Консульська конвенція між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Республікою Куба

Уряд Союзу Радянських Соціалістичних Республік і Революційний уряд Республіки Куба,

в інтересах дальшого зміцнення дружніх відносин між обома державами,

вирішили укласти дану Консульську конвенцію і з цією метою призначили своїми Уповноваженими:

Уряд Союзу Радянських Соціалістичних Республік - Миколу Івановича Молякова, начальника Консульського управління Міністерства закордонних справ Союзу Радянських Соціалістичних Республік,

Революційний уряд Республіки Куба - Ольгу Міранда Браво, директора Юридичного управління Міністерства закордонних справ Республіки Куба,

які, після взаємного пред'явлення своїх повноважень, визнаних у належному порядку і потрібній формі, погодилися про нижченаведене.

У цій Конвенції наведені нижче терміни мають таке значення:

1) "консульство" означає генеральне консульство, консульство, віце-консульство і консульське агентство;

2) "консульський округ" означає територію держави перебування, відведену консульству для виконання консульських функцій;

3) "глава консульства" означає генерального консула, консула, віце-консула і консульського агента, які є керівниками консульств;

4) "консульська службова особа" означає всяку особу, включаючи главу консульства, якій доручено виконання консульських функцій. До визначення "консульська службова особа" включаються також особи, прикомандировані до консульства для навчання консульській службі (стажисти);

5) "співробітник консульства" означає особу, яка виконує в консульстві адміністративні чи технічні обов'язки. Під терміном "співробітник консульства" розуміються також шофери, прислуга, садівник та інші особи, що виконують обов'язки по обслуговуванню консульства;

6) "консульські приміщення" означає будинки або частини будинків, включаючи резиденцію глави консульства, а також земельні ділянки, що обслуговують ці будинки або частини будинків, використовувані виключно для консульських цілей, незалежно від того, чиєю власністю вони є;

7) "консульські архіви" означає все службове листування, шифр, документи, книги, технічні засоби діловодства, а також обладнання, призначене для їх зберігання:

8) "судно" означає будь-яке судно, що плаває під прапором репрезентованої держави;

9) "літак" означає будь-який літальний апарат з розпізнавальними знаками репрезентованої держави;

10) "громадянин репрезентованої держави" означає також і юридичну особу.

1. Консульство може бути відкрито в державі перебування тільки за згодою цієї держави.

2. Місцезнаходження консульства, його клас і консульський округ визначаються за погодженням між репрезентованою державою і державою перебування.

3. Будь-яку зміну місцезнаходження, класу і консульського округу консульства може бути зроблено тільки за згодою держави перебування.

1. До призначення глави консульства репрезентована держава дістає дипломатичним шляхом згоду держави перебування на таке призначення.

2. Після того, як одержано таку згоду, дипломатичне представництво репрезентованої держави направляє Міністерству закордонних справ держави перебування консульський патент чи інший документ про призначення глави консульства. В патенті чи іншому документі даються повне ім'я і прізвище глави консульства, його ранг, посада, консульський округ, в якому він виконуватиме свої обов'язки, і місцезнаходження консульства.

3. Після подання патенту чи іншого документа про призначення глави консульства держава перебування видає йому в якнайкоротший строк екзекватуру або інший дозвіл.

4. Глава консульства може приступити до виконання своїх обов'язків після того, як держава перебування видасть йому екзекватуру або інший дозвіл.

5. Держава перебування до видачі екзекватури або іншого дозволу може дати главі консульства тимчасову згоду на виконання ним своїх функцій.

6. З моменту визнання, навіть тимчасового, власті держави перебування вживають необхідних заходів до того, щоб глава консульства міг виконувати свої функції.

Репрезентована держава заздалегідь повідомляє Міністерство закордонних справ держави перебування повне ім'я і прізвище, ранг і посаду консульської службової особи, що її призначено в консульство не як главу консульства, а також ім'я, прізвище і громадянство співробітника консульства.

Консульською службовою особою може бути тільки громадянин репрезентованої держави.

