Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Болгарії про співробітництво в галузі карантину і захисту рослин

Дата підписання: 08.12.1994

Дата набрання чинності: 16.03.1995

Уряд України і Уряд Республіки Болгарії, що надалі іменуються "Договірні Сторони", враховуючи значний внесок міжнародного та двостороннього співробітництва у боротьбі з хворобами, шкідниками і бур'янами рослин та продукції рослинного походження з метою запобігання їх розповсюдження, заявляючи про свою готовність координувати зусилля в боротьбі з карантинними об'єктами з метою захисту території своїх держав від їх проникнення та розповсюдження, керуючись бажанням розвивати більш інтенсивні науково-технічні та торгові взаємовідносини, укладають цю Конвенцію.

Договірні Стороні, забезпечують компетентні дії та ефективні заходи щодо запобігання проникнення та розповсюдження хвороб, шкідників та бур'янів (далі в тексті "карантинні об'єкти") рослин і продукції рослинного походження, що включені до національних переліків карантинних об'єктів кожної Сторони, які є невід'ємною частиною Конвенції (додатки N 1 і 2).

Для мети даної Конвенції:

1. Під терміном "рослини" мають на увазі живі рослини та їх частини, в т.ч. насіння.

2. Під терміном "продукція рослинного походження" мають на увазі неперероблені матеріали рослинного походження та ті перероблені продукти, які самі чи при виробництві та транспортуванні можуть сприяти розповсюдженню карантинних об'єктів.

3. Під терміном "карантинні об'єкти" мають на увазі хвороби рослин, шкідників та бур'яни, що відсутні або обмежено розповсюджені на території країни.

4. Під терміном "шкідливі організми" мають на увазі живу особину рослинного чи тваринного походження або будь-який патоген, шкідливий чи потенційно шкідливий для рослин або продукції рослинного походження.

5. Ця Конвенція укладається в основному з метою рослинного карантину та карантинних об'єктів, що можуть розповсюджуватись в результаті міжнародних та двосторонніх торгових взаємовідносин з посівним та посадковим матеріалом, рослинами, сировиною і продукцією рослинного походження.

6. Кожна Договірна Сторона організує:

а) контроль сільськогосподарських культур та лісових насаджень у період вегетації, сировини та продуктів рослинного походження при їх зберіганні, переробці і транспортуванні з метою виявлення карантинних та економічно небезпечних об'єктів і проведення боротьби з ними;

б) контроль партій рослин і продукції рослинного походження, призначених до вивозу, контроль транспортних засобів, що використовуються для міжнародних сполучень, з метою запобігання проникнення карантинних об'єктів на територію однієї з Сторін;

в) фумігацію або дезинфекцію (у разі необхідності) партій рослин і продукції рослинного походження, пакувального матеріалу і транспортних засобів;

г) оформлення фітосанітарного сертифікату, в якому вміщена інформація про походження партії рослин або продукції рослинного походження, про їх фітосанітарний стан, а також видача додаткової інформації або декларації (у разі необхідності). Оформлення карантинного дозволу на імпорт або транзит даної продукції. Строк дії фітосанітарних сертифікатів - 14 діб після їх оформлення (додатки N 3, 4).

7. Контроль здійснюється і фітосанітарний сертифікат видається тільки уповноваженим кваліфікованими особами, що мають печатку державної організації, якій доручена ця діяльність.

8. Фітосанітарний сертифікат повинен бути оригінальним з текстами, що складені на національній мові країни-експортера та на французькій, німецькій або англійській мовах. Зміни, закреслення або нечітко надруковані тексти роблять його недійсним.

При реекспорті рослин або продукції рослинного походження фітосанітарній сертифікат на реекспорт обов'язково супроводжується оригінальним фітосанітарним сертифікатом країни-виробника.

1. Договірні Сторони з метою запобігання появи на територіях своїх карантинних і економічно небезпечних шкідників рослин і продукції рослинного походження мають право:

а) обмежувати або виставляти специфічні вимоги стосовно ввозу рослин і продукції рослинного походження. Ці обмеження висунуті у карантинному дозволі на імпорт чи транзит;

б) заборонити ввіз рослин або продукції рослинного походження, коли є реальна загроза проникнення карантинних та економічно небезпечних об'єктів;

в) здійснювати на прикордонних контрольно-пропускних пунктах фітосанітарний контроль кожної партії рослин і продукції рослинного походження, в т. ч. і тих, що призначені для дипломатичного корпусу, незалежно від того, що вони супроводжуються фітосанітарним сертифікатом;

г) вимагати при необхідності, проведення знезараження, знищення або повернення цілих партій рослин або продукції, рослинного походження, якщо були виявлені карантинні об'єкти.

