Консульська конвенція між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Сомалійською Демократичною Республікою

Союз Радянських Соціалістичних Республік і Сомалійська Демократична Республіка

в інтересах подальшого розвитку співробітництва і зміцнення існуючих відносин між обома державами,

бажаючи врегулювати консульські зв'язки між ними,

вирішили укласти дану Консульську конвенцію і з цією метою погодилися про нижченаведене.

У цій Конвенції наведені нижче терміни мають таке значення:

1) "консульство" означає генеральне консульство, консульство, віце-консульство і консульське агентство;

2) "глава консульства" означає генерального консула, консула, віце-консула і консульського агента, які є керівниками консульств;

3) "консульська службова особа" означає кожну особу, включаючи главу консульства, якій доручено виконання консульських функцій;

4) "співробітник консульства" означає особу, яка не є консульською службовою особою і виконує в консульстві адміністративні або технічні обов'язки, а також особу, що виконує обов'язки по обслуговуванню консульства;

5) "судно" стосовно репрезентованої держави означає будь-яку плавучу споруду, що призначається для пересування по воді і плаває під прапором цієї держави.

1. Консульство може бути засновано в державі перебування тільки за згодою цієї держави.

2. Місцезнаходження консульства і межі його консульського округу визначаються за погодженням між репрезентованою державою і державою перебування.

1. До призначення глави консульства репрезентована держава запитує дипломатичним шляхом про згоду держави перебування на таке призначення.

2. Після того, як одержано таку згоду, дипломатичне представництво репрезентованої держави надсилає Міністерству закордонних справ держави перебування консульський патент або інший документ про призначення глави консульства. В патенті або іншому документі зазначаються повне ім'я і прізвище глави консульства, його громадянство, ранг, консульський округ, в якому він виконуватиме свої обов'язки, і місцезнаходження консульства.

3. Після подання патенту або іншого документа про призначення глави консульства держава перебування видає йому в якнайкоротший строк і безплатно екзекватуру або інший дозвіл.

4. Глава консульства може приступити до виконання своїх обов'язків після того, як держава перебування видасть йому екзекватуру або інший дозвіл.

Репрезентована держава завчасно повідомляє Міністерству закордонних справ держави перебування повне ім'я і прізвище, громадянство, ранг і посаду консульської службової особи, що її призначено в консульство не як главу консульства.

Консульською службовою особою може бути тільки громадянин репрезентованої держави.

Держава перебування може в будь-який час, не будучи зобов'язаною мотивувати своє рішення, повідомити репрезентовану державу дипломатичним шляхом про те, що екзекватуру чи інший дозвіл глави консульства взято назад або що консульська службова особа чи співробітник консульства є неприйнятними. В такому разі репрезентована держава повинна відповідно відкликати таку консульську службову особу чи співробітника консульства, якщо вони вже приступили до своєї роботи. Коли репрезентована держава не виконає протягом розумного строку цього зобов'язання, то держава перебування може відмовитись визнавати таку особу консульською службовою особою чи співробітником консульства.

Держава перебування забезпечує консульській службовій особі свій захист і вживає необхідних заходів для того, щоб консульська службова особа могла виконувати свої обов'язки і користуватися правами, привілеями та імунітетами, передбаченими цією Конвенцією і законодавством держави перебування.

1. Коли глава консульства через якусь причину не може виконувати свої функції або коли посада глави консульства є тимчасово вакантною, репрезентована держава може уповноважити консульську службову особу даного чи іншого консульства в державі перебування або одного з членів дипломатичного персоналу свого дипломатичного представництва в державі перебування для тимчасового керівництва консульством. Повне ім'я і прізвище цієї особи попередньо повідомляються Міністерству закордонних справ держави перебування.

2. Особа, уповноважена для тимчасового керівництва консульством, має право виконувати обов'язки глави консульства, замість якого її призначено. На неї поширюються ті ж обов'язки і вона користується тими ж правами, привілеями та імунітетами, як коли б її було призначено відповідно до статті 3 цієї Конвенції.

3. Призначення члена дипломатичного персоналу дипломатичного представництва репрезентованої держави в консульство відповідно до пункту 1 цієї статті не зачіпає привілеїв та імунітетів, які надано йому за його дипломатичним статусом.

1. На членів дипломатичного персоналу дипломатичного представництва репрезентованої держави в державі перебування, на яких покладено здійснення консульських функцій у цьому представництві, поширюються передбачені цією Конвенцією права та обов'язки консульських службових осіб.

