Договір між Україною та Канадою про взаємодопомогу у кримінальних справах

Дата підписання: 23.09.1996

Дата ратифікації: 17.12.1997

Дата набуття чинності: 01.03.1999

Україна та Канада,

бажаючи покращити ефективність діяльності обох держав у розслідуванні, судовому розгляді та боротьбі із злочинністю шляхом співпраці та взаємодопомоги в кримінальних справах,

домовились про наступне:

1. Договірні Сторони будуть, згідно з цим Договором, надавати одна одній найширшу взаємодопомогу у кримінальних справах.

2. Взаємодопомога полягатиме у наданні допомоги запитуваною державою щодо розслідувань чи судового розгляду у кримінальних справах в запитуючій державі, незалежно від того, судом або іншим уповновноваженим органом ця допомога запитується чи надається.

3. "Кримінальні справи" в розумінні даного Договору означають для України - розслідування чи судовий розгляд відносно будь-якого злочину, передбаченого законом, прийнятим Верховною Радою (парламентом) і для Канади - розслідування чи судовий розгляд відносно будь-якого злочину, передбаченого законом, прийнятим парламентом чи законодавчими зборами провінції.

4. Кримінальні справи також включатимуть розслідування чи судовий розгляд стосовно злочинів у сферах оподаткування, мита, митних зборів та у сфері міжнародних переміщень капіталу та виплат.

5. Допомога полягатиме у:

a) визначенні місцезнаходження осіб і предметів та їх ідентифікації;

b) врученні документів, у тому числі документів, у яких міститься запит про виклик осіб;

с) наданні інформації, документів , включаючи документи про судимість, інших записів, судових документів та інших офіційних документів;

d) тимчасовій передачі рухомого майна, в тому числі речових доказів;

е) одержанні доказів, показань, заяв або пояснень осіб;

f) обшуці та накладенні арешту на майно;

g) наданні можливості затриманим та іншим особам давати показання, представляти докази або надавати іншу допомогу в розслідуванні;

h) вжитті заходів щодо визначення місцезнаходження, арешту, конфіскації доходів, одержаних злочинним шляхом;

i) іншій допомозі, сумісній з цілями цього Договору.

1. Запити про допомогу будуть негайно виконуватись згідно із законодавством запитуваної держави і в тій мірі, наскільки це не заборонено законодавством запитуваної держави та у спосіб, визначений запитуючою державою.

2. Запитувана держава буде інформувати запитуючу державу, на її прохання, про час і місце виконання запиту про допомогу.

3. Запитувана держава не відмовлятиме у виконанні запиту про допомогу, посилаючись на необхідність збереження банківської таємниці.

1. Запит про допомогу може бути відхилений у випадку, коли з точки зору запитуваної держави виконання запиту порушуватиме суверенітет, безпеку, публічний порядок чи основоположні державні інтереси, загрожуватиме безпеці будь-якої особи, чи буде неприйнятним з інших причин.

2. Надання допомоги може бути відстрочене запитуваною державою, якщо виконання запиту може перешкодити розслідуванню чи судовому розгляду кримінальної справи у цій державі.

3. Запитувана держава, з наведених мотивів, негайно інформуватиме запитуючу державу про своє рішення не виконувати повністю або частково запит про допомогу чи про рішення щодо відстрочки виконання запиту.

4. Перед відмовою у задоволенні запиту про допомогу або перед відстрочкою надання допомоги запитувана держава розглядатиме можливість надання допомоги за умов, які вважає необхідними. У випадку прийняття запитуючою державою цих умов, вона повинна їх виконувати.

Компетентні органи запитуваної держави робитимуть все можливе для з'ясування місцезнаходження осіб чи предметів, зазначених у запиті, та встановлення даних про них.

1. Запитувана держава буде вручати будь-який документ, переданий їй з метою вручення.

2. Запитуюча держава буде передавати запит про вручення документа стосовно дачі відповіді чи явки особи у цій державі в межах розумного строку перед визначеною відповіддю чи явкою.

3. Запитувана держава буде підтверджувати факт вручення у спосіб, визначений запитуючою державою.

1. У випадку, коли запит про надання допомоги стосується передачі протоколів і документів, запитувана держава може передати завірені копії цих документів, за умови, що запитуюча держава не наполягає на передачі оригіналів.

2. Оригінали протоколів, документів або предмети, що передані запитуючій державі, повинні, на вимогу запитуваної держави, якнайшвидше бути повернені цій державі.

3. Наскільки це не заборонено законодавством запитуваної держави, протоколи, документи або предмети будуть передаватись у такій формі, чи супроводжуватись такими підтвердженими документами, які може запросити запитуюча держава з тим, щоб вони були допустимими згідно з законодавством запитуючої держави.