1. Коли глава консульства через якусь причину не може виконувати свої функції або коли посада глави консульства є тимчасово вакантною, репрезентована держава може уповноважити консульську службову особу даного чи іншого консульства в державі перебування або одного з членів дипломатичного представництва в державі перебування для тимчасового керівництва консульством. Повне ім'я і прізвище цієї особи перед тим повідомляються Міністерству закордонних справ держави перебування.

2. Особа, уповноважена для тимчасового керівництва консульством, має право виконувати обов'язки глави консульства, замість якого її призначено. На неї поширюються ті ж обов'язки і вона користується тими ж правами, привілеями та імунітетами, як коли б її було призначено відповідно до статті 3 цієї Конвенції.

3. Призначення члена дипломатичного персоналу дипломатичного представництва репрезентованої держави в консульство відповідно до пункту 1 цієї статті не зачіпає привілеїв та імунітетів, які надано йому за його дипломатичним статусом.

Держава перебування може в будь-який час, не будучи зобов'язаною мотивувати своє рішення, повідомити репрезентовану державу дипломатичним шляхом про те, що екзекватуру або інший дозвіл глави консульства взято назад чи що консульська службова особа або співробітник консульства є неприйнятними. В такому разі репрезентована держава повинна відповідно відкликати таку консульську службову особу або співробітника консульства, якщо вони вже приступили до своєї роботи. Якщо репрезентована держава не виконає протягом розумного строку цього зобов'язання, то держава перебування може відмовитися визнавати таку особу консульською службовою особою або співробітником консульства.

При заснуванні консульства держава перебування на умовах, погоджених між обома Сторонами, надає репрезентованій державі необхідні для консульства приміщення, включаючи житлові приміщення для консульських службових осіб і співробітників консульства, що є громадянами репрезентованої держави.

Держава перебування забезпечує консульській службовій особі свій захист і вживає необхідних заходів для того, щоб консульська службова особа могла виконувати свої обов'язки і користуватися правами, привілеями та імунітетами, передбаченими цією Конвенцією і законодавством держави перебування.

1. Консульський щит з гербом репрезентованої держави, а також відповідне найменування консульства мовою репрезентованої держави і мовою держави перебування можуть бути укріплені на будинку, де міститься консульство.

2. На консульстві, а також на резиденції глави консульства може вивішуватися прапор репрезентованої держави.

3. Глава консульства може також вивішувати на своїх засобах пересування прапор репрезентованої держави.

1. Консульські приміщення є недоторканними.

Власті держави перебування не можуть вступати в консульські приміщення без попередньої згоди на це глави консульства, глави дипломатичного представництва репрезентованої держави чи особи, призначеної одним з них.

2. Положення пункту 1 цієї статті застосовуються також до житлових приміщень консульських службових осіб і житлових приміщень співробітників консульства, що є громадянами репрезентованої держави.

Консульські архіви є недоторканними в будь-який час і незалежно від їх місцезнаходження.

1. Консульство має право зноситися з урядом, дипломатичними представництвами і консульствами репрезентованої держави. З цією метою консульство може користуватися всіма звичайними засобами зв'язку, шифром, дипломатичними і консульськими кур'єрами, дипломатичними і консульськими валізами.

При користуванні звичайними засобами зв'язку до консульства застосовуються ті ж тарифи, що й до дипломатичного представництва.

Консульство може встановлювати й експлуатувати радіопередавач лише за згодою держави перебування.

2. Службове листування консульства, незалежно від того, які засоби зв'язку ним використовуються, та опечатані консульські валізи, що мають видимі зовнішні знаки, які вказують на їх офіційний характер, є недоторканними і не підлягають контролю чи затриманню з боку властей держави перебування.

3. Консульські кур'єри репрезентованої держави користуються на території держави перебування тими ж правами, привілеями та імунітетами, що й дипломатичні кур'єри.

4. Консульську валізу може бути доручено командирові судна чи літака. Він забезпечується офіційним документом із зазначенням числа місць, що складають валізу, але він не вважається консульським кур'єром. Консульська службова особа може прийняти консульську валізу безпосередньо і безперешкодно від командира судна чи літака, а також передати йому таку валізу.

Консульська службова особа чи співробітник консульства, що є громадянином репрезентованої держави, є недоторканними. Вони не підлягають арештові чи затриманню в будь-якій формі. Держава перебування повинна ставитися до них з належною повагою і вживати всіх необхідних заходів для запобігання будь-яким посяганням на їх особисту свободу або гідність.