2. Здійснення консульських функцій особами, зазначеними в пункті 1 цієї статті, не зачіпає привілеїв та імунітетів, які надано їм за їх дипломатичним статусом.

Репрезентована держава може в державі перебування набувати у власність або орендувати в усякій формі, яка встановлюється державою перебування, земельні ділянки, будинки або частини будинків для розміщення консульства і житлових приміщень консульських службових осіб чи співробітників консульства, якщо вони є громадянами репрезентованої держави.

Держава перебування в разі необхідності подає допомогу репрезентованій державі у набутті земельних ділянок, будинків або частин будинків для зазначених вище цілей.

1. Консульський щит з гербом репрезентованої держави, а також відповідне найменування консульства мовою репрезентованої держави і мовою держави перебування можуть бути укріплені на будинку, в якому міститься консульство.

2. На консульстві, а також на резиденції глави консульства може вивішуватися прапор репрезентованої держави або його консульський прапор.

3. Глава консульства може також вивішувати на своїх засобах пересування (автомобілях, катерах) відповідний прапор репрезентованої держави при виконанні ним службових обов'язків.

1. Будинки або частини будинків, які використовуються виключно для цілей консульства, а також земельна ділянка, що обслуговує ці будинки або частини будинків, є недоторканними.

Власті держави перебування не можуть вступати в будинки, частини будинків, які використовуються виключно для цілей консульства, або на земельну ділянку, що обслуговує ці будинки або частини будинків, без згоди на це глави консульства, глави дипломатичного представництва репрезентованої держави або особи, призначеної одним з них.

2. Положення пункту 1 цієї статті застосовуються також до житлових приміщень консульських службових осіб і співробітників консульства.

Консульські архіви є недоторканними в будь-який час і незалежно від їх місцезнаходження. Неслужбові папери не повинні зберігатися в консульських архівах.

1. а) Консульство має право зноситися зі своїм урядом або з дипломатичним представництвом і консульствами репрезентованої держави в державі перебування. З цією метою консульство може користуватися всіма звичайними засобами зв'язку, шифром, кур'єрами за опечатаними валізами (мішки, сумки й ін.)

б) При користуванні звичайними засобами зв'язку до консульства застосовуються ті ж тарифи, що й до дипломатичного представництва.

2. Службове листування консульства, незалежно від того, які засоби зв'язку ним використовуються, та опечатані валізи, що мають видимі зовнішні знаки, які вказують на їх офіційний характер, є недоторканними і не підлягають контролю або затриманню з боку держави перебування.

3. Особам, зайнятим перевезенням консульських валіз, державою перебування надаються ті ж права, привілеї та імунітети, що й дипломатичним кур'єрам репрезентованої держави.

4. Консульську валізу може бути доручено командирові судна або літака. Він забезпечується офіційним документом із зазначенням числа місць, що складають валізу, але він не вважається консульським кур'єром. Консульська службова особа може прийняти валізу безпосередньо і безперешкодно від командира судна або літака.

Консульська службова особа чи співробітник консульства, якщо він не є громадянином держави перебування, недоторканні. Вони не підлягають арештові або затриманню в будь-якій формі. Держава перебування повинна ставитися до них з належною повагою і вживати всіх належних заходів для запобігання будь-яким посяганням на їх особу, свободу або гідність.

1. Консульська службова особа чи співробітник консульства, якщо він не є громадянином держави перебування, користується імунітетом від юрисдикції держави перебування, з винятками, передбаченими в підпунктах "a", "b" і "c" пункту 1 та в пункті 3 статті 31 Віденської конвенції про дипломатичні зносини, підписаної 18 квітня 1961 року.

2. Члени сімей консульських службових осіб чи співробітників консульства, якщо вони не є громадянами держави перебування і проживають разом з ними, користуються імунітетом від юрисдикції держави перебування та особистою недоторканністю в тій же мірі, що й консульські службові особи або співробітники консульства.

3. Репрезентована держава може відмовитись від імунітету консульських службових осіб, співробітників консульства і членів їх сімей. Відмовлення у всіх випадках має бути певно вираженим в письмовій формі.

Відмовлення від імунітету від юрисдикції в цивільних та адміністративних справах не означає відмовлення від імунітету щодо виконання рішення, для чого потребується окреме відмовлення.

