Угода між Україною та Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамагирією про правову допомогу в цивільних і кримінальних справах

Україна та Велика Соціалістична Народна Лівійська Арабська Джамагирія, далі - Сторони,

Сповнені бажання розвивати дружні відносини та надавати взаємну допомогу в цивільних і кримінальних справах на основі рівності прав, принципів національного суверенітету та невтручання у внутрішні справи,

Прагнучи підвищити ефективність співробітництва обох Сторін у сфері попередження злочинів та покарання злочинців;

Домовилися про таке:

1. Громадяни кожної із Сторін користуються в іншій Стороні таким самим правовим захистом, як і громадяни цієї Сторони.

2. Громадяни однієї Сторони користуються в іншій Стороні доступом до суду та інших органів, до компетенції яких належать цивільні і кримінальні справи (далі - компетентні органи) для захисту своїх прав та інтересів на тих самих умовах, як і громадяни цієї Сторони.

3. Положення цієї статті застосовуються також до юридичних осіб, створених відповідно до законодавства однієї з Сторін.

Сторони надають взаємну правову допомогу в цивільних і кримінальних справах відповідно до положень цієї Угоди шляхом взаємодії своїх компетентних органів.

1. З метою виконання цієї Угоди компетентні органи Сторін зносяться через їхні центральні органи.

2. Центральним органом в Україні є Генеральна прокуратура України (щодо запитів органів досудового слідства у кримінальних справах) та Міністерство юстиції України (щодо запитів у цивільних справах та щодо запитів судів у кримінальних справах). Центральним органом для Великої Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамагирії є Генеральна прокуратура (щодо запитів органів досудового слідства у кримінальних справах) та Генеральний народний комітет юстиції (щодо запитів у цивільних справах та щодо запитів судів у кримінальних справах).

3. Положення цієї статті не заперечують використання дипломатичних каналів.

1. Від громадян будь-якої зі Сторін не вимагатиметься вносити судову заставу лише на тій підставі, що вони іноземці або не мають постійного місця проживання чи місця перебування в іншій Стороні.

2. Положення частини 1 цієї статті застосовуються також до юридичних осіб, створених в одній зі Сторін відповідно до її законодавства.

1. Громадяни однієї зі Сторін мають право щодо звільнення від судових витрат і мита чи зборів та отримувати безоплатну правову допомогу в компетентних органах іншої Сторони на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що й громадяни останньої згідно з її законодавством.

Положення цієї частини застосовуються в усіх процесуальних діях у справі, включаючи процедуру виконання.

2. До заяви про правову допомогу додається довідка про матеріальний стан заявника, яка підтверджує його фінансову неспроможність. Така довідка видається заявнику відповідною установою Сторони, у якій відповідна особа має постійне місце проживання. Якщо заявник проживає в іншій державі, таку довідку може видати представник дипломатичної місії чи консульської установи його держави.

Запитуваний орган, у разі потреби, може запитати додаткову інформацію про фінансовий стан заявника від установи Сторони, що видала довідку, громадянином якої він є та проживає у ній.

1. На прохання компетентних органів однієї з Сторін, інша Сторона пересилає без перекладу і безоплатно копії документів про реєстрацію актів громадянського стану та інші документи, що стосуються особистих та майнових прав громадян іншої Сторони.

2. Документи, зазначені у частині 1 цієї статті, можуть також надсилатися без перекладу однією Стороною на прохання громадян іншої Сторони. Ці документи заявник отримує при посередництві дипломатичного представництва або консульської установи тієї Сторони, орган якої видав цей документ. У разі потреби, стягується плата за його оформлення.

1. Документи, що надсилаються компетентними органами на виконання цієї Угоди, повинні бути підписані та скріплені печаткою органу, що їх видав.

2. Документи, зазначені у частині 1 цієї статті, або їх засвідчені копії, не підлягають легалізації в іншій Стороні.

3. Документи, що в одній Стороні вважаються офіційними, вважаються такими і в іншій Стороні.