2. Договірні Сторони зобов'язуються згідно зі ст. З п. 1:

а) надавати одна одній Перелік об'єктів, наявність котрих при ввозі рослин або продукції рослинного походження не допускається;

б) обмінюватися фітосанітарними законодавствами;

в) вживати заходів, що вказані у ст. 3 п. 1 "а", "б", "в" та "г", тільки у тих випадках, коли цього вимагають фітосанітарні міркування;

г) повідомляти одна одній (за 30 діб) до введення обмежень про заборони та вимоги стосовно завозу рослин або продукції рослинного походження, а також про зміни у переліках карантинних об'єктів, дипломатичним шляхом, за винятком випадків, коли виникає реальна загроза виникнення вогнищ карантинних та економічно небезпечних об'єктів;

д) погоджувати (при необхідності) прикордонні пункти, через які дозволено ввезення окремих партій рослин або продукції рослинного походження.

3. Договірні Сторони забороняють ввіз ґрунтів (за винятком торфу) та використання соломи, сіна, м'якини, моху, кори деревини та ін. як пакувальний матеріал.

4. Перевезення транзитом партій рослин і продукції рослинного походження, дозволено у випадках, коли вантаж відповідає фітосанітарним вимогам країни, по території якої вони перевозяться, що обумовлено, карантинним дозволом на транзит.

1. При імпорті або експорті значних кількостей рослин і продукції рослинного походження з території однієї Договірної Сторони на територію іншої, за взаємною згодою можна організувати і здійснювати спільний фітосанітарний контроль, Сторона, що приймає інспекторів з карантину рослин, зобов'язана забезпечити комісію службовим приміщенням, обладнанням, посібниками для здійснення контрольної діяльності.

2. Договірні Сторони:

- взаємно інформують одна одну про появу та розвиток об'єктів, до яких виявляють зацікавленість;

- надають одна одній інформацію про заходи боротьби з карантинними об'єктами та їх ефективність;

- здійснюють взаємний обмін інформацією про науково-технічні досягнення у галузі карантину, захисту рослин, а також професійними журналами, монографіями і важливими публікаціями.

3. Інформацію по ст. 4 п. 2 заборонено передавати третій Стороні, не маючи погодження Договірної Сторони, що її надала.

4. За взаємною згодою Сторони організують робочі зустрічі експертів для вирішення поточних (сучасних) завдань та проблем стосовно карантину і захисту рослин. Зустрічі проводяться почергово на територіях Договірних Сторін.

5. У ході вирішення питань, пов'язаних з виконанням положень цієї Конвенції органи з карантину та захисту рослин мають право співробітничати напрямки.

6. Заходи по виконанню Конвенції погоджуються:

- з боку України - Міністерством сільського господарства і продовольства, а компетентним органом є Головна державна інспекція з карантину рослин України;

- з боку Республіки Болгарії - Міністерством землеробства, а компетентним органом є Національна служба захисту рослин, карантину і агрохімії.

7. Положення Конвенції не торкаються прав і обов'язків Договірних Сторін, що витікають із Угод, укладених з іншими державами.

Суперечні питання, що виникають після вступу у силу чинної Конвенції, вирішуються Змішаною Комісією, до якої входять по три представника з кожної Сторони. Вона скликається протягом двох місяців після подання вимоги однієї із Договірних Сторін на її території. Якщо Сторони не прийдуть до консенсусу, суперечні питання будуть вирішуватися дипломатичним шляхом.

1. Конвенція підлягає погодженню Урядами обох Договірних Сторін і вступає в силу протягом 30 діб після отримання другої ноти, якими обидві Договірні Сторони обмінюються, повідомляючи одна одну про погодження Конвенції згідно з умовами відповідного національного законодавства.

2. Конвенція укладається строком на 5 років. Строк її дії автоматично подовжується на наступні п'ятирічні періоди, якщо одна із Договірних Сторін не пізніше, ніж за 3 місяці до закінчення відповідного строку, не повідомить письмово іншу Сторону про своє бажання припинити дію чинної Конвенції.

3. Положення Конвенції Договірні Сторони можуть змінювати або доповнювати за взаємною згодою. Ці зміни та доповнення набирають чинності згідно з п. 1 ст. 6.

Конвенцію укладено в м. Києві 8 грудня 1994 року у двох примірниках, кожен українською і болгарською мовами, за цього обидва тексти мають однакову силу.

1. Аеропорт Бориспіль

2. Морські порти: