Угода між Україною та Швейцарською Конфедерацією про регулярне повітряне сполучення

Зауважуючи, що Україна і Швейцарія

є учасниками Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, відкритої для підписання в Чикаго 7 грудня 1944 року,

бажаючи розвивати міжнародне співробітництво в галузі повітряного транспорту, та

бажаючи створити необхідну підставу для здійснення регулярних повітряних сполучень,

Уряд України та федеральна Рада Швейцарії

призначили своїх представників, які, маючи на це належні повноваження, погодились про таке:

1. Для потреби цієї Угоди та Додатку до неї:

a. Термін "Конвенція" означає Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, відкриту для підписання в Чикаго 7 грудня 1944 року, та включає будь-який додаток, прийнятий згідно з статтею 90 цієї Конвенції, та будь-яку зміну додатків або Конвенції, прийняту згідно з статтями 90 і 94 та за умови, що ці додатки та зміни застосовані обома Договірними Сторонами;

b. Термін "авіаційні влади" означає щодо України - Міністерство транспорту в особі Державної адміністрації авіаційного транспорту України, а щодо Швейцарії - Федеральне бюро цивільної авіації або в обох випадках - будь-яку особу чи орган, уповноважені на цей час здійснювати функції згаданих влад;

c. Термін "призначене авіапідприємство" означає авіапідприємство, яке будь-яка з Договірних Сторін призначила відповідно до Статті 6 цієї Угоди для здійснення договірних повітряних сполучень;

d. Термін "тариф" означає ціни, сплачувані за перевезення пасажирів, багажу і вантажу та умови застосування цих цін, включаючи сплату комісійних та іншої додаткової винагороди для агентства чи продажу перевізних документів, але виключаючи винагороду за перевезення пошти та її умови.

2. Додаток складає невід'ємну частину цієї Угоди. Усі посилання на Угоду припускатимуть Додаток, якщо не визначено інше.

1. Кожна Договірна Сторона надає іншій Договірній Стороні права, передбачені цією Угодою, з метою здійснення повітряних сполучень по маршрутах, визначених у Додатку. Такі сполучення та маршрути надалі іменуються "договірні лінії" та "встановлені маршрути" відповідно.

2. Відповідно до положень цієї Угоди, авіапідприємство, призначене кожною Договірною Стороною, здійснюючи міжнародні повітряні сполучення, користуватиметься:

a. правом польоту без посадки через територію іншої Договірної Сторони;

b. правом здійснювати зупинки на згаданій території з некомерційними цілями;

c. правом приймати на борт та вивантажувати на згаданій території у пунктах, визначених у Додатку до цієї Угоди, пасажирів, багаж, вантаж та пошту, прямуючих до або з пунктів на території іншої Договірної Сторони;

d. правом приймати на борт та вивантажувати на території третіх країн у пунктах, визначених у Додатку до цієї Угоди, пасажирів, багаж, вантаж та пошту, прямуючих до або з пунктів на території іншої Договірної Сторони, зазначених у Додатку до цієї Угоди.

3. Вказане в цій Статті не розглядатиметься як привілей призначеному авіапідприємству однієї Договірної Сторони приймати на борт на території іншої Договірної Сторони пасажирів, багаж, вантаж та пошту, які перевозяться за винагороду або за наймом до іншого пункту на території цієї іншої Договірної Сторони.

4. Якщо у випадку військового конфлікту, політичної нестабільності чи змін або особливих чи надзвичайних обставин призначене авіапідприємство однієї Договірної Сторони не може здійснювати сполучення за своїм звичайним маршрутом, інша Договірна Сторона буде використовувати усі можливості для полегшення подальшого здійснення такого сполучення за допомогою слушних змін цих маршрутів, включаючи надання на цей час прав, які можуть бути необхідні для полегшення існуючих перевезень.

1. Призначені авіапідприємства користуватимуться справедливими та різними можливостями експлуатувати договірні лінії між територіями Договірних Сторін.

2. Призначене авіапідприємство кожної Договірної Сторони враховуватиме інтереси призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони, щоб не завдати шкоди перевезенням на договірних лініях, які здійснює останнє авіапідприємство.

