Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Казахстан про взаємний захист секретної інформації

Кабінет Міністрів України та Уряд Республіки Казахстан, далі - Сторони,

виходячи з прагнення забезпечити захист секретної інформації, обмін якою здійснюється в ході політичного, військового, економічного, науково-технічного або іншого співробітництва між Україною і Республікою Казахстан, а також створеної в процесі такого співробітництва Сторін,

з огляду на взаємні інтереси Сторін забезпечити захист секретної інформації відповідно до національних законодавств України і Республіки Казахстан,

з огляду на взаємну заінтересованість у реалізації Угоди про взаємне забезпечення збереження міждержавних секретів держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав від 22 січня 1993 року,

погодилися про таке:

Для цілей цієї Угоди терміни, що використовуються в цій Угоді, означають таке:

"секретна інформація" - відомості, які становлять державну таємницю, виражені в будь-якій формі, що захищаються відповідно до законодавств держав Сторін, передані в порядку, встановленому кожною із Сторін і цією Угодою, а також створені в процесі співробітництва Сторін, несанкціоноване поширення яких може завдати шкоди безпеці й інтересам України і Республіки Казахстан;

"носії секретної інформації" - матеріальні об'єкти, у тому числі фізичні поля, на/в яких секретна інформація, що захищається, відображена у вигляді символів, образів, сигналів, технічних рішень і процесів;

"ступінь секретності" - категорія, що характеризує важливість секретної інформації, ступінь обмеження доступу до неї і рівень її захисту державами Сторін, на підставі якої проставляється гриф секретності;

"гриф секретності" - реквізит носія секретної інформації, що засвідчує ступінь секретності даної інформації, який проставляється на носії секретної інформації або вказується в супровідній документації до нього, що свідчить про ступінь секретності відомостей, які містяться в носії секретної інформації;

"договір" - договір, угода або контракт, що укладається між організаціями держав Сторін, у рамках якого утворюється або передається секретна інформація;

"допуск до секретної інформації" - процедура оформлення права фізичних осіб на доступ до секретної інформації, а організацій - на проведення робіт із використанням такої інформації;

"доступ до секретної інформації" - надання дозволу фізичній або юридичній особі на ознайомлення із секретною інформацією;

"організація" - державний орган або інша юридична особа, що уповноважені Сторонами одержувати, зберігати, передавати, захищати, використовувати передану або створену в процесі співробітництва Сторін секретну інформацію;

"уповноважений орган" - державний орган, відповідальний за координацію діяльності по реалізації цієї Угоди при здійсненні міждержавного співробітництва.

Відповідно до законодавств держав Сторін ступені секретності порівнюються таким чином:

1. Сторони відповідно до національних законодавств своїх держав зобов'язуються:

захищати секретну інформацію, передану або створену в процесі співробітництва Сторін;

не змінювати гриф секретності, наданий організацією держави Сторони, що здійснила передачу, без письмової її згоди;

у поводженні з отриманою секретною інформацією вживати такі ж заходи захисту, що використовуються по відношенню до власної секретної інформації, ступені секретності якої порівняні відповідно до статті 2 цієї Угоди;

користуватися секретною інформацією, отриманою від організації держави іншої Сторони, винятково в передбачених при її передачі цілях;

не надавати третій стороні доступ до секретної інформації без попередньої письмової згоди Сторони, що її передала.

2. Доступ до секретної інформації дозволяється тільки особам, яким ознайомлення з даною інформацією необхідне для виконання службових обов'язків з метою, передбаченою при її передачі або її спільному створенні.

3. Доступ до секретної інформації надається лише особам, які мають відповідний допуск до секретної інформації.

4. У разі потреби, додаткові вимоги щодо захисту секретної інформації включаються в договори на визначений вид діяльності, у яких викладаються зобов'язання щодо поводження з секретною інформацією і заходи щодо її захисту.

