Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Естонської Республіки про взаємну охорону секретної інформації

Кабінет Міністрів України та Уряд Естонської Республіки (далі - "Сторони"),

З метою зміцнення політичного, військового, економічного, правового, наукового та технологічного співробітництва між Сторонами,

Усвідомлюючи, що в результаті співробітництва виникає потреба в обміні секретною інформацією між Сторонами,

Прагнучи забезпечити захист усієї спільно створеної або переданої секретної інформації,

Підтверджуючи, що ця Угода не впливатиме на зобов'язання обох Сторін, які випливають з інших міжнародних угод, а також те, що вона не буде використовуватися проти інтересів, безпеки та територіальної цілісності інших держав,

Домовились про таке:

1. Ця Угода створює основу для будь-яких секретних контрактів, які можуть бути укладені в майбутньому між Сторонами або юридичними чи фізичними особами держав Сторін, та буде застосовуватись стосовно будь-якої спільно створеної або переданої Сторонами секретної інформації.

2. Жодна зі Сторін не буде посилатися на цю Угоду з метою отримання секретної інформації, яку інша Сторона одержала від третьої сторони.

Для цілей цієї Угоди:

1. "Секретна інформація" - інформація та матеріали, незалежно від форми, природи та способу передачі, яким надано певний рівень секретності, а також які в інтересах національної безпеки та згідно з національним законодавством держав Сторін, підлягають охороні від несанкціонованого доступу.

2. "Секретний контракт" - правові відносини між двома або більше договірними особами, які визначають взаємні невід'ємні права та обов'язки, та які пов'язані з секретною інформацією.

3. "Сторона, що приймає" - Сторона, на територію держави якої здійснюється візит.

4. "Сторона-джерело" - Сторона, яка передає секретну інформацію іншій Стороні.

5. "Сторона-одержувач" - Сторона, якій передається секретна інформація Стороною-джерелом.

6. "Користувач" - юридична або фізична особа, яка відповідно до національного законодавства уповноважена використовувати секретну інформацію;

7. "Третя сторона" - держави, які не є Сторонами цієї Угоди, їхні органи, підприємства, установи, організації та громадяни, а також особи без громадянства або міжнародні організації.

8. "Допуск до секретної інформації" - позитивний висновок за результатами процедури перевірки, який визначає лояльність та надійність фізичної або юридичної особи, а також інші аспекти безпеки згідно з національним законодавством. Такий висновок дозволяє надати фізичній або юридичній особі доступ до секретної інформації та дозволяє їм проводити діяльність, пов'язану із секретною інформацією відповідного ступеня без ризику для безпеки. Допуск до секретної інформації документально оформляється Сертифікатом допуску до секретної інформації.

9. "Порушення вимог безпеки" - дія або бездіяльність, що суперечить національному законодавству щодо вимог безпеки, в результаті якої може виникнути ризик для секретної інформації або секретна інформація може бути розголошена.

10. "Принцип необхідності ознайомлення" означає, що доступ до секретної інформації може бути наданий особі, яка має мотивовану необхідність ознайомлення з такою інформацією у зв'язку з його офіційними обов'язками, в рамках яких інформація була передана Стороні-одержувачу.

Компетентними органами, відповідальними за імплементацію цієї Угоди є:

1. Сторони згідно зі своїм відповідним національним законодавством вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення належного захисту секретної інформації, яку отримано або спільно створено на основі цієї Угоди.

2. Захист та використання спільно створеної або переданої Сторонами секретної інформації мають відповідати викладеними нижче принципами:

a) Сторона-одержувач забезпечує надання отриманій секретній інформації грифу еквівалентного ступеню обмеження доступу згідно зі Статтею 5;

b) Доступ до секретної інформації надається на основі принципу необхідності ознайомлення тільки фізичним особам, офіційні обов'язки яких потребують цього, і яким згідно з національним законодавством попередньо надано Сертифікат допуску до секретної інформації відповідного рівня;

c) Сторони взаємно визнають Сертифікати допуску до секретної інформації, надані користувачам;

d) Компетентні органи негайно інформують один одного про зміни у допусках користувачів, особливо у випадках скасування або зниження рівня допуску;

e) Сторона-одержувач не передаватиме секретну інформацію третій стороні без попередньої письмової згоди Сторони-джерела;

f) Надана секретна інформація не буде використовуватись в цілях відмінних від тих, які передбачаються в угодах, укладених між Сторонами, у секретних контрактах, укладених між Сторонами або юридичними особами уповноваженими для цього, без попередньої письмової згоди Сторони-джерела;

g) Сторона-одержувач не буде знижувати або скасовувати ступінь обмеження доступу отриманої секретної інформації без попередньої письмової згоди Сторони-джерела;

h) За запитом, відповідні органи держав Сторін, враховуючи їхнє національне законодавство, надають один одному підтримку у процедурах перевірки своїх громадян або юридичних осіб, які мешкають або розташовані на території іншої держави, що передують наданню допуску. У зв'язку з цим, компетентні органи можуть досягти окремих домовленостей.

