Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Хорватія про взаємну охорону секретної інформації

Дата підписання: 14.07.2005

Дата ратифікації: 26.07.2006

Дата набуття чинності: 12.09.2006

Кабінет Міністрів України та Уряд Республіки Хорватія (далі - Сторони),

маючи на меті зміцнити політичне, військове, економічне, правове, наукове та технічне співробітництво між Сторонами,

бажаючи забезпечити охорону всієї секретної інформації, що спільно створюється Сторонами, або обмін якою здійснюється між ними,

підтверджуючи, що ця Угода не впливатиме на зобов'язання обох Сторін, які випливають з інших міжнародних договорів, а також те, що вона не буде використовуватися проти інтересів, безпеки й територіальної цілісності інших держав,

домовилися про таке:

У цій Угоді терміни вживаються у такому значенні:

"секретна інформація" - будь-який вид даних незалежно від їхньої фізичної форми, характеристик, а також засобів передачі, що засекречені відповідно до національного законодавства держав Сторін та статті 3 цієї Угоди, і які в інтересах національної безпеки та згідно з національним законодавством держав Сторін потребують охорони від несанкціонованого доступу,

"гриф секретності" - реквізити, що проставляються на носії секретної інформації, або які зазначаються в супровідній документації до нього і свідчать про ступінь секретності інформації, що характеризує важливість секретної інформації, можливу шкоду, спричинену її розголошенням, ступінь обмеження доступу до неї та рівень її охорони державами Сторін,

"уповноважена особа" - міністерство, інший державний орган, юридична або фізична особа, що відповідно до національного законодавства своєї держави уповноважена використовувати секретну інформацію,

"Сторона-джерело" - уповноважена особа Сторони, що створює та передає секретну інформацію,

"Сторона-одержувач" - уповноважена особа Сторони, якій передається секретна інформація Сторони-джерела,

"допуск" - позитивний висновок за результатами процедури перевірки, яка проводиться відповідно до національного законодавства Сторін, а також дає можливість надати доступ до секретної інформації фізичній особі та дозволяє міністерству, іншому державному органу або юридичній особі проводити діяльність, пов'язану із секретною інформацією відповідного ступеня секретності,

"третя сторона" - держави, уряди яких не є Сторонами цієї Угоди, їхні державні органи, організації та громадяни, а також особи без громадянства або міжнародні організації.

1. Компетентними органами, які контролюють виконання цієї Угоди є державні органи, які відповідно до національного законодавства Сторін наділені спеціальними повноваженнями у сфері охорони секретної інформації.

2. Сторони повідомляють одна одну щодо компетентних органів в їхніх державах, а також вчасно інформують одна одну щодо змін у назвах таких органів або передачі їхньої компетенції іншим органам.

1. Сторони згідно зі своїм національним законодавством погоджуються з наступною еквівалентністю національних грифів секретності:

2. Сторони позначають всю секретну інформацію, отриману від іншої Сторони, національними грифами секретності того ж самого ступеня відповідно до пункту 1 цієї статті.

3. Сторона-одержувач може змінювати або скасовувати ступінь секретності отриманої інформації лише за погодженням зі Стороною-джерелом.

1. Сторони зобов'язуються охороняти одержану і спільно створену секретну інформацію відповідно до їх національного законодавства і цієї Угоди.

2. Секретна інформація, обмін якою здійснюють Сторони, використовується тільки для цілей, обумовлених перед її передачею.

3. До секретної інформації можуть мати доступ тільки ті особи, чиї офіційні обов'язки цього потребують, і які мають допуск відповідного рівня.

4. Секретна інформація, одержана від іншої Сторони, не передається третій стороні без попередньої письмової згоди Сторони-джерела.

5. Сторони зобов'язують уповноважених осіб своїх держав, що здійснюють співробітництво, пов'язане з обміном секретною інформацією, визначати у договорах стосовно такого співробітництва заходи щодо взаємної охорони секретної інформації.

1. Перед передачею секретної інформації Сторона-джерело попередньо отримує від компетентного органу держави Сторони-одержувача письмове підтвердження того, що Сторона-одержувач має відповідний допуск.

2. Секретна інформація передається дипломатичними каналами або особою, що користується тими ж самими привілеями та імунітетом за міжнародним правом.

3. В окремих випадках і за взаємною згодою компетентні органи можуть визначити інші засоби передачі секретної інформації.

4. Секретна інформація між Сторонами може передаватися через електронні засоби тільки з використанням криптографічних засобів закриття інформації.

5. Сторона-одержувач повідомляє Сторону-джерело про отримання надісланої інформації.

Представникам однієї Сторони, які здійснюють візит на територію держави іншої Сторони, надається доступ до секретної інформації тільки за попереднім письмовим погодженням з компетентним органом держави Сторони, що приймає, згідно з національним законодавством.

1. У разі необхідності, компетентні органи держав Сторін можуть проводити консультації з питань порядку охорони секретної інформації та виконання цієї Угоди.

2. З метою застосування рівноцінних заходів охорони секретної інформації, Сторони інформують одна одну щодо національного законодавства своїх держав у сфері охорони секретної інформації, а також щодо будь-яких змін у законодавстві, що можуть вплинути на виконання цієї Угоди.

1. У разі порушення національного законодавства у сфері охорони секретної інформації, в результаті якого секретна інформація, передана відповідно до цієї Угоди, була розголошена, втрачена або для її безпеки виникла загроза, Сторона-одержувач негайно інформує Сторону-джерело.

2. Щодо кожного випадку порушення національного законодавства у сфері охорони секретної інформації, зазначеного у пункті 1 цієї статті, має бути проведено розслідування і повинні бути прийняті відповідні заходи згідно з національним законодавством Сторони-одержувача. Компетентний орган Сторони-джерела повинен бути поінформований про результати такого розслідування.

3. Питання, пов'язані з відшкодуванням збитків, заподіяних Стороні-джерелу у результаті розголошення або втрати переданої секретної інформації визначаються у договорах про співробітництво, що пов'язане з обміном секретною інформацією, згідно з національним законодавством держав Сторін.

Сторони самостійно несуть витрати, що виникають у зв'язку з виконанням положень цієї Угоди.

1. Представники Сторін вирішують всі спори щодо тлумачення або виконання цієї Угоди шляхом переговорів і не звертаються до третьої сторони для їх вирішення.

2. Під час переговорів Сторони продовжують виконувати свої зобов'язання, що випливають з положень даної Угоди.

До даної Угоди можуть бути внесені зміни та доповнення за взаємною згодою Сторін. Пропозиції про внесення змін та доповнень надсилаються через дипломатичні канали в письмовій формі і вони набувають чинності відповідно до положень пункту 1 статті 12.

1. Ця Угода набуває чинності з дати отримання останнього письмового повідомлення, в якому Сторони через дипломатичні канали інформують одна одну про виконання відповідних внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття Угодою чинності.

2. Дана Угода укладається на невизначений термін. Будь-яка Сторона може денонсувати цю Угоду шляхом направлення іншій Стороні повідомлення у письмовій формі. У такому випадку Угода припиняє дію через шість місяців після одержання такого письмового повідомлення.

3. У разі припинення дії даної Угоди, Сторони продовжують забезпечувати охорону вже переданої секретної інформації відповідно до положень цієї Угоди.

Вчинено у м. Києві 14 липня 2005 року, у двох примірниках, українською, хорватською та англійською мовами, причому всі три тексти є автентичними. У разі виникнення розбіжностей у тлумаченні положень цієї Угоди, текст, викладений англійською мовою, має вищу силу.