3. Головною метою перевезень на договірних лініях буде забезпечення ємності, яка відповідає попиту на перевезення між територією Договірної Сторони, яка призначила авіапідприємство та пунктами на встановлених маршрутах.

4. Право кожного з призначених авіапідприємств перевозити міжнародне комерційне завантаження між територією іншої Договірної Сторони та територіями третіх країн буде реалізовано відповідно до загальних принципів нормального розвитку, який обидві Договірні Сторони визнають, та за умови, що ємність буде відповідати:

a. попиту на перевезення з та на територію Договірної Сторони, яка призначила авіапідприємство;

b. попиту на перевезення у зонах, через які здійснюються сполучення, з урахуванням місцевих та регіональних перевезень;

c. вимогам економічної експлуатації договірних ліній.

5. Жодна з Договірних Сторін не обмежуватиме в односторонньому порядку дій призначеного авіапідприємства іншої за винятком випадків згідно з умовами цієї Угоди або такими стандартними умовами, які можуть бути передбачені Конвенцією.

1. Закони та правила однієї Договірної Сторони, які регулюють вхід на та вихід з її території повітряного судна, яке займане у міжнародній аеронавігації, або польоти такого повітряного судна над цією територією, будуть застосовуватись до призначених авіапідприємств іншої Договірної Сторони.

2. Закони та правила однієї Договірної Сторони, які регулюють прибуття на перебування у межах та відправлення з її території пасажирів, екіпажу, багажу, вантажу або пошти, а саме, правила щодо регулювання в'їзду, виїзду, еміграції та імміграції, а також митні та санітарні заходи, будуть застосовуватись до пасажирів, екіпажу, багажу, вантажу або пошти, які перевозяться повітряними суднами призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони, під час їх перебування у межах згаданої території.

3. Жодна з Договірних Сторін не може надавати будь-яку перевагу своєму власному авіапідприємству у порівнянні з призначеним авіапідприємством іншої Договірної Сторони щодо застосування законів та правил, передбачених цією Статтею.

1. Відповідно до своїх прав та зобов'язань у межах міжнародного права Договірні Сторони підтверджують, що прийняте ними взаємне зобов'язання захищати безпеку цивільної авіації від актів незаконного втручання є невід'ємною частиною цієї Угоди. Не обмежуючи більшість своїх прав і зобов'язань у межах міжнародного права, Договірні Сторони діятимуть, зокрема, відповідно до положень Конвенції про злочини та деякі інші акти, що здійснюються на борту повітряних суден, підписаної в Токіо 14 вересня 1963 року, Конвенції про боротьбу з незаконним захопленням повітряного судна, підписаної в Гаазі 16 грудня 1970 року, та Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації, підписаної в Монреалі 23 вересня 1971 року, її додаткового Протоколу про боротьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, що обслуговують міжнародну цивільну авіацію, підписаного в Монреалі 24 лютого 1988 року, та будь-якої іншої конвенції чи протоколу щодо безпеки цивільної авіації, до яких можуть приєднатися обидві Договірні Сторони.

2. Договірні Сторони надаватимуть одна одній за запитом усіляку необхідну допомогу для запобігання актам незаконного захоплення цивільного повітряного судна та іншим незаконним актам, спрямованим проти безпеки такого повітряного судна, його пасажирів та екіпажу, аеропортів та аеронавігаційних засобів та будь-якій іншій загрозі безпеці цивільної авіації.

3. Договірні Сторони у своїх відносинах будуть діяти відповідно до положень з авіаційної безпеки, встановлених Міжнародною організацією цивільної авіації та визначених як Додатки до Конвенції в тій мірі, в якій ці положення з безпеки застосовні до Договірних Сторін; вони вимагатимуть, щоб експлуатанти повітряних суден їх реєстрації або експлуатанти повітряних суден, основне місце діяльності або постійне місце базування яких знаходиться на їх території, та експлуатанти аеропортів, що знаходиться на їх території, діяли б відповідно до таких положень з авіаційної безпеки.