1. Запит про надання правової допомоги та документи, що до нього додаються, складаються мовою запитуючої Сторони і направляються разом із завіреним перекладом на мову запитуваної Сторони або на англійську мову.

2. Матеріали, одержані за результатами виконання запиту, не перекладаються.

Правова допомога відповідно до цієї Угоди включає:

a) одержання свідчень від обвинувачуваних, свідків, експертів та інших учасників процесу, необхідних для судового розгляду або розслідування справи;

b) сприяння присутності осіб, які тримаються під вартою, та інших осіб для дачі свідчень або надання допомоги у проведенні розслідування;

c) вручення викликів та інших процесуальних і судових документів;

d) проведення обшуку і виїмки предметів;

e) проведення огляду;

f) надання речових доказів та інформації;

g) надання оригіналів або засвідчених копій відповідних документів і матеріалів;

h) проведення необхідної експертизи;

i) допомога у розшуку майна та інших доходів, одержаних злочинним шляхом, їх арешті та конфіскації у порядку, що не суперечить законодавству запитуваної Сторони;

j) виконання інших процесуальних дій, що не суперечать законодавству запитуваної Сторони.

1. Будь-яка зі Сторін може відмовити у наданні допомоги у таких випадках:

a) запитувана Сторона вважає, що виконання запиту може завдати шкоди її суверенітету, безпеці, публічному порядку;

b) запит про надання допомоги суперечить законодавству запитуваної Сторони;

c) злочин розглядається запитуваною Стороною як такий, що має політичний характер;

d) існують докази і підстави вважати, що запит про надання допомоги зроблено з метою переслідування особи за ознакою раси, статі, віросповідання, громадянства, етнічної приналежності або політичних переконань, або що становище цієї особи може бути погіршене у силу будь-якої із зазначених причин.

2. Запитувана Сторона може відстрочити виконання запиту, якщо його негайне виконання може перешкодити розслідуванню або судовому розгляду, що триває в цій Стороні.

3. Перед тим, як відмовити у задоволенні запиту або відстрочити його виконання, запитувана Сторона розглядає можливість надання допомоги на певних умовах, якщо запитуюча Сторона погоджується одержати допомогу на цих умовах.

4. Відмова або відстрочка в наданні правової допомоги повинна бути мотивованою.

1. Запит про надання допомоги складається у письмовій формі та повинен містити:

a) назву запитуючого органу;

b) виклад мети запиту і стислий опис запитуваної допомоги;

c) виклад обставин справи, її юридична кваліфікація з посиланням на відповідні положення закону і наданням тексту закону;

d) ім'я, прізвище й адресу особи, про яку йдеться у запиті, а щодо юридичної особи - найменування, зазначення керівника, юридичну адресу або місцезнаходження та, у разі необхідності, банківські реквізити та ідентифікаційні коди або номер реєстрації, якщо це можливо;

e) докладний опис процедури, дотримання якої запитується, спосіб її застосування та причини;

f) визначення строку, протягом якого бажано виконати запит;

g) у разі, коли запит стосується отримання свідчень особи, - описання суті свідчень, які запитуються, та, в разі потреби, перелік запитань, які слід поставити особі;

h) у разі, коли запит стосується передачі речових доказів - зазначення особи або осіб, під наглядом яких будуть перебувати речові докази, місце, куди речові докази мають бути передані, та дослідження, які мають бути проведені;

i) у разі перепровадження особи, яка утримується під вартою, - зазначення осіб, які її супроводжуватимуть, місце куди має бути передана така особа і дата її повернення;

j) у разі необхідності - потреба в конфіденційності з викладенням причин;

k) якщо запит стосується пошуку, арешту або конфіскації майна та інших доходів, одержаних злочинним шляхом, по можливості:

i - детальний опис майна або інших доходів, одержаних злочинним шляхом, включаючи їх місцезнаходження;

ii - відомості про докази, які можуть бути надані для використання при проведенні процесуальних дій у запитуваній Стороні.

l) будь-яку іншу інформацію, необхідну для належного виконання запиту.

