Угода між Урядом України і Урядом Республіки Польщі про міжнародні автомобільні перевезення

Уряд України і Уряд Республіки Польщі, які далі іменуються Договірними Сторонами, керуючись прагненням подальшого розвитку міжнародного автомобільного сполучення між двома державами, домовились про таке:

1. Положення цієї Угоди стосуються перевезень пасажирів і вантажів між обома країнами, а також транзиту через їх території, що здійснюються транспортними засобами, зареєстрованими на території однієї з Договірних Сторін.

2. Жодне з положень цієї Угоди не дозволяє перевізниками однієї з Договірних Сторін здійснювати перевезення пасажирів або вантажів між двома пунктами, які знаходяться на території другої Договірної Сторони.

1. "Перевізник" означає фізичну або юридичну особу, яка проживає або має свою установу в Україні або в Республіці Польщі і яка має право на здійснення міжнародних автомобільних перевезень згідно з чинним законодавством її держави.

2. "Транспортний засіб" означає:

а) транспортний засіб з механічним приводом, сконструйований або пристосований для перевезень вантажів або для буксирування інших транспортних засобів, призначених для цих перевезень;

б) сукупність транспортних засобів, які відповідають вимогам, зазначеним у пункті (а), а також з причепом або напівпричепом;

в) дорожний транспортний засіб з механічним приводом, який обладнаний спеціальним постійним устаткуванням і становить його інтегральну частину, яка не трактується як вантаж;

г) транспортний засіб, призначений для перевезення більш ніж 9 пасажирів з водієм.

1. Перевізники однієї з Договірних Сторін можуть здійснювати регулярні перевезення пасажирів автобусами між територіями обох сторін, а також транзитом через їх території, попередньо отримавши дозволи.

2. Термін "регулярні перевезення пасажирів" означає перевезення пасажирів за визначеними маршрутами, згідно з розкладом руху, на підставі узгоджених тарифів і пунктів зупинок.

3. Кожна з Договірних Сторін видає дозволи на ту частину перевезень, яка здійснюється по її території.

4. Компетентні органи Договірних Сторін складають Виконавчий протокол до Угоди про способи та умови видачі дозволів.

1. Нерегулярні перевезення пасажирів автобусами на відміну від регулярних не підлягають вимогам попереднього отримання дозволів однієї з Договірних Сторін при умові, що:

а) транспортний засіб перевозить цю саму групу пасажирів за тим же маршрутом без обміну або висадки пасажирів під час поїздки;

б) поїздка пасажирів відбувається в одному напрямку, а в зворотному напрямку автобус іде порожнім і навпаки.

Форма переліку узгоджується Спільною Комісією.

1. Перевізники кожної з Договірних Сторін можуть здійснювати перевезення вантажів, а також рухатися порожніми транспортними засобами:

а) між пунктом, розташованим на території однієї з Договірних Сторін, і пунктом, розташованим на території другої Договірної Сторони;

б) транзитом через територію другої Договірної Сторони.

2. Перевізники однієї з Договірних Сторін мають право завантажуватися у зворотному напрямку на території другої Договірної Сторони.

1. За винятком перевезень, зазначених у статті 7, перевезення вантажів, перерахованих у статті 5, можуть здійснюватися тільки на підставі дозволів, попередньо виданих компетентним органом країни, де зареєстрований транспортний засіб, від імені відповідного компетентного органу другої Договірної Сторони.

2. Компетентні органи Договірних Сторін взаємно обмінюються дозволами, зазначеними у пункті 1 цієї статті.

1. Звільняються від дозволів такі перевезення:

а) рухомого майна при переселенні;

б) матеріалів і предметів, творів мистецтва, призначених для ярмарків, виставок, видовищ неторгового характеру на території другої Договірної Сторони;

в) обладнання, предметів, тварин, призначених для театральних, музичних, спортивних, циркових та кіно-заходів і ярмарків на території другої Договірної Сторони;

г) обладнання, призначеного для радіо-, кіно-, фото-, телевізійних зйомок;

д) покійників;

є) пошкоджених транспортних засобів.

2. Спільна Комісія, про яку згадується в статті 15, має повноваження вносити зміни до переліку стосовно звільнень від дозволів, передбаченого попереднім пунктом.