4. Кожна Договірна Сторона згодна з тим, що до експлуатантів повітряних суден може бути висунута вимога додержуватись згаданих у пункті 3 цієї Статті положень з авіаційної безпеки, які вимагаються іншою Договірною Стороною для допуску на відправлення з або перебування у межах території цієї іншої Договірної Сторони. Кожна Договірна Сторона забезпечуватиме виконання належних заходів у межах її території для захисту повітряного судна та перевірки пасажирів, екіпажу, поклажі, багажу, вантажу та бортових запасів до та під час посадки чи навантаження. Кожна Договірна Сторона також буде доброзичливо розглядати будь-який запит іншої Договірної Сторони щодо прийняття обґрунтованих спеціальних заходів безпеки у відповідь на конкретну загрозу.

5. У випадку дій чи загрози дій, пов'язаних з незаконним захопленням цивільних повітряних суден, або інших протиправних дій, спрямованих проти безпеки цих повітряних суден, їх пасажирів та екіпажу, аеропортів або аеронавігаційних засобів, Договірні Сторони допомагатимуть одна одній полегшенням зв'язку та іншими відповідними заходами, спрямованими на швидке та безпечне усунення таких дій або загрози дій.

1. Кожна Договірна Сторона матиме право призначити одне авіапідприємство з метою експлуатації договірних ліній. Таке призначення буде здійснено шляхом обміну письмовими повідомленнями між авіаційними владами обох Договірних Сторін.

2. Авіаційні влади, які одержали повідомлення про призначення, відповідно до положень пунктів 3 та 4 цієї Статті негайно нададуть призначеному авіапідприємству іншої Договірної Сторони необхідний дозвіл на виконання польотів.

3. Авіаційні влади однієї Договірної Сторони можуть зажадати від авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, доказів того, що воно здатне виконувати умови, передбачені законами та правилами, які звичайно застосовуються згаданими владами під час здійснення міжнародних повітряних сполучень відповідно до положень Конвенції.

4. Кожна Договірна Сторона матиме право відмовити у наданні дозволу на польоти, зазначеного у пункті 2 цієї Статті, або зажадати виконання таких умов, які вона вважатиме за потрібне висунути при користуванні правами, передбаченими Статтею 2 цієї Угоди. У будь-якому випадку, коли згадана Договірна Сторона не має доказів того, що переважне володіння та фактичний контроль над цим авіапідприємством належать Договірній Стороні, котра призначила авіапідприємство, або її громадянам.

5. Після одержання дозволу на польоти, передбаченого пунктом 2 цієї Статті, призначене авіапідприємство в будь-який час може розпочати експлуатацію договірних ліній за умови, що тарифи, встановлені згідно з положеннями Статті 13 цієї Угоди, введені в дію.

1. Кожна Договірна Сторона матиме право скасувати або тимчасово припинити користування призначеним авіапідприємством іншої Договірної Сторони правами, вказаними у Статті 2 цієї Угоди, або зажадати виконання таких умов, які вона вважатиме за потрібне висунути при користуванні цими правами, якщо:

a. згадане авіапідприємство не в змозі довести, що переважне володіння та фактичний контроль над ним належать Договірній Стороні, яка призначила це авіапідприємство, або її громадянам, або

b. згадане авіапідприємство не додержується або припускає серйозні порушення законів та правил Договірної Сторони, яка надає ці права, або

c. згадане авіапідприємство не в змозі експлуатувати договірні лінії відповідно до умов цієї Угоди.

2. Таке право буде використано тільки після консультації з іншою Договірною Стороною, якщо негайне скасування, тимчасове припинення або визначення умов, передбачених пунктом 1 цієї Статті, не є необхідним для запобігання подальшим порушенням законів і правил.

1. Посвідчення про придатність до польотів, посвідчення про кваліфікацію та свідоцтва, які видані або визнані чинними однією з Договірних Сторін, визнаватимуться чинними іншою Договірною Стороною протягом усього строку їх дії.