1. Консульська службова особа чи співробітник консульства, який є громадянином репрезентованої держави, користуються імунітетом від юрисдикції держави перебування, з винятками, передбаченими у підпунктах "a", "b" і "c" пункту 1 і в пункті 3 статті 31 Віденської конвенції про дипломатичні зносини, підписаної 18 квітня 1961 року.

2. Члени сімей консульських службових осіб чи співробітників консульства, коли вони є громадянами репрезентованої держави і проживають разом з ними, користуються імунітетом від юрисдикції держави перебування та особистою недоторканністю в тій же мірі, що й консульські службові особи чи співробітники консульства.

3. Репрезентована держава може відмовитися від імунітету консульських службових осіб і співробітників консульства та членів їх сімей. Відмовлення в усіх випадках має бути певно вираженим.

Відмовлення від імунітету від юрисдикції держави перебування у цивільних та адміністративних справах не означає відмовлення від імунітету щодо виконання рішення, для чого потребується окреме відмовлення.

1. Консульська службова особа не зобов'язана давати показання свідка перед судами чи іншими компетентними властями держави перебування.

2. Співробітник консульства може бути викликаний, щоб дати свідчення перед судами чи іншими компетентними властями держави перебування. Він може відмовитися давати свідчення про обставини, що стосуються службової діяльності. Проте в усіх випадках вжиття будь-яких санкцій або будь-яких інших примусових заходів до співробітника консульства є недопустимим.

3. Положення цієї статті відповідно застосовуються до членів сімей консульських службових осіб чи співробітників консульства, якщо вони проживають разом з ними і є громадянами репрезентованої держави.

1. Консульська службова особа звільняється в державі перебування від служби в збройних силах і від усіх видів примусових повинностей.

2. Положення пункту 1 цієї статті поширюються також на співробітників консульства і членів сімей консульських службових осіб та співробітників консульства, що проживають разом з ними, коли вони не є громадянами держави перебування.

Консульська службова особа чи співробітник консульства, а також члени їх сімей, які проживають разом з ними, звільняються від виконання всіх вимог, передбачених законами і правилами держави перебування щодо реєстрації, одержання дозволу на проживання та інших подібних вимог, що застосовуються до іноземців.

1. Репрезентована держава звільняється в державі перебування від оподаткування і стягнення будь-яких податків чи інших подібних зборів усякого виду на земельну ділянку, будинки або частини будинку, використовувані в консульських цілях, включаючи житлові приміщення консульських службових осіб і співробітників консульства, що є громадянами репрезентованої держави.

2. Положення пункту 1 цієї статті не стосуються сплати за конкретні види обслуговування.

Держава перебування не оподатковує і не стягає ніяких податків чи інших подібних зборів усякого виду з рухомого майна, що є власністю репрезентованої держави або перебуває в її володінні чи користуванні в консульських цілях, а також у зв'язку з набуттям такого майна.

Консульська службова особа чи співробітник консульства, коли він є громадянином репрезентованої держави, звільняється в державі перебування від сплати всіх податків та інших подібних зборів усякого виду, які накладаються або стягаються державою перебування щодо заробітної плати, одержуваної ними за виконання службових обов'язків.

Консульська службова особа чи співробітник консульства і члени їх сімей, що проживають разом з ними, оскільки вони є громадянами репрезентованої держави, звільняються в державі перебування від усіх податків та інших зборів усякого виду: державних, районних і місцевих. Зазначені особи звільняються також від податків і зборів на належне їм рухоме майно.

1. Всі предмети, включаючи автомобілі, що ввозяться виключно для службового користування консульства, звільняються від мита й інших податків усякого виду, котрі накладаються в зв'язку з ввозом чи з причини ввозу, так само як і предмети, що ввозяться для службового користування дипломатичного представництва репрезентованої держави в державі перебування.

2. Консульська службова особа чи співробітник консульства, а також члени сім'ї такої консульської службової особи чи співробітника консульства, які проживають разом з ними, коли вони не є громадянами держави перебування, звільняються від мита на предмети особистого користування, так само як і відповідні категорії персоналу дипломатичного представництва репрезентованої держави.