1. Дозволи на здійснення перевезень вантажів видаються в межах квот, які встановлюються кожного року компетентними органами Договірних Сторін на основі паритету.

2. Категорії дозволів, умови та способи їх використання будуть визначені у Виконавчому протоколі до Угоди.

1. Перевезення вантажів, загальна вага або розміри яких, разом з транспортним засобом, перевищують допустимі норми, на території другої Договірної Сторони вимагають спеціального дозволу, який видається органами цієї Сторони.

2. Спеціальні дозволи, про які йде мова в пункті 1, можуть обмежувати проїзд автотранспортних засобів до визначеної траси.

3. Спеціальний дозвіл охоплює дозвіл на перевезення, про які йде мова в пункті 1 статті 6 цієї Угоди.

4. Кожна з Договірних Сторін зберігає за собою право вимагати спеціальні дозволи на перевезення небезпечних вантажів, які здійснюються другою Договірною Стороною.

1. Перевезення пасажирів і вантажів, зазначених в цій Угоді, підлягають оподаткуванню та платежам, діючим на території другої Договірної Сторони.

2. Спільна Комісія може дати згоду на часткове або повне звільнення від податків чи платежів, про які згадується в пункті 1 цієї статті, за винятком перевезень, зазначених в пункті 1 статті 9.

1. Паливо, яке знаходиться в ємкостях, встановлених на транспортному засобі згідно з інструкцією заводу-виготовлювача, звільняється від сплати мита та інших платежів.

2. Запасні частини, які тимчасово ввезені з метою ремонту пошкодженого транспортного засобу або який знаходиться в аварійному стані на території другої Договірної Сторони, звільняється від сплати мита, податків та інших платежів згідно з митним законодавством на території другої Договірної Сторони. Замінені запасні частини мають бути вивезені або знищені під контролем митної служби.

Дозволи на інші документи, які необхідні відповідно до положень цієї Угоди, а також внутрішнього законодавства, повинні знаходитися в транспортних засобах і пред'являтися на кожну вимогу контролюючих органів.

1. Перевізники однієї з Договірних Сторін, як і екіпажі транспортних засобів, під час перебування на території другої Договірної Сторони повинні обов'язково дотримуватись законів та правил, що діють на цій території, особливо стосовно правил перевезень та дорожнього руху.

2. Питання, не зазначені в даній Угоді або в інших міжнародних конвенціях, учасниками яких є Договірні Сторони, будуть вирішуватися згідно з чинним законодавством кожної з Договірних Сторін.

1. У випадку порушення статей цієї Угоди перевізниками однієї з Договірних Сторін на території другої Договірної Сторони, компетентні органи останньої інформуватимуть про це компетентні органи Сторони, на території якої зареєстрований транспортний засіб.

2. Компетентні органи Договірної Сторони, на території якої мали місце порушення, можуть звертатися до відповідних органів другої Договірної Сторони про:

а) попередження перевізника, який допустив порушення;

б) позбавлення тимчасово, частково або повністю, прав перевізника на здійснення перевезень по території Договірної Сторони, де допущене порушення.

3. Компетентні органи, які застосували вищезгадані міри покарання, інформують компетентні органи другої Договірної Сторони.

4. Положення цієї статті не виключають застосування санкцій, передбачених чинним законодавством країни, на території якої було допущене порушення.

1. З метою гарантування належного виконання положень цієї Угоди Договірні Сторони створять Спільну Комісію.

2. Комісія скликатиметься за пропозицією однієї з Договірних Сторін.

3. Комісія підготує Виконавчий протокол до цієї Угоди.

1. Ця Угода підлягає схваленню згідно з діючим законодавством кожної із Договірних Сторін і набуває чинності з дати, визначеної шляхом обміну нотами, які підтверджують її схвалення.

2. Ця Угода залишається чинною протягом одного року, а далі її чинність автоматично подовжується на черговий рік до того часу, поки одна із Договірних Сторін щонайменше за 3 місяці до припинення чинності Угоди не попередить нотою другу Договірну Сторону.

3. Ця Угода тимчасово застосовуватиметься з дати її підписання.

Здійснено у м.Варшаві 18 травня 1992 р. у двох примірниках, кожний українською і польською мовами, при цьому обидва тексти мають однакову силу.