2. Кожна Договірна Сторона, між тим, зберігає за собою право не визнавати чинними при польотах над своєю територією посвідчення про кваліфікацію та свідоцтва, видані або визнані чинними іншою Договірною Стороною або будь-якою іншою державою стосовно її громадян.

1. Повітряне судно призначеного авіапідприємства однієї Договірної Сторони, яке здійснює міжнародні сполучення, а також його комплектне обладнання, запаси палива та мастильних матеріалів, бортові запаси, включаючи харчові продукти, напої та тютюнові вироби, які знаходяться на борту такого повітряного судна, після прибуття на територію іншої Договірної Сторони звільнятимуться від усіх мит або зборів за умови, що це обладнання та запаси залишаються на борту повітряного судна до їх вивозу у зворотньому напрямку.

2. Також звільнятимуться від подібних мит та зборів, за винятком зборів за надане обслуговування:

a. бортові запаси, взяті на борт території однієї Договірної Сторони в межах лімітів, встановлених владами згаданої Договірної Сторони, та призначені для використання на борту повітряного судна, призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони, яке здійснює міжнародні сполучення;

b. запасні частини та комплектне обладнання, ввезені на територію однієї Договірної Сторони для технічного обслуговування або ремонту повітряного судна, яке здійснює міжнародні сполучення;

c. паливо та мастильні матеріали, необхідні для заправки повітряного судна призначеного авіапідприємства однієї Договірні Сторони, що здійснює міжнародні сполучення, навіть тоді, коли ці матеріали використовуються на дільниці маршруту, який проходить над територією Договірної Сторони, на якій вони були взяті на борт;

d. необхідні документи, які використовуються призначеним авіапідприємством однієї Договірної Сторони, включаючи перевізні документи, авіанакладні та рекламні матеріали, а також транспортні засоби, матеріали та обладнання, які можуть використовуватися призначеним авіапідприємством для комерційних та експлуатаційних потреб у зоні аеропорту за умови, що такі матеріали та обладнання необхідні для перевезення пасажирів та вантажу.

3. Комплектне бортове обладнання, а також матеріали і запаси, що знаходяться на борту повітряного судна, яке експлуатується призначеним авіапідприємством однієї Договірної Сторони, можуть бути розвантажені на території іншої Договірної Сторони тільки за згодою митних влад цієї території. В такому разі вони можуть бути розміщені під наглядом згаданих влад доти, доки не будуть вивезені у зворотньому напрямку чи не одержать інше призначення відповідно до митних правил.

4. Звільнення, передбачені цією статтею, також застосовуватимуться у ситуаціях, коли призначене авіапідприємство будь-якої Договірної Сторони укладе угоду з іншим авіапідприємством або авіапідприємствами про одержання або передачу на території іншої Договірної Сторони предметів, зазначених у пунктах 1 та 2 цієї статті, за умови, що таке інше авіапідприємство або авіапідприємства також користуються подібними звільненнями іншої Договірної Сторони.

1. Кожна Договірна Сторона вживатиме необхідних заходів, щоб гарантувати, що збори, які стягуються або дозволені стягуватися її компетентними владами з призначених авіапідприємств іншої Договірної Сторони, будуть справедливими та обґрунтованими. Вони базуватимуться на законних економічних принципах.

2. Збори за користування аеропортом і аеронавігаційними засобами та послугами, які запропоновані однією Договірною Стороною призначеному авіапідприємству іншої Договірної Сторони, не перевищуватимуть аналогічних зборів з власних повітряних суден, які здійснюють регулярні міжнародні сполучення.

1. Призначеному авіапідприємству однієї Договірної Сторони дозволятиметься утримувати відповідні представництва на території іншої Договірної Сторони. Ці представництва матимуть комерційний, експлуатаційний та технічний штат, який може складатися з відрядженого або найманого на місці персоналу.

2. Під час комерційної діяльності необхідно додержуватись принципу взаємності. Компетентні влади кожної Договірної Сторони повинні вжити усі необхідні заходи, щоб гарантувати, що представництва авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, будуть здійснювати свою діяльність за встановленим порядком.