1. У разі наміру організації держави однієї Сторони передати секретну інформацію організації держави іншої Сторони, вона попередньо запитує в уповноваженого органу держави своєї Сторони письмове підтвердження про те, що організація, яка отримує секретну інформацію, має відповідний допуск.

Уповноважений орган держави однієї Сторони запитує в уповноваженого органу держави іншої Сторони письмове підтвердження наявності в організації держави іншої Сторони відповідного допуску, а також необхідних можливостей для забезпечення належного захисту секретної інформації.

2. Рішення про передачу конкретної секретної інформації приймається Сторонами в кожному окремому випадку відповідно до національного законодавства держав Сторін.

3. Передача секретної інформації з однієї держави в іншу здійснюється дипломатичними каналами, каналами документального шифрованого зв'язку, фельд'єгерською службою або військово-кур'єрською службою відповідно до діючих між державами Сторін міжнародних договорів. Відповідна організація через уповноважений орган своєї держави підтверджує одержання секретної інформації.

4. Для передачі великогабаритних носіїв секретної інформації уповноважені органи у кожному окремому випадку встановлюють засоби перевезення, маршрут і форму супроводу.

Організації держав Сторін обмінюються відповідною інформацією про кожний окремий випадок таких перевезень.

1. Організація, відповідальна за одержання переданої секретної інформації, додатково позначає носії секретної інформації грифами секретності, порівняними відповідно до статті 2 цієї Угоди.

Необхідність позначення грифами секретності також поширюється на носії секретної інформації, створеної в процесі співробітництва Сторін, у результаті перекладу, тиражування або розмноження.

Секретна інформація, створена на основі переданої секретної інформації, повинна мати ступінь секретності не нижче ступеня секретності переданої секретної інформації.

2. Передана або створена секретна інформація зберігається і обліковується відповідно до вимог, що діють стосовно власної секретної інформації держав Сторін.

3. Ступінь секретності секретної інформації може змінюватися або скасовуватися організацією держави Сторони, якій вона була передана, тільки за письмовим дозволом відповідної організації держави Сторони, що її передала.

Ступінь секретності секретної інформації, створеної в процесі співробітництва Сторін, визначається, змінюється або скасовується за взаємним погодженням організацій держав Сторін.

Організація держави Сторони, що передала секретну інформацію, своєчасно повідомляє відповідну організацію іншої Сторони про зміну або зняття ступеня секретності даної секретної інформації.

4. Носії секретної інформації повертаються або знищуються за письмовим запитом або повідомленням організації держави Сторони, що її передала.

Тиражування або розмноження секретної інформації та її носіїв здійснюється з письмового дозволу організації держави Сторони, що її передала. Знищення секретної інформації провадиться у встановленому в державах Сторін порядку, а самий процес знищення повинний гарантувати неможливість її відтворення надалі.

У договори, що укладаються організаціями держав Сторін, включається окремий розділ, у якому відповідно до національних законодавств держав Сторін визначаються умови передачі і поводження з отриманою секретною інформацією, у тому числі:

перелік секретної інформації, що передається і (або) створюється, і ступені її секретності;

особливості захисту секретної інформації, що передається та (або) створюється;

порядок вирішення спірних питань і відшкодування можливого збитку від несанкціонованого поширення переданої і (або) секретної інформації, що створюється.

1. Уповноваженими органами, відповідальними за координацію діяльності щодо реалізації цієї Угоди, є:

в Україні - Служба безпеки України;

у Республіці Казахстан - Канцелярія Прем'єр-міністра Республіки Казахстан.

2. Залежно від характеру співробітництва Сторони можуть визначити інші уповноважені органи, відповідальні за реалізацію цієї Угоди, про що вони повідомляють одна одну дипломатичними каналами.

1. Уповноважені органи держав Сторін обмінюються відповідними законодавчими й іншими підзаконними актами держав Сторін у сфері захисту секретної інформації в обсязі, необхідному для виконання цієї Угоди.