4. Однак положення пунктів 1 і 2 цієї статті не застосовуються щодо цивільного позову третьої сторони за шкоду, заподіяну нещасним випадком у державі перебування, спричиненим дорожним транспортним засобом, судном або літаком.

1. Консульська службова особа не зобов'язана давати показання як свідок.

2. Співробітник консульства, який не є громадянином держави перебування, може на просьбу дати свідчення. При цьому, однак, він може відмовитися давати свідчення про обставини, які стосуються службової діяльності. Вжиття заходів з метою примусити співробітника консульства давати свідчення або з'явитися для цієї мети в суд, а також притягнення його до відповідальності в разі відмови давати свідчення або нез'явлення в суд не допускаються.

3. У разі згоди співробітника консульства дати свідчення вживається всіх розумних заходів з метою уникнути перешкод у роботі консульства. У випадках, коли це є припустимим і можливим, усні або письмові свідчення може бути дано в консульстві або на квартирі відповідного співробітника консульства.

4. Співробітник консульства, на якого не поширюються положення пункту 2 цієї статті, може відмовитись давати свідчення про обставини, що стосуються службової діяльності.

5. Положення цієї статті стосуються як судочинства, так і провадження, здійснюваного адміністративними властями.

6. Положення пунктів 1, 2, 4 і 5 цієї статті відповідно застосовуються до членів сімей консульських службових осіб чи співробітників консульства, якщо вони проживають разом з ними і не є громадянами держави перебування.

1. Консульська службова особа звільняється в державі перебування від служби в збройних силах і від усіх видів примусових повинностей.

2. Положення пункту 1 цієї статті і поширюються також на робітників консульства і членів сімей консульських службових осіб та співробітників, які проживають разом з ними, при умові, що в кожному разі заінтересована особа не є громадянином держави перебування.

Консульська службова особа чи співробітник консульства, а також члени їх сімей, що проживають разом з ними, звільняються від виконання всіх вимог, передбачених законами і правилами держави перебування щодо реєстрації, одержання дозволу на проживання та інших подібних вимог, ставлених до іноземців.

1. Репрезентована держава звільняється державою перебування від оподаткування і справляння будь-яких податків чи інших подібних зборів усякого виду на:

земельну ділянку, будинки або частини будинків, які використовуються виключно для консульських цілей, включаючи житлові приміщення консульських службових осіб і співробітників консульства, якщо зазначене майно є у власності або орендується від імені репрезентованої держави або якоїсь фізичної чи юридичної особи, що діє від імені цієї держави;

угоди або документи, що стосуються набуття зазначеного нерухомого майна, якщо репрезентована держава набуває це майно виключно для консульських цілей.

2. Положення пункту 1 цієї статті не стосуються сплати за конкретні види обслуговування.

Держава перебування не оподатковує і не справляє ніяких податків чи інших подібних зборів усякого виду з рухомого майна, яке є власністю репрезентованої держави або перебуває в її володінні чи користуванні і використовується для консульських цілей, а також у зв'язку з набуттям такого майна, виплачувати які в іншому разі репрезентована держава була б зобов'язана на законній підставі.

Консульська службова особа чи співробітник консульства, якщо він не є громадянином держави перебування, звільняються в державі перебування від сплати всіх податків та інших подібних зборів усякого виду, що накладаються або справляються державою перебування щодо заробітної плати, одержуваної ними за виконання службових обов'язків.

Консульська службова особа чи співробітник консульства і члени їх сімей, що проживають разом з ними, оскільки вони не є громадянами держави перебування, звільняються в державі перебування від усіх податків та інших зборів усякого виду: державних, районних, місцевих. Зазначені особи звільняються також від податків і зборів на рухоме майно, що їм належить.

1. Всі предмети, включаючи транспортні засоби, що ввозяться для службового користування консульства, звільняються від мита й інших податків усякого виду, які накладаються у зв'язку з ввозом або з причини ввозу, так само як і предмети, що ввозяться для службового користування дипломатичного представництва репрезентованої держави в державі перебування.

2. Консульська службова особа чи співробітник консульства, а також члени сім'ї такої консульської службової особи чи співробітника консульства, що проживають разом з ними, якщо вони не є громадянами держави перебування, звільняються від мита й інших зборів усякого виду, які накладаються у зв'язку з ввозом або з причини ввозу, як і відповідні категорії персоналу дипломатичного представництва репрезентованої держави.

