Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Азербайджанської Республіки про трудову діяльність і соціальний захист громадян України, які тимчасово працюють на території Азербайджанської Республіки, та громадян Азербайджанської Республіки, які тимчасово працюють на території України

Кабінет Міністрів України і Уряд Азербайджанської Республіки, які надалі іменуються Сторони,

відповідно до основоположних документів ООН в галузі прав людини та принципів, вироблених у рамках Міжнародної організації праці,

з метою розвитку багатостороннього співробітництва в галузі трудової діяльності та соціального захисту громадян України, які тимчасово працюють на території Азербайджанської Республіки, та громадян Азербайджанської Республіки, які тимчасово працюють на території України,

домовились про таке:

З метою реалізації цієї Угоди нижченаведені терміни означають:

"працівник-мігрант" - особа, яка постійно проживає на території держави однієї Сторони та на законних підставах знаходиться і здійснює оплачувану трудову діяльність на території держави іншої Сторони, громадянином якої вона не є і де вона постійно не проживає;

"член сім'ї" - особа, яка перебуває у шлюбі з працівником-мігрантом, а також діти, які перебувають на утриманні та інші особи, які визнаються членами сім'ї відповідно до законодавства сторони працевлаштування;

"сторона виїзду" - держава Сторони, громадяни якої виїжджають для здійснення трудової діяльності на території держави сторони працевлаштування;

"сторона працевлаштування" - держава Сторони, яка дозволяє працевлаштування на своїй території громадянам сторони виїзду на підставі індивідуального трудового договору (контракту);

"роботодавець" - власник підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності або уповноважений ним орган чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.

Ця Угода застосовується до працівників-мігрантів і членів їхніх сімей.

Ця Угода не застосовується до:

а) біженців;

б) артистів, інших осіб розважальних професій і спортсменів, зайнятих протягом короткого періоду часу;

в) моряків;

г) осіб, які приїжджають з метою отримання освіти;

д) осіб, які перебувають у відрядженні терміном не більш ніж три місяці;

е) стажистів;

ж) співробітників дипломатичних представництв і міжнародних організацій;

з) осіб, які займаються релігійною діяльністю в релігійних організаціях та товариствах, що пройшли державну реєстрацію;

і) осіб професорсько-викладацького складу, лекторів, запрошених для читання лекційних курсів, та спеціалістів, які ведуть науково-дослідницьку роботу у вищих учбових закладах держав Сторін.

Органами, уповноваженими представляти Сторони з метою реалізації цієї Угоди, є:

від України - Міністерство праці та соціальної політики;

від Азербайджанської Республіки - Міністерство праці та соціального захисту населення.

Компетентними органами з реалізації цієї Угоди є:

від України - Державний центр зайнятості Міністерства праці та соціальної політики;

від Азербайджанської Республіки - Управління міграції при Міністерстві праці та соціального захисту населення.

Сторони зобов'язані поважати та забезпечувати захист прав працівників-мігрантів та членів їхніх сімей, не допускати відносно них ніяких форм дискримінації за ознакою статі, віку, раси, мови, етнічного та соціального походження, релігійних і політичних переконань, громадянства, майнового та родинного стану, а також за будь-якою іншою ознакою.

В'їзд працівників-мігрантів на територію сторони працевлаштування, їхня трудова діяльність, перебування і виїзд здійснюються відповідно до національного законодавства сторони працевлаштування та міжнародних договорів, укладених державами Сторін.

Трудова діяльність працівників-мігрантів здійснюється на підставі індивідуального трудового договору (контракту), укладеного з роботодавцем відповідно до національного законодавства сторони працевлаштування.

Для здійснення оплачуваної трудової діяльності працівникам-мігрантам необхідно мати дозвіл на працевлаштування відповідного органу сторони працевлаштування, виданий у порядку та на умовах, установлених законодавством цієї сторони.

У разі припинення чинності цієї Угоди її положення щодо індивідуальних трудових договорів (контрактів), укладених між працівниками-мігрантами та роботодавцями, залишаються чинними до закінчення термінів, на які вони були укладені.