3. В пункті 2 цієї статті термін "відповідна категорія персоналу дипломатичного представництва" стосується членів дипломатичного персоналу, якщо йдеться про консульських службових осіб, і членів адміністративно-технічного персоналу, якщо йдеться про співробітників консульства.

Оскільки це не суперечить законам і правилам держави перебування про райони, в'їзд до яких забороняється чи обмежується з міркувань державної безпеки, консульській службовій особі і співробітникові консульства має дозволятися вільно пересуватись у межах консульського округу для виконання ними своїх службових обов'язків.

Всі особи, яким за цією Конвенцією надаються привілеї та імунітети, повинні без шкоди для їх привілеїв та імунітетів поважати закони і правила держави перебування, включаючи закони і правила регулювання руху транспорту і страхування автомобілів.

Привілеї та імунітети, передбачені цією Конвенцією, за винятком пункту 2 статті 16, не поширюються на співробітників консульства, членів сімей консульських службових осіб і співробітників консульства, які проживають разом з ними, коли вони є громадянами держави перебування чи особами, що постійно проживають у ній.

1. Консульська службова особа має право в межах консульського округу виконувати функції, зазначені в цьому розділі. Консульська службова особа може, крім того, виконувати й інші офіційні консульські функції, якщо вони не суперечать законодавству держави перебування.

2. У зв'язку з виконанням своїх функцій консульська службова особа може звертатися письмово чи усно до компетентних властей консульського округу.

1. Консульська службова особа повинна сприяти зміцненню дружніх відносин між Високими Договірними Сторонами і сприяти всебічному розвитку й зміцненню братерського співробітництва в галузі політики, економіки, права, культури, науки і туризму.

2. Консульська службова особа має право в межах консульського округу захищати права й інтереси репрезентованої держави, своїх громадян і юридичних осіб.

1. Консульська службова особа в межах консульського округу має право:

a) приймати будь-які заяви, необхідні за законодавством репрезентованої держави, в питаннях громадянства;

b) вести облік громадян репрезентованої держави;

с) видавати, поновлювати, погашати паспорти, в'їзні і виїзні транзитні візи та інші аналогічні документи, а також вносити до них зміни;

d) реєструвати і одержувати повідомлення про народження або смерть громадян репрезентованої держави, видавати відповідні документи. Вчинення зазначених дій не звільняє заінтересованих осіб від реєстрації, яку передбачено законодавством держави перебування.

e) вчинювати шлюби, провадити розірвання шлюбів і реєструвати ці акти в тих випадках, коли її уповноважено на це репрезентованою державою і при умові дотримання законодавства держави перебування;

f) приймати і засвідчувати заяви, що стосуються сімейних відносин громадян репрезентованої держави, згідно із законодавством репрезентованої держави;

g) легалізувати документи.

2. Консульська службова особа передає компетентним органам держави перебування відомості про реєстрацію актів громадянського стану, проведену в консульстві відповідно до підпунктів "d" і "e" пункту 1 цієї статті, якщо це потрібно за місцевими законами.

Консульська службова особа може відповідно до законодавства держави перебування захищати і представляти інтереси громадян репрезентованої держави, які є неповнолітніми або недієздатними, призначати їм опікуна чи піклувальника і контролювати діяльність останніх, якщо її уповноважено на це відповідно до законів репрезентованої держави.

1. Консульська службова особа має право в межах консульського округу здійснювати нотаріальні дії, передбачені законодавством репрезентованої держави:

a) на просьбу особи будь-якого громадянства для використання в репрезентованій державі;

b) на просьбу громадян репрезентованої держави для використання поза цією державою.

2. Консульська службова особа має право перекладати документи і засвідчувати правильність перекладу.

Складені або засвідчені чи перекладені консульською службовою особою документи відповідно до статті 31 цієї Конвенції розглядатимуться в державі перебування консульської службової особи як документи, що мають таке ж юридичне значення і доказову силу, як коли б вони були складені, перекладені або засвідчені компетентними властями та установами держави перебування.

1. Компетентні власті держави перебування повідомляють консульську службову особу про смерть громадянина репрезентованої держави і передають їй відомості про спадкове майно, про спадкоємців, відказоодержувачів, а також про наявність заповіту.