3. В пункті 2 цієї статті термін "відповідні категорії персоналу дипломатичного представництва" стосується членів дипломатичного персоналу, якщо йдеться про консульських службових осіб, і членів адміністративно-технічного персоналу, якщо йдеться про співробітників консульства.

4. Положення пунктів 1 і 2 цієї статті не поширюються на збори за зберігання, перевезення майна та інші види подібного обслуговування.

5. Товари і предмети ввезені для особистого використання і споживання консульськими службовими особами чи співробітниками консульства, не повинні перевищувати кількості, необхідної для безпосереднього споживання.

Всі особи, яким згідно з цією Конвенцією надаються привілеї та імунітети, повинні без шкоди для їхніх привілеїв та імунітетів поважати закони і правила держави перебування, включаючи закони і правила, що регулюють рух транспортних засобів та їх страхування.

Оскільки це не суперечить законам і правилам держави перебування про райони, в'їзд в які забороняється або обмежується з міркувань державної безпеки, консульській службовій особі має дозволятися вільно пересуватись у межах її консульського округу для виконання нею своїх службових обов'язків.

1. Консульська службова особа має право в межах консульського округу виконувати функції, зазначені в цьому розділі. Консульська службова особа може, крім того, виконувати й інші офіційні консульські функції, якщо вони не суперечать законодавству держави перебування.

2. У зв'язку з виконанням своїх функцій консульська службова особа може звертатися письмово або усно до компетентних властей консульського округу.

Консульська службова особа має право в межах консульського округу:

1) захищати права й інтереси репрезентованої держави, своїх громадян і юридичних осіб;

2) сприяти розвиткові торговельних, економічних, культурних і наукових зв'язків між репрезентованою державою і державою перебування; сприяти розвиткові туризму і допомагати іншим чином розвиткові дружніх відносин між ними.

Консульська службова особа в межах консульського округу має право:

а) приймати будь-які заяви, необхідні згідно з законодавством репрезентованої держави, в питаннях громадянства;

б) вести облік громадян репрезентованої держави;

в) видавати, поновлювати, анулювати паспорти, в'їзні, виїзні і транзитні візи та інші аналогічні документи, а також вносити до них змін;

г) реєструвати і одержувати повідомлення про народження або смерть громадян репрезентованої держави;

д) реєструвати шлюби і провадити розірвання їх при умові, що обидві особи є громадянами репрезентованої держави;

е) приймати будь-які заяви, що стосуються сімейних відносин громадян репрезентованої держави, згідно з законодавством репрезентованої держави;

ж) легалізувати документи.

2. Консул передає компетентним органам держави перебування відомості про реєстрацію актів громадянського стану, проведену в консульстві згідно з підпунктами "г" і "д" пункту 1 цієї статті, якщо це потрібно за місцевими законами.

1. Консульська службова особа має право в межах консульського округу провадити нотаріальні дії, передбачені законодавством репрезентованої держави:

а) на просьбу особи будь-якого громадянства для використання в репрезентованій державі;

б) на просьбу громадян репрезентованої держави для використання поза цією державою.

2. Консульська службова особа має право перекладати документи і посвідчувати правильність перекладу.

Складені чи засвідчені або перекладені консульською службовою особою документи відповідно до статті 30 цієї Конвенції розглядатимуться в країні перебування консульської службової особи як документи, що мають таке ж юридичне значення і доказову силу, як коли б вони були складені, перекладені або засвідчені компетентними властями і установами держави перебування.

1. Компетентні власті держави перебування повідомляють консульську службову особу про смерть громадянина репрезентованої держави і передають їй відомості про спадкове майно, про спадкоємців, а також про наявність заповіту.

2. Компетентні власті сповіщають консульську службову особу про відкриття спадщини в державі перебування, коли спадкоємцем є громадянин репрезентованої держави.

Це стосується і випадків, коли компетентним властям стане відомо про відкриття спадщини на користь громадянина репрезентованої держави на території третьої держави.

1. У разі, якщо громадянин репрезентованої держави має право або претендує на частку в майні, що залишилось у державі перебування після смерті особи будь-якого громадянства, і якщо він не знаходиться в державі перебування і не представлений іншим чином в цій державі, то консульська службова особа має право представляти інтереси такого громадянина в тій же мірі, як коли б ним було видано консульській службовій особі довіреність. Таке представництво припиняється з того моменту, коли консульська службова особа дістане відомості про те, що цей громадянин захищає свої інтереси в державі перебування або особисто, або через відповідним чином призначену довірену особу.