3. Зокрема, кожна Договірна Сторона надає призначеному авіапідприємству іншої Договірної Сторони право здійснювати продаж авіаційних перевезень на власній території безпосередньо та, за бажанням авіапідприємства, через його агентів. Кожне авіапідприємство матиме право продавати таке перевезення, а будь-яка особа зможе вільно придбати таке перевезення за валюту тієї території або за вільно конвертовані валюти інших країн.

Кожне призначене авіапідприємство матиме право конвертувати та переказувати до своєї країни за офіційним курсом обміну сальдо доходів, одержаних за перевезення пасажирів, багажу, вантажу та пошти, за винятком сум, сплачуваних на місці у положеному співвідношенні. У випадку, коли платежі між Договірними Сторонами регулюються спеціальною угодою, повинна застосовуватися спеціальна угода.

1. Тарифи, які застосовуються кожним призначеним авіапідприємством щодо будь-якого перевезення на територію або з території іншої Договірної Сторони, встановлюватимуться на обґрунтованих рівнях з урахуванням усіх визначальних факторів, включаючи вартість експлуатації, обґрунтований прибуток, характеристики кожного сполучення та тарифи, які застосовуються іншими авіапідприємствами.

2. Тарифи, зазначені у пункті 1 цієї Статті, повинні, по можливості, встановлюватися за погодженням між призначеними авіапідприємствами обох Договірних Сторін та після консультації з іншими авіапідприємствами, які здійснюють перевезення по тому ж самому маршруту або його дільниці. Призначені авіапідприємства досягнуть, коли це можливо, цієї згоди за допомогою процедури фіксованої ставки, встановленої міжнародною організацією, яка розробляє пропозиції з цього питання.

3. Погоджені таким чином тарифи подаватимуться для затвердження авіаційний владам Договірних Сторін не менше ніж за шістдесят днів до пропонованої дати їх введення. В особливих випадках цей строк може бути скорочений за згодою згаданих влад. Якщо протягом тридцяти днів, починаючи з дати подання тарифів, будь-які авіаційні влади не викажуть своєї незгоди іншим авіаційним владам, ці тарифи вважатимуться затвердженими.

4. У разі, коли призначені авіапідприємства не досягнуть згоди або якщо тарифи не будуть затверджені авіаційними владами однієї Договірної Сторони, авіаційні влади обох Договірних Сторін намагатимуться встановити тариф за взаємною згодою. Такі переговори розпочнуться не пізніше тридцяти днів з дати, коли стає ймовірним, що призначені авіапідприємства не можуть домовитись відносно тарифу, або коли авіаційні влади однієї Договірної Сторони повідомили авіаційні влади іншої Договірної Сторони про своє незатвердження тарифу.

5. При відсутності домовленості розбіжність буде врегульована відповідно до процедур, передбачених Статтею 17.

6. Вже встановлений тариф залишатиметься в дії доти, доки не буде встановлено новий тариф відповідно до положень цієї Статті або Статті 17 цієї Угоди, але не більше дванадцяти місяців від дня незатвердження авіаційними владами однієї з Договірних Сторін.

7. Авіаційні влади кожної Договірної Сторони докладатимуть усіх можливих зусиль, щоб гарантувати, що призначені авіапідприємства застосовують тільки погоджені тарифи, які подані авіаційним владам Договірних Сторін, та що жодне авіапідприємство незаконно не зробить знижку ні на яку частку тарифу, ні для яких цілей безпосередньо або непрямо.

1. Не пізніше ніж за тридцять днів до початку експлуатації договірних ліній призначене авіапідприємство подаватиме пропонований розклад для затвердження авіаційним владам іншої Договірної Сторони. Аналогічна процедура застосовуватиметься до будь-якої його зміни.

2. Якщо призначене авіапідприємство однієї Договірної Сторони бажає здійснювати додаткові польоти на договірних лініях понад тих, що виконуються за розкладом, воно повинно отримати попередній дозвіл від авіаційних влад іншої Договірної Сторони. Такий запит звичайно подаватиметься не пізніше двох робочих днів до здійснення таких польотів.