1. Сторони згідно зі своїм національним законодавством приймають порівняння національних ступенів обмеження доступу, які позначаються такими грифами:

2. Сторона-одержувач проставляє такі ж грифи секретності на копіях та перекладах, як і на оригіналах та забезпечує такий самий рівень охорони.

3. Компетентні органи Сторін невідкладно інформують один одного про всі зміни ступенів секретності переданої секретної інформації.

1. Перед доставкою секретної інформації, що надається однією зі Сторін користувачам іншої Сторони, Сторона-одержувач повинна:

a) переконатися, що юридичні особи держави Сторони-одержувача належним чином забезпечують охорону секретної інформації;

b) надати таким юридичним особам, якщо цього вимагає національне законодавство, Сертифікат допуску до секретної інформації потрібного рівня, у разі, якщо умови в цих установах відповідають згідно з національним законодавством вимогам щодо надання такого допуску;

c) видати Сертифікат допуску до секретної інформації потрібного рівня особам, які потребують доступу до секретної інформації для виконання своїх офіційних обов'язків, у разі, якщо ці особи відповідають вимогам щодо надання такого допуску згідно з національним законодавством;

d) забезпечити, щоб усі фізичні особи, які будуть мати доступ до отриманої секретної інформації, були відповідним чином проінструктовані стосовно режиму секретності та своїх обов'язків щодо забезпечення режиму секретності. Всі такі фізичні особи повинні письмово підтвердити, що вони повністю розуміють свої обов'язки та наслідки, передбачені національним законодавством у разі ознайомлення з секретною інформацією неуповноваженими особами, як за наміром, так і через недбалість;

e) забезпечити, щоб усі договірні особи або можливі договірні особи та їх установи мали можливість належним чином захищати секретну інформацію.

2. Сторони забезпечують виконання регулярних інспекційних перевірок юридичних осіб, які здійснюють діяльність, пов'язану з секретною інформацією, отриманою від іншої Сторони.

3. У разі, якщо будь-яка зі Сторін та/або юридичні особи їхніх держав, у зв'язку з положеннями викладеними у Статті 1, укладають секретний контракт, що підлягає виконанню на території держави іншої Сторони, то Сторона держави, в якій відбувається виконання контракту, бере на себе відповідальність за захист такої секретної інформації відповідно до своїх національних стандартів та законодавства.

1. Секретна інформація передається між Сторонами дипломатичними каналами. Компетентний орган Сторони-одержувача підтверджує у письмовій формі отримання секретної інформації і далі передає отриману секретну інформацію користувачам.

2. В окремих випадках і за взаємною згодою компетентні органи можуть визначити інші канали передачі секретної інформації.

3. Електромагнітна передача секретної інформації повинна виконуватись тільки з використанням криптографічних засобів закриття інформації, узгоджених компетентними органами.

1. Здійснення візитів громадянами держави однієї Сторони до об'єктів або приміщень, де використовується секретна інформація, і які розташовані на території держави іншої Сторони, має заздалегідь схвалюватись у письмовій формі компетентним органом Сторони, що приймає.

2. Запити щодо дозволу на здійснення візиту звичайно заздалегідь надсилаються дипломатичними каналами компетентному органу Сторони, що приймає.

3. Запит щодо дозволу на здійснення візиту повинен містити такі відомості:

a) ім'я та прізвище, дата і місце народження, громадянство та номер паспорта відвідувача;

b) звання та посада відвідувача і назва юридичної особи, яку він представляє;

c) рівень допуску відвідувача до секретної інформації, що документально підтверджується компетентним органом Сторони, що робить запит;

d) запропонована дата й очікувана тривалість візиту;

e) мета візиту,

f) якщо можливо, тип та ступінь обмеження доступу інформації, до якої відвідувач отримуватиме доступ, назви юридичних осіб, приміщень та місць, які планується відвідати, імена та прізвища осіб, які прийматимуть відвідувача;

g) дата, підпис та офіційна печатка компетентного органу безпеки держави Сторони, що робить запит.

4. Від імені своїх громадян компетентні органи Сторін можуть запитувати дозвіл на здійснення візиту, тривалість якого не перевищуватиме 12 місяців. Якщо припускається, що певний візит не закінчиться у дозволений термін або необхідно розширити термін регулярних візитів, компетентний орган Сторони, що робить запит, повинен подати новий запит не пізніше ніж за три тижні до закінчення терміну дії чинного дозволу на здійснення візиту.

5. Усі відвідувачі повинні додержуватись правил режиму секретності, які діють на території держави Сторони, що приймає.

6. Для кожного виду діяльності, пов'язаної з секретним контрактом, компетентні органи Сторін можуть досягти згоди щодо складання списку фізичних осіб, яким дозволяється здійснювати багаторазові візити відповідно до принципів і умов, узгоджених компетентними органами Сторін. Такі списки мають початковий термін дії протягом дванадцяти місяців і можуть бути продовжені за взаємною письмовою згодою компетентних органів Сторін на наступний період, що не перевищує дванадцяти місяців.