2. Якщо громадянин репрезентованої держави, що не мав місцепроживання в державі перебування, помер в цій державі під час поїздки, то консульська службова особа має право розпоряджатися грошима і речами, які померлий мав для особистого користування, згідно з законодавством репрезентованої держави.

Консульська службова особа може від імені громадянина репрезентованої держави, якщо такий громадянин не знаходиться в державі перебування, приймати від суду, властей чи окремої особи гроші або інше майно, що належить одержати цьому громадянинові внаслідок смерті якоїсь особи, включаючи частку в спадщині, виплату компенсації згідно з законодавством про нещасні випадки на виробництві і суму, яку належить одержати за страхуванням життя. Відповідний суд, орган влади чи окрема особа можуть вимагати, щоб консульська службова особа виконала умови, які може бути вказано відносно:

а) подання довіреності чи іншого повноваження від відповідного громадянина репрезентованої держави,

б) пред'явлення доказів одержання грошей чи іншого майна заінтересованою особою;

в) повернення грошей чи іншого майна в разі відсутності такого доказу.

1. Консульська службова особа має право пропонувати судам чи іншим компетентним властям держави перебування осіб, що підходить як опікуни або піклувальники для громадян репрезентованої держави чи для майна таких громадян, коли це майно залишилося без нагляду.

2. Якщо суд чи компетентні власті вважатимуть, що пропонована особа з якихось причин є неприйнятною, то консульська службова особа може пропонувати іншу кандидатуру.

1. а) Консульська службова особа має право в межах свого консульського округу зустрічатися і зноситися з будь-яким громадянином репрезентованої держави, давати йому поради і всіляко сприяти, включаючи в необхідних випадках вжиття заходів для подання йому правової допомоги.

б) Держава перебування ніяким чином не обмежує зносини громадянина репрезентованої держави з консульством і доступ його в консульство.

2. Компетентні власті держави перебування негайно повідомляють відповідну консульську службову особу репрезентованої держави про арешт чи затримання в іншій формі громадянина репрезентованої держави.

3. Консульська службова особа має право негайно відповідно мати зносини з громадянином репрезентованої держави, що перебуває під арештом чи затриманий в іншій формі або відбуває строк ув'язнення. Права, зазначені в цьому пункті, здійснюються згідно з законами і правилами держави перебування при умові, однак, що згадані закони і правила не повинні анулювати цих прав.

1. Консульська службова особа має право всіляко сприяти і подавати допомогу судну репрезентованої держави, яке зайшло в порт чи інше місце якірної стоянки суден в межах її консульського округу.

2. Консульська службова особа може зайти на судно, як тільки судну дозволено вільні зносини з берегом, а капітан судна і член екіпажу можуть зноситися з консульською службовою особою.

3. Консульська службова особа може звертатися за допомогою до компетентних властей держави перебування в будь-яких питаннях, що стосуються виконання її функцій щодо суден репрезентованої держави, капітана і членів екіпажу цих суден.

Консульська службова особа має право в межах консульського округу:

а) без шкоди для прав властей держави перебування розслідувати будь-які події, що мали місце в дорозі на суднах репрезентованої держави, опитувати капітана та всякого члена екіпажу судна репрезентованої держави, перевіряти суднові документи, приймати заяви відносно плавання судна і місця призначення, а також сприяти входу, виходу і перебуванню судна в порту;

б) без шкоди для прав властей держави перебування вирішувати спори всякого роду між капітаном і будь-яким членом екіпажу, включаючи спори, що стосуються заробітної плати і договору про найм, оскільки це передбачається законодавством репрезентованої держави;

в) вживати заходів для лікування в лікарні і для репатріації капітана чи будь-якого члена екіпажу судна;

г) одержувати, складати або засвідчувати будь-яку декларацію чи інший документ, передбачений законодавством репрезентованої держави щодо суден.

1. У разі якщо суди чи інші компетентні власті держави перебування мають намір вжити якихось примусових дій або почати якесь офіційне розслідування на борту судна репрезентованої держави, то компетентні власті держави перебування повідомляють про це відповідну консульську службову особу. Таке повідомлення робиться до початку таких дій, з тим щоб консульська службова особа або її представник могли бути присутніми при провадженні таких дій. Якщо консульська службова особа або її представник не були присутні, то на їх просьбу компетентні власті держави перебування подадуть їм повну інформацію відносно того, що мало місце.

