Меморандум про взаєморозуміння між Банком Литви і Національним Банком України щодо співробітництва у сфері нагляду за кредитними установами

Банк Литви і Національний Банк України (далі "Сторона" або "наглядовий орган", чи разом "Сторони" або "наглядові органи"), бажаючи встановити і розвивати двосторонні відносини у сфері нагляду за кредитними установами, а також прагнучи досягнути взаємної згоди з питань регулювання діяльності кредитних установ та спільних дій з нагляду за уповноваженими кредитними установами на території країн Сторін, домовились про наступне:

1. Для цілей цього Меморандуму:

"кредитна установа" - підприємство, яке приймає від населення депозити та інші кошти, що підлягають поверненню, надає кредити, а також має ліцензію, видану відповідно до процедури, встановленої Стороною, для виконання зазначеної діяльності, та знаходиться під її наглядом;

"закордонна установа" - закордонна філія (відділення), дочірнє підприємство чи представництво кредитної установи;

"закордонна філія (відділення)" - філія (відділення) кредитної установи країни походження, створена у країні розташування;

"закордонне дочірнє підприємство" - дочірнє підприємство кредитної установи країни походження, засноване (придбане) у країні розташування;

"кваліфікована (істотна) участь у капіталі компанії" - це пряма чи непряма участь у капіталі, яка представляє собою 10% чи більше капіталу або прав голосу в підприємстві, що дає можливість значного впливу на управління цим підприємством.

2. Наглядові органи домовились співпрацювати у сфері нагляду за закордонними філіями (відділення) та дочірніми підприємствами кредитних установ. Сфера співробітництва включатиме ліцензування (як видачу, так і відкликання ліцензій (дозволів)), а також постійний нагляд за закордонними філіями (відділеннями) і дочірніми підприємствами та інші питання, охоплені даним Меморандумом.

3. Сторони, базуючись на взаємній довірі, обмінюватимуться інформацією щодо діючих стандартів та вимог нагляду за кредитними установами, а також щодо істотних змін у банківському секторі. Крім того, у разі отримання запиту Сторони інформуватимуть одна одну в письмовій формі щодо інших вимог нагляду. Інформація, визначена в даному параграфі, повинна надаватися протягом 30 днів після отримання запиту.

4. Уся інформація щодо кредитних установ, їх філій та дочірніх підприємств, отримана однією із Сторін від іншої при здійсненні наглядових функцій, вважатиметься суворо конфіденційною, не може бути передана третій стороні і використовуватиметься Сторонами лише з метою виконання наглядових функцій. Конфіденційна інформація, зазначена в даному пункті, може бути передана іншим державним органам, лише якщо це передбачено внутрішнім законодавством Сторін, та якщо забезпечується конфіденційність цієї інформації.

5. Якщо уповноважена у країні походження кредитна установа звертається до іншої держави за дозволом (ліцензією) на створення там закордонної філії (відділення) чи дочірнього підприємства, наглядовий орган іншої країни без затримки інформуватиме про це наглядовий орган країни походження і розглядатиме такі звернення (заяви) лише у разі наявності письмової згоди наглядового органу країни походження на створення закордонної філії (відділення) чи дочірнього підприємства.

6. Якщо належний нагляд у країні походження є законодавчо встановленою передумовою, яка має враховуватися органом країни розташування при видачі ліцензії, він консультуватиметься із наглядовим органом країни походження щодо будь-яких питань з цього приводу. За письмовим зверненням кредитної установи, яка подає заяву на отримання ліцензії (дозволу), наглядовий орган країни походження інформуватиме наглядовий орган країни розташування про розмір власного капіталу та норматив адекватності капіталу даної кредитної установи, чи вона підпорядковується внутрішньому банківському законодавству і чи дотримується його вимог, а також чи зможе вона, з огляду на її адміністративну структуру та внутрішній контроль, керувати закордонною установою належним чином. Наглядовий орган країни походження надаватиме наглядовому органу країни розташування будь-яку інформацію, яку він має і яка може викликати сумніви щодо професійної придатності майбутніх керівників закордонних установ.

7. Приймаючи рішення щодо надання дозволів (ліцензій) на створення в країні розташування закордонної філії (відділення) чи дочірнього підприємства кредитної установи, уповноваженої у країні походження, наглядові органи керуватимуться вимогами, передбаченими внутрішнім законодавством, а також прийматимуть до уваги інформацію, отриману від іншого наглядового органу.

8. Коли один наглядовий орган розглядає заявку кредитної установи, уповноваженої у країні іншого наглядового органу, щодо створення закордонної філії (відділення) чи дочірнього підприємства та/чи щодо участі в капіталі кредитної установи, наглядові органи на основі взаємної довіри надаватимуть один одному додаткову інформацію, необхідну для прийняття остаточного рішення.

9. Наглядові органи повідомлятимуть один одного в письмовій формі про прийняті рішення щодо видачі дозволу (ліцензії) на створення закордонної філії (відділення), дочірнього підприємства чи представництва кредитної установи, уповноваженої у країні іншого наглядового органу.