2. Компетентні власті держави перебування сповіщають консульську службову особу про відкриття спадщини в державі перебування, коли спадкоємцем чи відказоодержувачем є громадянин репрезентованої держави.

Це стосується й випадків, коли компетентним властям держави перебування стане відомо про відкриття спадщини на користь громадянина репрезентованої держави на території третьої держави.

1. Консульська службова особа має право бути присутньою при вжитті заходів по перепису й охороні спадкового майна громадянина репрезентованої держави, брати участь у підписанні відповідного протоколу, а також захищати спадкові права громадян репрезентованої держави при умові дотримання законодавства держави перебування.

Консульська службова особа має також право звертатися з просьбою до компетентних органів органів держави перебування про вжиття відповідних заходів по охороні спадщини.

2. В разі смерті громадянина репрезентованої держави під час його тимчасового перебування на території держави перебування, консульська службова особа має право одержати майно, яке мав при собі померлий, якщо це майно не зв'язане із зобов'язаннями, взятими померлим під час його перебування в державі перебування.

Всі наступні дії щодо зазначеного майна, включаючи вивіз його, коли в цьому виникає необхідність, здійснюються з дотриманням законодавства держави перебування.

1. Консульська службова особа має право в межах консульського округу представляти перед властями держави перебування громадян репрезентованої держави, якщо ці особи внаслідок відсутності або з інших поважних причин не можуть своєчасно захищати свої права та інтереси. Це представництво триває доти, доки репрезентовані особи не призначать своїх уповноважених або не візьмуть на себе захист свої прав та інтересів.

2. У перелічених в пункті 1 випадках консульська службова особа повинна дотримувати законів держави перебування.

1. Консульська службова особа має право в межах свого консульського округу зустрічатися і зноситися з будь-яким громадянином репрезентованої держави, давати йому поради і всіляко сприяти, залучаючи в необхідних випадках вжиття заходів для подання йому правової допомоги.

Держава перебування ніяким чином не обмежує зносини громадянина репрезентованої держави з консульством і доступ його в консульство.

2. Компетентні власті держави перебування негайно повідомляють відповідну консульську службову особу репрезентованої держави про арешт чи затримання в іншій формі громадянина репрезентованої держави.

3. Консульська службова особа має право відвідати і мати зносини з громадянином репрезентованої держави, який перебуває під арештом чи затриманий в іншій формі або відбуває строк ув'язнення. Права, зазначені в цьому пункті, здійснюються відповідно до законів і правил держави перебування при умові, однак, що згадані закони і правила не повинні анулювати цих прав.

1. Консульська службова особа має право всіляко сприяти і допомагати судну репрезентованої держави в портах, територіальних чи внутрішніх водах держави перебування.

2. Консульська службова особа може піднятися на борт судна як тільки судну дозволено вільні зносини з берегом, а капітан судна і члени екіпажу можуть зноситися з консульською службовою особою.

3. Консульська службова особа може звертатися за допомогою до компетентних властей держави перебування в будь-яких питаннях, що стосуються виконання її функцій відносно суден репрезентованої держави, капітана і членів екіпажу цих суден.

Консульська службова особа має право в межах консульського округу:

a) без шкоди для прав властей держави перебування розслідувати будь-які події, що мали місце в дорозі на суднах репрезентованої держави, опитувати капітана і будь-якого члена екіпажу судна репрезентованої держави, перевіряти суднові документи, приймати заяви відносно плавання судна і місця призначення, а також сприяти входові, виходові і перебуванню судна в порту;

b) без шкоди для прав властей держави перебування вирішувати спори всякого роду між капітаном і будь-яким членом екіпажу, включаючи спори, що стосуються заробітної плати і договору про найом, оскільки це передбачається законодавством репрезентованої держави;

c) вживати заходів для лікування в лікарні і для репатріації капітана чи будь-якого члена екіпажу судна;

d) одержувати, складати або засвідчувати будь-яку декларацію чи інший документ, передбачені законодавством репрезентованої держави щодо суден.