2. Положення пункту 1 цієї статті застосовуються і в тому разі, коли капітана або членів екіпажу судна мають допитувати на березі власті місцезнаходження порту.

3. Положення цієї статті не застосовуються, однак, до звичайного митного, паспортного або санітарного контролю, а також до будь-яких дій, вжитих на просьбу або за згодою капітана судна.

1. Коли судно репрезентованої держави зазнає корабельної аварії, сяде на мілину чи буде викинуте на берег або зазнає якоїсь іншої катастрофи в державі перебування, або коли будь-який предмет, що становить частину вантажу потерпілого від аварії судна третьої держави, будучи власністю громадянина репрезентованої держави, знайдено на березі або поблизу берега держави перебування чи доставлено в порт цієї держави, то компетентні власті держави перебування якомога швидше доводять це до відома відповідної консульської службової особи. Вони також сповіщають консульську службову особу про заходи, яких уже вжито для врятування людей, судна, вантажу та іншого майна на борту судна і предметів, що належать судну або становлять частину його вантажу і відділилися від судна.

2. Консульська службова особа може подавати всіляку допомогу такому судну, його пасажирам і членам його команди. З цією метою вона може звертатися за сприянням до компетентних властей держави перебування.

Консульська службова особа може вживати заходів, зазначених у пункті 1 цієї статті, а також заходів для ремонту судна або може звернутися до компетентних властей їз проханням вжити або продовжувати вживання таких заходів.

3. а) Коли потерпіле від аварії судно репрезентованої держави чи будь-який предмет, що належить такому судну, були знайдені на березі або поблизу берега держави перебування чи доставлені в порт цієї держави і ні капітан судна, ні власник, ні його агент, ні відповідні страхувачі не можуть вжити заходів для збереження або розпорядження таким судном чи предметом, то консульська службова особа вважається уповноваженою вживати від імені власника судна таких заходів, яких міг би вжити для таких цілей сам власник.

б) Положення підпункту "а" цього пункту застосовуються також до будь-якого предмета, що становить частину вантажу судна і є власністю громадянина репрезентованої держави.

4. Коли будь-який предмет, що становить частину вантажу потерпілого від аварії судна третьої держави, є власністю громадянина репрезентованої держави і знайдений на березі або поблизу берега держави перебування чи доставлений у порт цієї держави і ні капітан судна, ні власник предмета, ні його агент, ні відповідні страхувачі не можуть вжити заходів для збереження або розпорядження таким предметом, то консульська службова особа вважається уповноваженою вживати від імені власника таких заходів, яких міг би вжити для таких цілей сам власник.

Статті 37 - 40 застосовуються відповідно також і до повітряних суден.

1. Ця Конвенція підлягає ратифікації і набере чинності на тридцятий день після обміну ратифікаційними грамотами, який відбудеться в Могадішо якнайскоріше.

2. Конвенція діятиме до скінчення шести місяців з дня, коли одна з Високих Договірних Сторін повідомить другу Високу Договірну Сторону про свій намір припинити її дію.

На посвідчення чого Уповноважені обох Високих Договірних Сторін підписали цю Конвенцію і скріпили її своїми печатками.

Складено в Москві 19 листопада 1971 року в двох примірниках, кожний російською та англійською мовами, причому обидва тексти мають однакову силу.

Обмін ратифікаційними грамотами проведено в Могадішо 3 лютого 1973 року.

Високі Договірні Сторони погодилися про нижченаведене:

1. Повідомлення консульської службової особи, передбачене в пункті 2 статті 36 Конвенції, провадиться протягом трьох днів від часу арешту або затримання в іншій формі громадянина репрезентованої держави.

2. Права консульської службової особи, згадані в пункті 3 статті 36 Конвенції, відвідувати і зноситися з громадянином репрезентованої держави в той час, коли він перебуває під арештом або затриманий в іншій формі, надаються протягом чотирьох днів від часу арешту або затримання.

3. Права консульської службової особи, зазначені в пункті 3 статті 36 Конвенції, відвідувати і зноситися з громадянином репрезентованої держави в той час, коли він перебуває під арештом чи затриманий в іншій формі або відбуває строк ув'язнення, надаються на періодичній основі.

Цей Протокол є невід'ємною частиною Консульської конвенції між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Сомалійською Демократичною Республікою від 19 листопада 1971 року.

Складено в Москві 19 листопада 1971 року в двох примірниках, кожний російською та англійською мовами, причому обидва тексти мають однакову силу.