2. Якщо запитувана Сторона вважає, що інформації, яка міститься в запиті, недостатньо для належного розгляду запиту, вона може запитати додаткову інформацію. Така інформація надається у якомога стислий строк.

1. Запити про надання допомоги виконуються невідкладно відповідно до законодавства запитуваної Сторони. У тій мірі, у якій це не суперечить національному законодавству, запитувана Сторона виконує запит у спосіб, визначений запитуючою Стороною.

2. На прохання запитуючої Сторони, запитувана Сторона повідомляє дату та місце виконання запиту. Представники компетентного органу запитуючої Сторони та заінтересовані особи можуть бути присутніми під час виконання процесуальних дій, якщо на це є дозвіл запитуваної Сторони.

3. Запитувана Сторона може надіслати засвідчені копії чи фотокопії запитуваних записів чи документів у разі неможливості надати оригінали документів або записів.

З дотриманням законних прав третіх осіб, предмети та оригінали записів або документів, передані запитуючій Стороні відповідно до цієї Угоди, повертаються запитуваній Стороні в якомога короткі строки, якщо тільки остання не відмовиться від свого права на їхнє повернення.

Запитуюча Сторона без згоди запитуваної Сторони не використовує або не передає інформацію або докази, надані запитуваною Стороною, для будь-яких розслідувань чи судових розглядів, крім тих, що зазначені в запиті.

При наявності відповідного прохання:

a) запитувана Сторона вживає всіх заходів для збереження конфіденційності запиту про надання допомоги, змісту запиту і документів, що до нього додаються, а також факту надання такої допомоги. Якщо цей запит не може бути виконано без порушення конфіденційності, запитувана Сторона інформує про це запитуючу Сторону, яка визначається щодо доцільності виконання запиту за таких умов;

b) запитуюча Сторона забезпечує конфіденційність доказів та інформації, наданих запитуваною Стороною, за винятком тих випадків, коли ці докази та інформація потрібні для проведення розслідування і судового розгляду, зазначених у запиті.

1. Запитувана Сторона здійснює вручення документів, що направляються їй з цією метою запитуючою Стороною.

2. Запит про вручення виклику будь-якої особи направляється запитуваній Стороні не пізніше ніж за сорок (40) днів до того моменту, коли потрібна її явка до компетентних органів.

3. Підтвердження про вручення документів оформляється відповідно до законодавства, що діє в запитуваній Стороні. У підтвердженні повинні бути зазначені час, місце і спосіб вручення, підпис та ім'я особи, якій вручено документ, а також особа чи установа, що його вручила. Таке підтвердження має бути надіслано невідкладно запитуючій Стороні. Якщо вручення не може бути здійснено, запитувана Сторона без зволікань повідомляє запитуючу Сторону про причини невиконання.

4. Якщо документ не може бути вручений за адресою, зазначеною у запиті про вручення, запитувана Сторона вживає необхідних заходів для встановлення фактичної адреси. Якщо фактичну адресу встановити неможливо, запитувана Сторона інформує про це запитуючу Сторону та повертає документи останній.

1. Особа, яка утримується під вартою та особиста присутність якої необхідна запитуючій Стороні для допомоги у розслідуванні, за згодою цієї особи, тимчасово перепроваджується під вартою запитуючій Стороні.

2. Запитуюча Сторона повинна утримувати перевезену особу під вартою та повернути її до запитуваної Сторони у строк, погоджений відповідними компетентними органами Сторін, або раніше тоді, коли присутність цієї особи вже непотрібна.

3. Коли запитувана Сторона повідомляє запитуючу Сторону про те, що вже немає потреби утримувати перевезену особу під вартою, ця особа повинна бути звільнена та до неї застосовуються положення статті 18 цієї Угоди.

4. У передачі особи, яка утримується під вартою, може бути відмовлено:

a) якщо вона не дала на це згоди;

b) якщо її присутність необхідна у кримінальному провадженні, яке триває на території запитуваної Сторони;

c) якщо з інших обставин її передача на територію запитуючої Сторони є небажаною.