1. Особа, викликана для того щоб дати показання, представити документи, протоколи чи предмети у запитуваній державі, буде примушена в разі необхідності судовою повісткою, наказом або у інший спосіб з'явитись і дати показання, пред'явити зазначені документи, протоколи і інші предмети у відповідності з вимогами законодавства запитуваної держави.

2. В межах, не заборонених законодавством запитуваної держави, судді, офіційні особи та інші особи запитуючої держави, які мають відношення до розслідування чи судового розгляду, можуть бути присутніми при виконанні запиту про допомогу та брати участь при виконанні слідчих та судових дій у запитуваній державі. Право бути присутнім при розслідуванні і судовому розгляді включатиме право будь-якої присутньої особи ставити запитання, робити дослівний запис та вживати технічні засоби для цієї мети.

1. Компетентний орган, який виконав запит про обшук, виїмку та накладення арешту, буде надавати запитуючій державі таку інформацію, яка може вимагатись запитуючою державою стосовно характерних ознак, стану, цілісності та послідовності володіння документами або речами, які вилучені або на які накладено арешт, тощо, а також інформацію щодо обставин виїмки та накладення арешту.

2. Запитуюча держава виконуватиме будь-які умови запитуваної держави відносно будь-яких документів чи предметів, які вилучені або на які накладено арешт і які можуть бути передані запитуючій державі.

1. Запитуюча держава може зажадати присутності особи для дачі показань або для сприяння розслідуванню.

2. Запитувана держава запросить таку особу для допомоги у розслідуванні або щоб ця особа з'явилась як свідок у справі і сприятиме, щоб особа дала згоду на це. Така особа повинна бути поінформована про відшкодування витрат та оплату повсякденних потреб.

1. Особа, яка відбуває покарання у вигляді позбавлення волі у запитуваній державі, буде, на прохання запитуючої держави, тимчасово передаватись до цієї держави для допомоги розслідуванню або для дачі показань у кримінальній справі за умови, що ця особа дала згоду на таку передачу і якщо не існує інших причин, які б перешкоджали цьому.

2. У випадку необхідності утримання особи під вартою, згідно із законодавством запитуваної держави, запитуюча держава повинна тримати таку особу під вартою і повернути її після виконання запиту.

3. У випадку закінчення визначеного терміну покарання у вигляді позбавлення волі або у випадку надходження інформації від запитуваної держави про те, що передана особа не потребує подальшого тримання під вартою, така особа буде звільнена і відношення до неї буде як до особи, присутньої в запитуючій державі згідно із запитом про необхідність присутності цієї особи.

1. За винятком осіб, вказаних у статті 10(2), під час перебування у запитуючій державі на підставі запиту, особа не повинна переслідуватись судом, затримуватись або піддаватись будь-яким іншим обмеженням особистої свободи в цій державі за будь-які діяння, вчинені до від'їзду з запитуваної держави. Також ця особа не буде зобов'язаною давати показання у будь-яких справах крім справ, зазначених у запиті.

2. Пункт 1 цієї статті не буде застосовуватись у випадку, якщо особа, маючи можливість залишити запитуючу державу, не зробила цього протягом тридцяти днів з дня офіційного повідомлення про те, що її присутність більше не вимагається, або у випадку залишення особою території держави і наступного добровільного повернення.

3. Будь-яка особа, яка не з'явилась до запитуючої держави, не повинна піддаватися будь-яким санкціям чи примусовим заходам у запитуваній державі.

1. Запитувана держава, отримавши запит, докладає зусиль для з'ясування того, чи знаходяться в межах її юрисдикції будь-які доходи, одержані злочинним шляхом, і повідомити запитуючу державу про результати з'ясування. Роблячи такий запит, запитуюча держава буде повідомляти запитувану державу про підстави щодо можливості знаходження таких доходів в межах юрисдикції запитуваної держави.

2. У випадку, коли згідно з пунктом 1 цієї статті доходи, стосовно яких є підозра, що вони одержані злочинним шляхом, знайдені, запитувана держава вживатиме всіх необхідних дозволених її законодавством заходів для арешту, вилучення та конфіскації таких доходів.

1. В усіх випадках запит про допомогу повинен включати:

a) назву компетентних органів влади, які провадять розслідування чи судовий розгляд, яких стосується запит;

b) опис характеру розслідування чи судового розгляду з копією або підбіркою відповідних фактів і законів;

с) мета, з якою зроблений цей запит, і вид допомоги, що потребується;

d) необхідність конфіденційності, в разі потреби, і її причини;

e) будь-які часові обмеження, в рамках яких бажано виконати запит.