1. В разі, коли суди або інші компетентні власті держави перебування мають намір вдатися до якихось примусових дій або почати якесь офіційне розслідування на борту судна репрезентованої держави, то компетентні власті держави перебування повідомляють про це відповідну консульську службову особу. Таке повідомлення робиться до початку таких дій з тим, щоб консульська службова особа або її представник могли бути присутніми при здійсненні таких дій. Якщо консульська службова особа або її представник не були присутні, то на їх просьбу компетентні власті держави перебування дадуть їм повну інформацію відносно того, що мало місце.

2. Положення пункту 1 цієї статті застосовуються і в тому разі, коли капітана або членів екіпажу судна мають допитувати на березі місцезнаходження порту.

3. Положення цієї статті не застосовуються, однак, до звичайного митного, паспортного або санітарного контролю, а також до будь-яких дій, проваджених на просьбу або за згодою капітана судна.

1. Коли судно репрезентованої держави зазнає корабельної аварії, сяде на мілину або буде викинуте на берег, або зазнає якоїсь іншої катастрофи в державі перебування, або коли будь-який предмет, що становить частину вантажу потерпілого від аварії судна третьої держави, будучи власністю громадянина репрезентованої держави, знайдено на березі чи поблизу берега держави перебування або доставлено в порт цієї держави, то компетентні власті держави перебування якнайскоріше повідомляють про це відповідну консульську службову особу. Вони також сповіщають консульську службову особу про заходи, яких уже вжито для врятування людей, судна, вантажу та іншого майна на борту судна і предметів, що належать судну або становлять частину його вантажу і відділилися від судна.

2. Консульська службова особа без шкоди для прав властей держави перебування може подавати всіляку допомогу такому судну, його пасажирам і членам його команди, а також вживати заходів для ремонту судна або може звернутися до компетентних властей з просьбою вжити чи продовжувати вживати таких заходів.

3. a) Коли потерпіле від аварії судно або будь-який предмет, що належить такому судну, були знайдені на березі чи поблизу берега держави перебування або доставлені в порт цієї держави і ні капітан судна, ні власник, ні його агент, ні відповідні страховики не можуть вжити заходів щодо збереження або розпорядження таким судном та предметом, то консульська службова особа вважається уповноваженою вживати від імені власника судна таких заходів, яких міг би вжити для таких цілей сам власник;

b) положення підпункту "a" цього пункту застосовуються також до будь-якого предмета, що становить частину вантажу судна і є власністю громадянина репрезентованої держави.

4. Коли будь-який предмет, що становить частину вантажу потерпілого від аварії судна третьої держави, є власністю громадянина репрезентованої держави і знайдений на березі чи поблизу берега держави перебування або доставлений у порт цієї держави і ні капітан судна, ні власник предмета, ні його агент, ні відповідні страховики не можуть вжити заходів щодо збереження або розпорядження таким предметом, то консульська службова особа вважається уповноваженою вживати від імені власника таких заходів, яких міг би вжити для таких цілей сам власник.

Статті 37, 38, 39 і 40 застосовуються відповідно також і до літаків.

1. На членів дипломатичного персоналу дипломатичного представництва репрезентованої держави в державі перебування, на яких покладено здійснення консульських функцій у цьому представництві, поширюються передбачені цією Конвенцією права та обов'язки консульських службових осіб.

2. Здійснення консульських функцій особами, зазначених в пункті 1 цієї статті, не зачіпає привілеїв та імунітетів, які надано їм за їх дипломатичним статусом.

1. Ця Конвенція підлягає ратифікації і набере чинності на тридцятий день після обміну ратифікаційними грамотами, який відбудеться в Гавані щонайскоріше.

2. Конвенція діятиме до скінчення шести місяців від дня, коли одна з Високих Договірних Сторін повідомить другу Високу Договірну Сторону у письмовій формі про свій намір припинити її дію.

На посвідчення чого Уповноважені обох Високих Договірних Сторін підписали цю Конвенцію і скріпили її своїми печатками.

Складено у Москві 15 червня 1972 року в двох примірниках, кожний російською та іспанською мовами, причому обидва тексти мають однакову силу.

Ратифіковано Президією Верховної Ради СРСР 29 листопада 1972 року, Президентом Республіки Куба - 20 серпня 1973 року.

Обмін ратифікаційними грамотами проведено в Гавані 28 серпня 1973 року.