1. Якщо запитуюча Сторона вважає, що присутність свідка, експерта або іншої особи є особливо необхідною, вона зазначає це у запиті про вручення виклику, і запитувана Сторона повідомляє про це особі, присутність якої вимагається.

Запитувана Сторона повідомляє запитуючу Сторону про відповідь викликаної особи.

2. Виклик не може містити санкцій на випадок неявки викликаної особи.

3. У випадку, передбаченому частиною 1 цієї статті, запит або виклик повинні містити інформацію про приблизну суму виплачуваних коштів та суму подорожніх витрат і добових, які підлягають відшкодуванню.

4. На висловлене прохання запитувана Сторона може сплатити аванс викликаній особі. Сума авансу визначається у виклику і відшкодовується запитуючою Стороною.

1. Коли особа, незалежно від її громадянства, перебуває в запитуючій Стороні відповідно до запиту, направленого на підставі статей 17 або 18 цієї Угоди:

a) ця особа не може піддаватися затриманню, переслідуванню, покаранню або будь-яким обмеженням її свободи в запитуючій Стороні у зв'язку з її діяннями або вироками, що мали місце до виїзду цієї особи із запитуваної Сторони;

b) ця особа не зобов'язана давати свідчення або надавати будь-яку допомогу у проведенні розслідування або судового провадження, іншого, ніж те, що визначено у запиті.

2. Частина 1 цієї статті не застосовується, якщо дана особа мала можливість виїхати з запитуючої Сторони, але не залишила її протягом строку у п'ятнадцять (15) днів, після того, як її було офіційно сповіщено, що її присутність більше непотрібна, або, залишивши її територію, повернулася туди добровільно.

1. У разі встановлення однією зі Сторін наявності на території іншої Сторони доходів чи знарядь злочинів, які можуть підлягати конфіскації або іншим чином підлягати вилученню згідно з її чинним законодавством, вона може поінформувати про це іншу Сторону. Сторона, яка отримала інформацію, повідомляє Сторону, яка надала інформацію, про вжиті заходи.

2. Сторони допомагають одна одній в межах їх чинного законодавства під час проведення заходів з конфіскації доходів та знарядь злочинів, накладення на них арешту до прийняття рішення у справі.

3. Кожна із Сторін передає все або частину такого майна одна одній відповідно до її законодавства. У разі реалізації вказаних доходів чи знарядь, вона передає отриману суму або її частину у межах, визначених законом та на умовах, які вона вважає прийнятними.

4. Положення цієї статті застосовуються без шкоди для прав третіх осіб.

1. У разі порушення в одній Стороні кримінальної справи щодо особи, незалежно від її громадянства, інша Сторона на прохання надає відомості про судимість цієї особи.

2. Сторони повідомляють одна одній про вироки, що набрали законної сили, стосовно громадян іншої Сторони.

Кожна Сторона згідно з положеннями цієї Угоди визнає та виконує такі судові рішення, винесені на території іншої Сторони:

a) рішення судів у цивільних справах;

b) вироки судів у кримінальних справах в частині відшкодування шкоди, заподіяної злочином.

Судові рішення, зазначені у статті 22 цієї Угоди, підлягають визнанню та виконанню на території іншої Сторони за таких умов:

a) якщо судове рішення, винесене в будь-якій зі Сторін, має бути остаточним та підлягати виконанню на її території;

b) якщо стороні, проти якої винесене рішення, або її представнику було належним чином вручено виклик та судове рішення згідно з законодавством тієї Сторони, в якій було винесено судове рішення;

c) коли не існує іншого остаточного судового рішення, винесеного у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав на території тієї Сторони, від якої запитується визнання та виконання;

d) коли не існує незавершеного провадження у справі, порушеній раніше між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав у суді тієї Сторони, від якої запитується визнання та виконання;

e) коли розгляд справи не відноситься до виключної компетенції судів запитуваної Сторони відповідно до її законодавства;

f) якщо таке рішення не суперечить основним принципам законодавства та публічному порядку Сторони, від якої запитується визнання та виконання.