Якщо інше не передбачено індивідуальним трудовим договором (контрактом):

а) витрати за проїзд працівника-мігранта від місця постійного проживання до роботодавця та назад, а також витрати, пов'язані з хворобою чи необхідним стаціонарним лікуванням під час переїзду, сплачує роботодавець;

б) у разі розірвання індивідуального трудового договору (контракту) за ініціативою працівника-мігранта, останній покриває всі вищезгадані витрати.

Працівники-мігранти мають права та виконують обов'язки, встановлені законодавством сторони працевлаштування.

Щодо умов праці та умов сплати податків, мита, зборів, що сплачуються працівниками, працівники-мігранти користуються режимом не менш сприятливим, ніж той, який застосовується до національних працівників відповідно до законодавства сторони працевлаштування.

Працівники-мігранти мають право на соціальне забезпечення (допомога по хворобі, допомога по вагітності і пологам, допомога у разі нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, допомога на поховання) на умовах, передбачених національним законодавством сторони працевлаштування.

Роботодавець гарантує працівникам-мігрантам рівні з громадянами сторони працевлаштування права на охорону праці.

Відшкодування шкоди, заподіяної працівнику-мігранту в разі нещасного випадку на виробництві, професійного захворювання або інших ушкоджень здоров'я, пов'язаних з виконанням ним трудових обов'язків, здійснюється відповідно до національного законодавства сторони працевлаштування.

Сторони визнають на взаємній основі відповідно до національного законодавства своїх держав трудовий (страховий) стаж, включаючи стаж, що передбачає пільги, а також стаж роботи за фахом.

При остаточному виїзді з території сторони працевлаштування роботодавець надає працівнику-мігранту довідку щодо тривалості трудової діяльності та її оплати за відповідний період, а також періодів сплати страхових внесків.

Питання пенсійного забезпечення працівників-мігрантів регулюються окремою угодою між Сторонами.

Сторони визнають на взаємній основі дипломи, сертифікати та інші державні документи (копії, засвідчені нотаріально) про освіту та рівень кваліфікації, видані в порядку, встановленому законодавством держав Сторін.

Ввіз працівниками-мігрантами речей особистого користування та необхідних для трудової діяльності інструментів на територію сторони працевлаштування на початку трудової діяльності і вивіз з території сторони працевлаштування після закінчення трудової діяльності, а також вивіз зароблених працівником-мігрантом коштів та придбаних на ці кошти предметів здійснюється відповідно до встановлених митних правил держави кожної із Сторін.

Працівники-мігранти, які проживають на території держави однієї із Сторін, можуть звернутись до компетентних органів держави іншої Сторони, прямо чи через відповідні органи влади за місцем проживання, з будь-якого питання, що є предметом цієї Угоди.

На запит компетентних органів однієї Сторони компетентні органи іншої Сторони надають відповідно до національного законодавства своєї держави необхідні документи, включаючи й архівні матеріали, з питань, пов'язаних з реалізацією цієї Угоди.

За взаємною письмовою згодою Сторін до цієї Угоди можуть вноситися зміни та доповнення, які оформлюються окремими протоколами і є її невід'ємною частиною та набувають чинності відповідно до положень, передбачених статтею 19.

Всі спори та розбіжності, що виникають між Сторонами при застосуванні або тлумаченні цієї Угоди, вирішуватимуться шляхом консультацій і переговорів.

Ця Угода набирає чинності з дати останнього письмового повідомлення дипломатичними каналами щодо виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності.

Ця Угода укладається терміном на 5 років. Її дія автоматично продовжуватиметься на наступні річні періоди, якщо жодна зі Сторін не повідомить дипломатичними каналами іншу Сторону не менш ніж за шість місяців до закінчення терміну дії цієї Угоди щодо наміру припинити її дію.

Вчинено в м. Київ 3 червня 2004 року, в двох примірниках, кожний українською, азербайджанською та російською мовами, причому всі тексти є автентичними.

У разі виникнення розбіжностей у зв'язку з тлумаченням чи застосуванням цієї Угоди Сторони звертатимуться до тексту російською мовою.