Авіаційні влади обох Договірних Сторін надаватимуть одна одній, за вимогою, періодичну статистичну або іншу подібну інформацію щодо здійснення перевезень на договірних лініях.

Будь-яка Договірна Сторона у будь-який час може запитати консультації щодо виконання, тлумачення, застосування цієї Угоди або внесення змін. Такі консультації, які відбуватимуться між авіаційними владами, розпочнуться протягом шістдесяти днів від дати одержання іншою Договірною Стороною письмового запиту, якщо це не погоджено Договірними Сторонами іншим чином.

1. Будь-який спір, що виникає під час дії цієї Угоди та не може бути розв'язаний шляхом безпосередніх переговорів або по дипломатичних каналах, буде за вимогою будь-якої з Договірних Сторін переданий до арбітражного суду.

2. У такому випадку кожна Договірна Сторона призначатиме арбітра, а ці два арбітри обиратимуть президента, громадянина третьої країни. Якщо протягом двох місяців з дати призначення арбітра однією Договірною Стороною інша Договірна Сторона не призначила свого арбітра або якщо протягом місяця після призначення другого арбітра обидва арбітри не домовились про призначення президента, кожна Договірна Сторона може звернутися до Президента Ради Міжнародної організації цивільної авіації з проханням зробити необхідні призначення.

3. Арбітражний суд визначатиме свою власну процедуру та прийме рішення щодо розподілу вартості процедури.

Договірні Сторони повинні виконати будь-яке рішення, прийняте при застосуванні цієї статті.

1. Якщо будь-яка з Договірних Сторін вважає за бажане змінити будь-яке положення цієї Угоди, така зміна за домовленістю між Договірними Сторонами тимчасово застосовуватиметься з дати її підписання та набуває чинності після того, як обидві Договірні Сторони повідомлять одна одну про виконання своїх конституційних процедур.

2. Зміни до Додатку до цієї Угоди можуть бути прийняті за погодженням між авіаційними владами Договірних Сторін та набувають чинності негайно.

3. У разі укладення будь-якої загальної багатосторонньої конвенції з питань повітряного транспорту, до якої приєднаються обидві Договірні Сторони, ця Угода буде змінена відповідно до положень такої конвенції.

1. Кожна Договірна Сторона може у будь-який час надіслати письмове повідомлення іншій Договірній Стороні про своє бажання припинити чинність цієї Угоди. Таке повідомлення одночасно буде передано до Міжнародної організації цивільної авіації.

2. Угода втратить чинність після закінчення дії періоду розкладу протягом дванадцяти місяців з дня одержання повідомлення, окрім випадку, коли повідомлення відкликано за взаємною згодою до закінчення цього періоду.

3. У разі відсутності підтвердження про одержання повідомлення Договірною Стороною воно вважатиметься одержаним через чотирнадцять днів після одержання його Міжнародною організацією цивільної авіації.

Ця Угода та усі поправки до неї будуть зареєстровані в Міжнародній організації цивільної авіації.

Ця Угода тимчасово буде застосовуватись від дня її підписання; вона набирає чинності після того, як Договірні Сторони повідомлять одна одну про виконання своїх конституційних процедур щодо укладення та набрання міжнародними угодами чинності.

На підтвердження чого повноважні представники обох Договірних Сторін підписали цю Угоду.

Вчинено в м. Києві 21 липня 1993 р., у двох примірниках англійською, французькою та українською мовами, всі тексти автентичні. У випадку будь-яких розбіжностей щодо виконання, тлумачення або застосування англійському тексту надаватиметься перевага.

Маршрути, за якими можуть здійснюватися повітряні сполучення призначеним авіапідприємством Швейцарії:

Маршрути, за якими можуть здійснюватися повітряні сполучення призначеним авіапідприємством України:

Примітка. Кожне призначене авіапідприємство може обслуговувати проміжні пункти та пункти за межами, які не визначені у Додатку до цієї Угоди, за умови, що комерційні права між цими пунктами та територією іншої Договірної Сторони не використовуються.