1. Розгляд клопотань про дозвіл виконання судових рішень належить до компетенції судів тієї Сторони, на території якої повинно бути здійснене виконання.

2. Клопотання про дозвіл виконання судового рішення повинно подаватися до компетентного суду тієї Сторони, на території якої повинно бути здійснене виконання. Клопотання також може бути подано до суду, який виніс рішення у першій інстанції, який направляє клопотання до суду, компетентного винести рішення щодо клопотання.

3. Форма і зміст клопотання визначаються законодавством тієї Сторони, на території якої повинно бути здійснене виконання.

4. До клопотання про дозвіл виконання додається:

a) завірена судом копія рішення, та офіційний документ про те, що рішення набрало законної сили, якщо це не випливає з тексту самого рішення;

b) документ, який засвідчує, що стороні, проти якої винесене рішення, яка не брала участь у судовому засіданні, або її законному представнику, було в установленому порядку вручено виклик до суду та повідомлено про прийняте рішення;

c) довідка про часткове виконання судового рішення, якщо таке мало місце;

d) завірені переклади документів, зазначених у пунктах (a), (b), (c) частини 4 цієї статті, на мову іншої Сторони.

5. Якщо у суду при вирішенні питання про дозвіл виконання виникне сумнів, він може запитати у особи, яка порушила клопотання про виконання рішення, пояснення, а також опитати боржника по суті клопотання та, у випадку необхідності, запитати додаткові документи у суду, який виніс рішення.

1. Процедура визнання та виконання судового рішення регулюється законодавством тієї Сторони, від якої запитується визнання та виконання.

2. Суд, від якого запитується визнання та виконання, перевіряє лише дотримання умов визнання і виконання, передбачених цією Угодою, без перегляду суті рішення.

Положення статей 22-25 цієї Угоди про судові рішення застосовуються також до мирових угод, затверджених судом.

Рішення судів у цивільних справах, які не потребують за своїм характером виконання, визнаються на території Сторін без спеціального провадження.

Центральні органи Сторін на запит взаємно надають одне одному інформацію про законодавство та практику у своїй державі з питань, які складають предмет цієї Угоди.

1. Витрати, пов'язані з виконанням запиту, покриваються запитуваною Стороною, окрім наступних випадків:

a) витрати на проїзд і проживання осіб, викликаних відповідно до статей 17 і 18 цієї Угоди;

b) суми винагород, що сплачуються експертам.

2. Якщо виконання запиту потребує надмірних або непередбачених витрат, Сторони заздалегідь проводять консультації з метою визначення строків та умов, на яких буде виконано запит, а також порядок покриття витрат.

Розбіжності, що виникають при виконанні і тлумаченні цієї Угоди, вирішуються шляхом безпосередніх переговорів центральних органів Сторін або з використанням дипломатичних каналів.

До цієї Угоди за взаємною домовленістю Сторін можуть бути внесені зміни, що оформлюються окремим протоколом, який є невід'ємною частиною цієї Угоди після ратифікації і набуття чинності у порядку, передбаченому статтею 32 цієї Угоди.

1. Ця Угода підлягає ратифікації і набуває чинності через тридцять днів з дати обміну ратифікаційними грамотами.

2. Ця Угода укладається на невизначений строк.

3. Кожна з Сторін може денонсувати цю Угоду, направивши іншій Стороні письмове повідомлення. Угода втрачає силу через шість місяців після дати одержання повідомлення іншою Стороною.

4. Положення цієї Угоди продовжуватимуть застосовуватися до запитів про надання допомоги, отриманих протягом її дії та невиконаних на момент припинення дії Угоди.

Укладено у м. Тріполі 8 квітня 2008 року українською, арабською і англійською мовами, причому всі тексти мають однакову силу. У разі виникнення розбіжностей у тлумаченні Сторони звертаються до тексту, викладеного англійською мовою.