Угода між Урядом України та Урядом Королівства Норвегія про оперативне сповіщення про ядерні аварії та обмін інформацією про ядерні установки

Дата підписання: 28.09.1994

Дата набрання чинності: 30.01.1995

Уряд України та Уряд Королівства Норвегія (далі "Сторони"),

Прагнучи до розвитку добросусідських відносин між обома країнами та співробітництва на благо обох Сторін,

Переконані у необхідності розвивати міжнародні домовленості з метою забезпечення належних заходів безпеки в ядерній енергетиці на засадах співробітництва між усіма країнами та міжнародними організаціями,

Зважаючи на те, що обидві країни є сторонами Конвенції про оперативне сповіщення про ядерну аварію від 26 вересня 1986 року (далі "Конвенція МАГАТЕ"),

Переконані в тому, що близьке співробітництво у справі зведення до мінімуму наслідків транскордонного перенесення радіоактивних речовин є важливим для обох країн,

Прагнучи, щоб з цією метою обидві Сторони якомога скоріше одержували необхідну інформацію,

Домовилися про таке:

1. Ця Угода щодо сповіщення про ядерні аварії охоплює установки та види діяльності, вказані в статтях 1 та 3 Конвенції МАГАТЕ, а також такі інциденти, про які йдеться в статті 4 цієї Угоди.

2. Ця Угода щодо обміну інформацією охоплює установки, які призначені для мирного використання ядерної енергії, такі як:

- атомні електричні станції;

- засоби зберігання свіжого і відпрацьованого ядерного палива та засоби поводження з радіоактивними відходами.

Якщо на території однієї із Сторін станеться аварія, яка пов'язана із згаданими у статті 1 Конвенції МАГАТЕ ядерною установкою чи діяльністю цієї Сторони або фізичних чи юридичних осіб, що знаходяться під її юрисдикцією чи контролем, і яка призвела чи може призвести до викиду радіоактивного матеріалу, суттєвого з точки зору можливої радіологічної небезпеки для другої Сторони, то перша Сторона негайно і безпосередньо повідомляє про це другу Сторону і не зволікаючи дає їй всю наявну інформацію згідно із статтею 5 Конвенції МАГАТЕ.

Сторони безпосередньо і якомога раніше інформують одна одну також у разі будь-якої ядерної аварії, іншої ніж згадана в статті 2, якщо Сторона, на території якої вона трапилась, вважає, що ця аварія може призвести до транскордонного перенесення радіоактивних речовин, суттєвого з точки зору можливої радіологічної небезпеки для другої Сторони.

Кожна Сторона негайно і безпосередньо повідомляє другу Сторону, якщо на її території реєструються аномально високі рівні радіації, навіть коли це не пов'язано з якоюсь установкою чи діяльністю на її території, однак може бути суттєвим з точки зору можливої радіологічної небезпеки для другої Сторони.

1. Положення статей 2, 3 і 4 цієї Угоди виконуватимуться такими органами:

у Норвегії: Державним органом Норвегії з радіаційного захисту.

в Україні: Державним комітетом України з ядерної та радіаційної безпеки;

Кожна Сторона повідомляє другу у разі будь-якої зміни щодо органу, який відповідає за виконання вищезгаданих положень.

2. Ці органи узгоджують між собою практичну роботу з виконання зобов'язань, згаданих у статтях 2, 3 та 4.

1. Кожна Сторона не менше одного разу на рік передає другій Стороні інформацію про умови експлуатації всіх ядерних установок, згаданих у пункті 2 статті 1, а також іншу технічну інформацію щодо цих установок, яку країна-одержувач цієї інформації може використати для оцінки наслідків можливої аварії на цих установках та для розробки необхідних заходів для захисту свого населення.

2. На прохання однієї із Сторін обидві Сторони проводять консультації для точного визначення, яка саме інформація має передаватися згідно з пунктом 1 цієї статті. Результати консультацій оформлюються відповідним протоколом.

3. Інформація, що передається згідно з цією статтею, використовується лише з метою, зазначеною в пункті 1 цієї статті, якщо згадані у статті 7 органи не погодяться про інше.

1. Положення статті 6 цієї Угоди виконуватимуться такими органами:

у Норвегії: Державним органом Норвегії з радіаційного захисту;

в Україні: Державним комітетом України з ядерної та радіаційної безпеки.

Кожна Сторона повідомляє другу у разі будь-якої зміни щодо органу, який відповідає за виконання положень пункту 1 цієї статті.

2. Ці органи узгоджують між собою практичну роботу з виконання зобов'язань, згаданих у статті 6.

Ця Угода не порушує прав і зобов'язань, що випливають із попередніх угод між обома Сторонами.

При передачі інформації відповідно до цієї Угоди зберігається чинність обмежень, що випливають із національного законодавства Сторін.

Всі суперечності стосовно тлумачення чи застосування цієї Угоди вирішуються шляхом переговорів між Сторонами.

На прохання однієї із Сторін, для розгляду поправок до цієї Угоди проводяться двосторонні переговори. Будь-яка поправка має бути узгоджена обома Сторонами.

Ця Угода та будь-які поправки до неї набувають сили через 30 днів після того, як кожна Сторона повідомить іншу про завершення її внутрішніх процедур, необхідних для набуття сили цієї Угоди та поправок до неї відповідно до національного законодавства Сторін.

Кожна із Сторін може денонсувати цю Угоду письмовим сповіщенням іншої Сторони. Денонсація стає чинною через один рік після дати одержання письмового сповіщення другою Стороною, якщо у цьому сповіщенні не вказана пізніша дата.

Вчинено в м.Київ 28 вересня 1994 року, у двох примірниках кожний українською, англійською та норвезькою мовами, причому усі три тексти є автентичними.