10. Якщо кредитна установа або компанія - засновник кредитної установи, уповноваженої у країні розташування одного з наглядових органів, або фізична чи юридична особа, що її контролює, подає заявку на придбання чи управління кваліфікованою (істотною) часткою кредитної установи, уповноваженої у країні розташування іншого наглядового органу, наглядові органи повідомлятимуть один одного щодо зазначеного та за запитом надаватимуть іншому наглядовому органу необхідну інформацію. У разі якщо вищезазначена особа звертається за дозволом на збільшення її кваліфікованої (істотної) участі до рівня, за якого внутрішнє законодавство країни розташування відповідного наглядового органу передбачає повідомлення чи дозвіл органу, який здійснює нагляд за кредитною установою, наглядові органи проводитимуть попередні консультації. Наглядові органи також повідомлятимуть один одного, якщо власник кваліфікованої (істотної) частки має намір зменшити свою частку в капіталі до рівня нижчого, ніж передбачено законодавством відповідної країни.

11. Наглядовий орган країни походження здійснюватиме безвиїзний моніторинг закордонних філій кредитної установи, створених у країні розташування, відповідно до звітності, що регулярно надаватиметься, та згідно з законодавством, що регулює діяльність кредитних установ країни походження. Наглядовий орган країни походження здійснюватиме нагляд за ліквідністю установи в цілому, у тому числі її філій у країні розташування. Ліквідність філії (відділення) підлягає нагляду як з боку наглядового органу країни розташування, так і з боку наглядового органу країни походження.

12. Наглядовий орган країни розташування здійснюватиме безвиїзний моніторинг закордонних філій (відділень) кредитних установ відповідно до законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють діяльність кредитних установ країни розташування. Наглядовий орган країни розташування матиме право встановлювати для закордонних філій (відділень) зобов'язання щодо звітності у сфері наглядового контролю.

13. При встановленні фактів порушення закордонними філіями (відділеннями) законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють діяльність кредитних установ у країні розташування, наглядовий орган країни розташування інформуватиме ці філії (відділення) про встановлені порушення, доводитиме до їх відома вимоги законодавства та вимагатиме дотримання відповідних законодавчих актів, а також повідомлятиме про це наглядовий орган країни походження. Останній вживатиме адекватних заходів для забезпечення дотримання вимог та інформуватиме наглядовий орган країни розташування про характер цих заходів. Незважаючи на вищезазначене, наглядовий орган країни розташування зберігатиме за собою право вживати адекватні заходи по відношенню до такої закордонної філії (відділення).

14. Наглядовий орган країни розташування здійснюватиме нагляд за закордонними дочірніми підприємствами кредитної установи відповідно до законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють діяльність кредитних установ у країні розташування. Відповідальність за здійснення нагляду за закордонним дочірнім підприємством несе наглядовий орган країни розташування.

15. Наглядовий орган країни розташування не перешкоджатиме закордонним дочірнім підприємствам кредитної установи країни походження реалізовувати функцію підзвітності материнській кредитній установі, необхідну для здійснення консолідованого нагляду відповідно до форм, передбачених у країні походження, або у разі надходження запиту з боку наглядового органу країни походження.

16. У разі надходження запиту від наглядового органу країни походження наглядовий орган країни розташування надаватиме додаткову інформацію, необхідну для здійснення нагляду за кредитною установою на консолідованій основі.

17. Наглядові органи повинні інформувати один одного щодо будь-якої важливої події, яка потенційно загрожує стабільності кредитної установи, яка має закордонну установу у відповідній країні, щодо адміністративних штрафів (примусових заходів) чи будь-яких інших дій, які вони вчинили по відношенню до закордонної установи чи кредитної установи в цілому, якщо, на їх погляд, така інформація є важливою для іншого наглядового органу. Перед вжиттям до філії (відділення) заходів, передбачених внутрішнім законодавством, Сторони зобов'язуються додержуватися, коли це можливо, процедури, встановленої у пункті 13. У разі потреби Сторони матимуть право діяти без затримки.

18. Наглядові органи погоджуються, що співробітництво є особливо корисним у наданні один одному допомоги у проведенні виїзних перевірок закордонних установ. Наглядові органи організовуватимуть виїзні перевірки, які проводитимуться їх власними співробітниками чи за їх дорученням аудиторами.

19. Як наглядові органи країни походження, так і наглядові органи країни розташування мають право проводити виїзні перевірки закордонних філій (відділень) та представництв у країні розташування.

20. Наглядовий орган заздалегідь, зазвичай за 2 місяці до початку виїзної перевірки закордонної філії (відділення) чи представництва, повідомлятиме наглядовий орган іншої країни про заплановані виїзні перевірки філії (відділення) чи представництва шляхом надання інформації про прізвища інспекторів (наглядовий орган країни розташування не буде зобов'язаний вказувати імена інспекторів), назву філії (відділення) чи представництва, мету перевірки, заплановану дату початку перевірки та її тривалість. Наглядові органи дозволятимуть один одному брати участь у виїзних перевірках філій (відділень) чи представництв, які проводяться самими наглядовими органами чи за їх дорученням аудиторами.

