не здійснюється, якщо:

1) не додержано умов, перелічених у статті 5 цього Договору;

2) покарання не може бути виконано Стороною, громадянином якої є засуджений, внаслідок закінчення строку давності відповідно до законодавства цієї Сторони;

3) строк позбавлення волі, призначений у державі винесення вироку, є більшим, ніж максимальний строк покарання, встановлений за відповідне діяння законодавством держави виконання вироку.

1. Рішення про згоду або відмову у задоволенні запиту про передачу приймається не пізніше сорока днів з дня отримання документів, перелічених у статті 7 цього Договору. Засуджений або його законний представник мають бути письмово поінформовані про прийняте рішення.

2. Рішення про відмову у передачі засудженого має бути обґрунтованим відповідною Стороною.

Місце, час і порядок передачі засудженого погоджуються безпосередньо між компетентними органами Сторін.

1. Держава виконання вироку зобов'язана забезпечити виконання вироку у повному обсязі, керуючись при цьому своїм внутрішнім законодавством.

2. Держава виконання вироку забезпечує продовження відбування покарання відповідно до свого законодавства, не погіршуючи становища засудженого. Питання, пов'язані з виконанням вироку, регулюються законодавством держави виконання вироку.

3. Призначене засудженому покарання відбувається на підставі вироку суду держави винесення вироку. Уповноважений орган держави виконання вироку приймає рішення про виконання вироку відповідно до свого законодавства.

4. Якщо вирок стосується двох чи більше діянь, з яких одне чи кілька не визнаються злочинами за законом держави виконання вироку, суд цієї держави визначає, яка частина покарання застосовується до діяння, що є злочином.

5. Покарання, що відбувається у державі виконання вироку відповідно до цього Договору, за жодних обставин не може бути суворішим, ніж призначене у державі винесення вироку.

1. Лише держава винесення вироку може застосувати помилування чи амністію до переданого засудженого.

2. Держава виконання вироку може звертатися до держави винесення вироку з клопотанням про застосування помилування або амністії.

1. Переглядати вирок стосовно переданого засудженого має право лише держава винесення вироку.

2. У разі перегляду вироку держава його винесення негайно направляє державі виконання вироку завірену копію рішення суду, яким скасовано чи змінено вирок.

3. Якщо після передачі засудженого вирок скасований і передбачено нове розслідування чи судовий розгляд, держава винесення вироку направляє завірену копію рішення про це, матеріали кримінальної справи та інші матеріали за результатами проведення необхідних процесуальних дій, разом з перекладом усіх матеріалів кримінальної справи на мову держави виконання вироку, для здійснення кримінального переслідування відповідно до законодавства держави виконання вироку.

4. Держава винесення вироку вирішує відповідно до свого законодавства питання збитків, заподіяних засудженій особі внаслідок притягнення до кримінальної відповідальності, яке визнано безпідставним.

5. Якщо після передачі засудженого вирок державою його винесення змінений, копія рішення про це та інші необхідні документи направляються центральному органу держави виконання вироку. Виконання такого рішення здійснюється в порядку, передбаченому статтею 12 цього Договору.

Держава виконання вироку надає державі винесення вироку відповідні відомості про виконання вироку в таких випадках:

1) якщо держава виконання вироку вважає виконання покарання завершеним;

2) якщо засуджений вчинив втечу до закінчення строку покарання;

3) у разі надходження запиту від держави винесення вироку.

1. Якщо одна Сторона домовилась з третьою державою про передачу засудженого на її територію чи з її території, друга Сторона відповідно до свого законодавства може дозволити транзитне перевезення такої особи через свою територію і забезпечує необхідні умови тримання засудженого під вартою.

2. Дозвіл на транзитне перевезення не запитується, якщо перевезення здійснюється повітряним транспортом над територією Сторони без запланованої посадки.

3. Витрати, пов'язані із здійсненням транзитного перевезення засудженого, несе Сторона, яка звертається з проханням про таке перевезення.

Запит та підтвердні документи супроводжуються перекладом на державну мову іншої Сторони.

Запит про передачу та підтвердні документи, а також переклади засвідчуються уповноваженими органами для цілей цього Договору, і не вимагається будь-якої додаткової легалізації або іншої форми підтвердження дійсності.

Пов'язані з передачею засудженого витрати, що виникли до його передачі, несе Сторона, у якої вони виникли. Витрати, пов'язані з виконанням передачі і продовженням виконання вироку після передачі засудженого, несе держава виконання вироку.

Розбіжності, які виникають при застосуванні цього Договору, вирішують центральні органи Сторін.

Цей Договір застосовується до вироків, винесених як до, так і після набуття ним чинності.

Положення цього Договору не зачіпають прав і обов'язків Сторін, що випливають з інших міжнародних договорів, учасниками яких вони є.

1. Цей Договір підлягає ратифікації і набуває чинності через тридцять днів після обміну ратифікаційними грамотами Сторін.

2. Дія цього Договору припиняється після перебігу шести місяців з дати отримання однією із Сторін письмового повідомлення другої Сторони про намір припинити його дію.

Вчинено 2 грудня 2009 року в м. Київ у двох примірниках, кожний українською, португальською та англійською мовами, причому всі тексти є автентичними.

У разі виникнення розбіжностей Сторони звертатимуться до тексту, викладеного англійською мовою.