7. Списки, зазначені у пункті 6 цієї Статті, затверджуються компетентним органом Сторони, що приймає. Після затвердження списків компетентними органами Сторін деталі індивідуальних візитів можуть обговорюватись безпосередньо з юридичними особами, які фізичні особи, внесені до списку, збираються відвідати.

1. Компетентний орган однієї Сторони, бажаючи укласти секретний контракт з договірною особою в державі іншої Сторони, або бажаючи надати повноваження одній зі своїх договірних осіб укласти секретний контракт з договірною особою в державі іншої Сторони, попередньо одержує письмове підтвердження від компетентного органу іншої Сторони, що запропонована договірна особа має допуск відповідного рівня та має належні умови для використання та зберігання секретної інформації такого ж рівня.

2. Кожний секретний контракт між юридичними та/або фізичними особами держав Сторін повинен містити відповідний розділ щодо безпеки, у якому будуть визначені секретні аспекти контракту та перелік грифів секретності, що їх стосується, який базуватиметься на положеннях цієї Угоди.

3. У відповідному секретному контракті повинні детально визначатися належні заходи охорони секретної інформації, а також процедура оцінювання і відшкодування збитків, які зазнали договірні особи внаслідок несанкціонованого розголошення секретної інформації.

4. Договірна особа (підрядчик) попередньо направляє компетентному органу для затвердження назви субпідрядчиків, які зацікавлені в укладанні субконтрактів. У разі схвалення, субпідрядчик зобов'язаний виконувати такі ж обов'язки щодо безпеки, як і підрядчик.

5. Повідомлення щодо будь-якого секретного контракту попередньо надсилається до компетентного органу держави, на території якої будуть виконуватись роботи.

6. Дві копії розділу щодо безпеки будь-якого секретного контракту попередньо надсилаються до компетентного органу держави, на території якої будуть виконуватись роботи.

1. У разі, якщо порушення національного законодавства у сфері захисту секретної інформації не може бути виключене або ж воно припускається, або встановлене, і у разі, коли таке порушення може вплинути на охорону переданої або спільно створеної за цією Угодою секретної інформації, компетентний орган Сторони-одержувача повинен негайно у письмовій формі повідомити про такий факт компетентний орган Сторони-джерела.

2. Кожний випадок порушення національного законодавства у сфері охорони секретної інформації, як зазначено у пункті 1 цієї Статті, повинен розслідуватись, і відповідні заходи згідно з національним законодавством держави Сторони-одержувача повинні бути вжиті. Компетентний орган Сторони-джерела повинен бути поінформований щодо результатів такого розслідування.

Витрати однієї Сторони на здійснення заходів щодо імплементації цієї Угоди не підлягають відшкодуванню іншою Стороною.

1. З метою забезпечення тісного співробітництва при виконанні цієї Угоди, компетентні органи Сторін за запитом надають один одному консультації.

2. З метою встановлення порівнянних режимів секретності, кожний компетентний орган надає іншому компетентному органу інформацію стосовно відповідного національного законодавства, а також змін до нього. За запитом кожний компетентний орган надає іншому компетентному органу інформацію стосовно організації системи безпеки та відповідних процедур охорони секретної інформації з метою створення можливості порівняння та забезпечення однакових стандартів безпеки, а також надає сприяння у здійсненні візитів до своєї держави уповноважених співробітників іншої Сторони.

3. Кожна Сторона дозволяє компетентному органу іншої Сторони здійснювати інспекторські перевірки умов зберігання та використання отриманої секретної інформації.

1. Ця Угода укладається на невизначений період часу.

2. Ця Угода набуває чинності з дня отримання останнього письмового повідомлення Сторін, що підтверджує виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття нею чинності.

3. Кожна Сторона може у будь-який час внести письмову пропозицію про внесення змін та доповнень до цієї Угоди. У разі схвалення обома Сторонами, зміни та доповнення до цієї Угоди стають невід'ємною частиною Угоди і набувають чинності відповідно до процедури, викладеної у пункті 2 цієї Статті.

4. Будь-які спори щодо тлумачення або застосування положень даної Угоди вирішуються шляхом консультацій між Сторонами та не будуть передаватися для вирішення до будь-якого національного або міжнародного суду або третій стороні.

5. Кожна Сторона може припинити дію цієї Угоди у будь-який час, надіславши про це попередньо за шість місяців письмове повідомлення. У разі припинення дії цієї Угоди передана або спільно створена секретна інформація охороняється відповідно до положень цієї Угоди та підлягає поверненню іншій Стороні в найкоротший термін.

Вчинено у м. Київ 10 травня 2004 р. у двох примірниках, кожний українською, естонською та англійською мовами, причому всі тексти є автентичними. У разі виникнення розбіжностей щодо тлумачення положень цієї Угоди текст, викладений англійською мовою, має переважну силу.