21. Виїзні перевірки закордонних дочірніх підприємств здійснюються наглядовим органом країни перебування. Інспектори наглядового органу країни походження або призначені ними аудитори мають право брати участь у перевірці закордонних дочірніх підприємств, що проводиться наглядовим органом країни перебування, в якості спостерігачів у відповідності із порядком організації такої перевірки, встановленим наглядовим органом країни перебування. Виїзні перевірки закордонних дочірніх підприємств можуть бути ініційовані як наглядовим органом країни походження, так і наглядовим органом країни перебування.

Для ініціювання виїзної перевірки закордонного дочірнього підприємства наглядовий орган країни походження має звернутися до наглядового органу країни перебування з проханням провести виїзну перевірку, зазначивши при цьому назву закордонного дочірнього підприємства, мету перевірки та прізвища інспекторів. Наглядовий орган країни перебування організує проведення перевірки цього дочірнього підприємства не пізніше ніж протягом двох місяців з дати отримання звернення і має запросити інспекторів наглядового органу країни походження або призначених ним аудиторів для участі у такій перевірці у якості спостерігачів.

У разі якщо проведення виїзної перевірки закордонного дочірнього підприємства ініціюється наглядовим органом країни перебування, він має повідомити про це наглядовий орган країни походження щонайменше за два місяці до початку перевірки, зазначивши назву закордонного дочірнього підприємства, мету перевірки, заплановану дату її початку та тривалість, а також запросити інспекторів наглядового органу країни походження або призначених ним аудиторів для участі у такій перевірці у якості спостерігачів. Якщо наглядовий орган країни походження не виявляє бажання брати участь у виїзній перевірці закордонного дочірнього підприємства, така перевірка проводитиметься тільки представниками наглядового органу країни перебування.

22. Після закінчення наглядовим органом виїзної перевірки закордонної філії (відділення), представництва чи дочірнього підприємства, у якій не брав участь інший наглядовий орган, перший з вищевказаних наглядових органів на запит або якщо він вважає це за необхідне, якомога швидше, але не пізніше місяця з дня отримання запиту чи закінчення перевірки, надаватиме іншому наглядовому органу інформацію щодо загального фінансового стану філії (відділення) чи дочірнього підприємства, встановлених порушень законодавчих актів та виявлених недоліків.

23. Скарги з боку клієнтів закордонних установ повинні розглядатися наглядовими органами відповідно до внутрішнього законодавства кожної Сторони. У разі необхідності вони можуть консультуватися та повідомляти один одного про прийняті рішення.

24. Якщо наступними угодами не передбачене інше, кореспонденція між Сторонами вестиметься англійською мовою. Питання щодо мови проведення зустрічей, та мови, що застосовуватиметься в інших випадках, окремо узгоджуватимуться кожного разу.

25. Сторони призначать принаймні одну особу, для підтримання відносин, вирішення проблемних питань та обміну списками контактних осіб із зазначенням інформації щодо їх володіння іноземними мовами.

26. У разі необхідності, на основі окремої попередньої домовленості, Сторони організовуватимуть зустрічі керівників та/чи спеціалістів наглядових органів (їх підрозділів) з метою обговорення питань, що представляють спільний інтерес, в тому числі питань, що стосуються належного нагляду за кредитними установами та удосконалення методології для підтримання надійності та ефективності систем кредитних установ Сторін.

27. Сторони погоджуються щодо можливості внесення змін та доповнень до даного Меморандуму для забезпечення відповідності внутрішнім законам та іншим нормативно-правовим актам, які регулюють діяльність кредитних установ.

28. Даний Меморандум втрачає силу у випадку прийняття Сторонами спільного рішення про те, що він більше не задовольняє їх цілі, або якщо будь-яка із Сторін договору заявляє, що більше не виконуватиме умови даного Меморандуму та за один місяць до дати невиконання Меморандуму повідомляє про свій намір іншу Сторону.

29. Співробітництво і допомога у відповідності з цим Меморандумом продовжуються протягом 30-денного строку з дня письмового повідомлення одним наглядовим органом іншого про свій намір припинити співробітництво та допомогу. Якщо жодний з наглядових органів не надає такого повідомлення, то, відповідно до даного Меморандуму, співробітництво та допомога продовжуватимуться відносно всіх запитів з надання допомоги, які були зроблені до дати вступу в силу повідомлення, доки наглядовий орган, що надсилав запит, не відмовиться від такої допомоги. У випадку зупинення дії даного Меморандуму інформація, яка була отримана у межах його виконання, залишатиметься конфіденційною.

30. Сторони підтверджують, що до їх правонаступників перейдуть усі права та обов'язки за цим Меморандумом.

31. Даний Меморандум складений у двох примірниках англійською мовою, по одному українською та литовською мовами, кожний з яких є оригіналом. У випадку розбіжностей щодо тлумачення тексту перевага надається примірнику, складеному англійською мовою.

Даний Меморандум набирає чинності з дати його підписання обома Сторонами.