2. З метою забезпечення співробітництва при виконанні цієї Угоди уповноважені органи держав Сторін проводять спільні консультації.

1. Візити представників організацій держави однієї Сторони, що передбачають їхній доступ до секретної інформації держави іншої Сторони, здійснюються з дозволу уповноваженого органу держави Сторони, що приймає. До візиту організації держав Сторін повідомляють одна одну про ступінь секретності інформації, передача якої або ознайомлення з якою передбачені під час візиту. Дозвіл на такі візити дається тільки особам, зазначеним у пункті 2 статті 3 цієї Угоди.

2. Звернення щодо можливості таких візитів направляється компетентним органом держави направляючої Сторони компетентному органу держави Сторони, що приймає, складається відповідно до процедур, прийнятих у державі Сторони, що приймає, і містить такі відомості:

прізвище та ім'я відвідувача, дата і місце народження, громадянство і номер паспорта;

професія і посада відвідувача, назва організації, у якій він працює;

наявність допуску до секретної інформації відповідного ступеня секретності;

передбачувана дата відвідування та запланована тривалість візиту, назви організацій, відвідування яких планується;

перелік посадових осіб, з якими відвідувачі передбачають зустрітися.

3. Представники організації держави однієї Сторони знайомляться з правилами роботи із секретною інформацією відповідного ступеня секретності іншої Сторони і додержуються цих правил в ході візиту.

4. Безпосередній доступ представників організацій держави однієї Сторони до секретної інформації держави іншої Сторони здійснюється відповідно до вимог національного законодавства Сторони, що приймає.

Витрати організацій держави однієї Сторони, що виникають у зв'язку із вживанням заходів по захисту секретної інформації, не підлягають відшкодуванню організаціями держави іншої Сторони.

У разі порушення вимог щодо охорони секретної інформації, що призвели до несанкціонованого поширення переданої секретної інформації, або до виникнення загрози такого несанкціонованого поширення, уповноважений орган держави відповідної Сторони негайно сповіщає уповноважений орган держави іншої Сторони, проводить необхідне розслідування й інформує уповноважений орган держави Сторони, що передала секретну інформацію, про результати розслідування та про заходи, вжиті відповідно до законодавства держави Сторони, на території якої відбулися порушення.

Існуючі між Сторонами домовленості, що регулюють режим забезпечення збереження секретної інформації, продовжують діяти, якщо їхні положення не суперечать цій Угоді.

У разі виявлення таких суперечностей Сторони спільно вирішують їх, керуючись національними законодавствами своїх держав.

У разі виникнення спорів або розбіжностей щодо тлумачення або застосування цієї Угоди Сторони будуть вирішувати їх шляхом консультацій і переговорів між компетентними органами держав Сторін. Під час таких переговорів Сторони продовжують виконувати свої зобов'язання відповідно до цієї Угоди.

1. Ця Угода набуває чинності з дати отримання останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття нею чинності, і діє необмежений час.

2. За згодою Сторін до цієї Угоди можуть вноситися зміни і доповнення, оформлені окремими протоколами, що становлять невід'ємну частину цієї Угоди і набувають чинності відповідно до пункту 1 цієї статті.

3. Кожна зі Сторін може припинити дію цієї Угоди шляхом направлення дипломатичними каналами не менш ніж за шість місяців письмового повідомлення про це іншій Стороні.

4. У разі припинення дії цієї Угоди щодо переданої або створеної в процесі співробітництва Сторін секретної інформації продовжують застосовуватися заходи для її захисту, передбачені статтею 3 цієї Угоди, доки не буде скасовано гриф секретності.

Вчинено в м. Астані 30 травня 2005 року в двох оригінальних примірниках, кожний українською, казахською та російською мовами, при цьому всі тексти мають однакову силу.

У разі виникнення розбіжностей щодо тлумачення положень цієї Угоди, Сторони керуватимуться текстом, що викладений російською мовою.