2. Запити про допомогу також повинні містити наступну інформацію:

a) якщо це можливо, особистість, національність та місцезнаходження особи чи осіб, стосовно яких провадиться розслідування чи судовий розгляд;

b) якщо це необхідно, деталі будь-якої особливої процедури чи вимоги, яких необхідно дотримуватись на прохання запитуючої держави і причини цього;

с) у випадку запиту про отримання доказів або проведення обшуку, виїмки, накладення арешту та конфіскації - заяву, в якій зазначаються переконливі підстави про те, що докази можуть бути знайдені в межах юрисдикції запитуваної держави;

d) у випадку запиту про отримання показань від особи - заяву щодо того, чи це повинні бути показання скріплені присягою чи урочистою заявою, а також опис змісту необхідних свідчень чи заяви;

е) у випадку тимчасової передачі речових доказів - особа або група осіб, в розпорядженні яких будуть знаходитись речові докази, місце, куди вони будуть переміщені, будь-які дослідження і експертизи, які мають бути з ними проведені, та дату повернення речових доказів;

f) у випадку передачі заарештованих осіб - особа або група осіб, у розпорядженні яких буде знаходитись заарештована особа під час перевезення, місце, куди вона має бути перевезена, і дату її повернення.

3. Якщо запитувана держава вважає подану у запиті інформацію недостатньою для його розгляду, вона може запросити додаткові дані.

4. Запит повинен бути зроблений письмово. У невідкладних випадках, або коли інше дозволене запитуваною державою, запит може бути зроблено усно, але після цього він має бути негайно підтверджений письмово.

Центральні органи будуть передавати і приймати всі запити і відповіді на ці запити для цілей цього Договору. Центральним органом для України буде Міністерство юстиції, для Канади буде Міністр юстиції чи визначена Міністром урядова особа.

1. Запитувана держава може вимагати після консультацій із запитуючою державою, щоб передані інформація або докази чи джерело такої інформації чи доказів тримались в таємниці або могли бути використані тільки в разі виконання визначених нею умов.

2. Запитувана держава буде у визначених межах тримати в таємниці запит, зміст запиту, додаткові документи і будь-яку дію, вчинену відповідно до запиту, за винятком тієї межі розкриття інформації, яка необхідна для виконання самого запиту.

Запитуюча держава не буде відкривати чи вживати для інших цілей, ніж ті, що вказані в запиті, отримані інформацію чи докази без отримання попередньої згоди центрального органу запитуваної держави.

Докази чи документи, передані згідно з цим Договором, не потребуватимуть будь-якої форми підтвердження, за винятком зазначеним у статті 6 цього Договору.

Запити та додаткові документи будуть супроводжуватись перекладом на одну із державних мов запитуваної держави.

1. Консульські службовці можуть одержувати без формального запиту на добровільній основі свідчення або докази від свідка на території приймаючої держави. Попереднє повідомлення про намір провести необхідні дії повинно даватись приймаючій державі. Ця держава може відмовити у наданні згоди з будь-якої причини, зазначеної у статті 3 цього Договору.

2. Консульські службовці можуть вручати документи особам, які добровільно з'явились в консульство.

1. Запитувана держава несе витрати, пов'язані з виконанням запиту про допомогу. Однак при цьому запитуюча держава повинна нести:

a) витрати, пов'язані з переміщенням, згідно з запитом запитуючої держави, будь-якої особи на територію чи з території запитуваної держави. Також запитуюча держава нестиме будь-які витрати і оплату на повсякденні витрати, що належать цій особі під час перебування в запитуючій державі, згідно запиту, зробленого відповідно до статей 7, 9 або 10 цьго Договору;

b) витрати і гонорари експертам в запитуваній або в запитуючій державі.

2. У випадку, коли стане очевидним, що для виконання запиту необхідні надзвичайні витрати, Договірні Сторони проводитимуть консультації для визначення умов, за яких запит про допомогу може бути виконаний.

Цей Договір не зачіпає зобов'язань, які існують між Договірними Сторонами згідно з іншими договорами, домовленостями, або досягнутих іншим чином або не звільняє Договірні Сторони від надання чи продовження надання допомоги одна одній згідно з іншими договорами, домовленостями, або досягнутих іншим чином.

Цей Договір застосовується до будь-яких запитів, зроблених після набуття Договором чинності, навіть якщо запити відносяться до діянь, які мали місце перед набуттям ним чинності.

Договірні Сторони будуть одразу проводити консультації стосовно тлумачення та застосування цього Договору у відповідь на запит будь-якої з Договірних Сторін.

1. Цей Договір набуває чинності на перший день другого місяця після дати, коли Договірні Сторони повідомлять одна одну про завершення внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття ним чинності.

2. Будь-яка із Договірних Сторін може припинити дію цього Договору. Припинення дії цього Договору набуде чинності через один рік після дати, коли про це була повідомлена інша Сторона.

На посвідчення чого нижчепідписані, належним чином на те уповноважені своїми урядами, підписали цей Договір.

Вчинено у м. Оттава на 23 день місяця вересня одна тисяча дев'ятсот дев'яносто шостого року в двох примірниках українською, англійською та французькою мовами. Причому всі тексти є однаково автентичними.