Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Латвійської Республіки про співробітництво в галузі залізничного транспорту

Кабінет Міністрів України і Уряд Латвійської Республіки, далі - "Договірні Сторони",

грунтуючись на принципах рівноправного партнерства та взаємної поваги,

надаючи ваги координації та спільній діяльності залізничного транспорту обох держав,

визнаючи надзвичайну важливість залізничних перевезень пасажирів та вантажів як у двосторонньому сполученні, так і транзитом у треті країни,

погодились про таке:

1. Договірні Сторони здійснюють співробітництво, надають одна одній необхідну допомогу з метою подальшого розвитку залізничного сполучення між обома країнами і вживають необхідні заходи для удосконалення міжнародних перевезень пасажирів і вантажів.

2. Договірні Сторони вважають за доцільне підтримувати регулярне виробничо-технічне, економічне та наукове співробітництво в галузі залізничного транспорту.

3. Кожна з Договірних Сторін забезпечить в межах національного законодавства та чинних міжнародних правил необхідні умови для безперешкодного перевезення пасажирів, транспортування вантажів, багажу та пошти, проїзду рухомого складу як між обома державами, так і транзитом по їх територіях у треті країни.

Терміни, що використовуються в цій Угоді, мають таке значення:

1. "Компетентні органи Договірних Сторін":

з української сторони - Міністерство транспорту України;

з латвійської сторони - Міністерство сполучення Латвійської Республіки.

2. "Залізниці Договірних Сторін":

з української сторони - Державна адміністрація залізничного транспорту України "Укрзалізниця";

з латвійської сторони - Державне акціонерне товариство "Латвіяс дзелзцельш" (Латвійська залізниця).

3. "Службовий персонал Договірних Сторін":

працівники Компетентних органів, Залізниць і інших підприємств залізничного транспорту Договірних Сторін, які безпосередньо виконують завдання, що випливають з цієї Угоди.

Договірні Сторони погодились дотримуватися чинного на залізничному транспорті порядку здійснення перевезень пасажирів і вантажів відповідно до міжнародних угод та конвенцій в галузі залізничного транспорту, учасницями яких вони є.

1. Договірні Сторони визнають за необхідне здійснення скоординованої тарифної політики.

2. Тарифи та порядок розрахунків у міждержавному залізничному сполученні встановлюються окремими угодами між Компетентними органами Договірних Сторін.

Договірні Сторони забезпечуть невідкладне інформування одна одної про виникнення перешкод у здійсненні залізничного сполучення на територіях своїх держав, а також про усунення цих перешкод.

Договірні Сторони надають повноваження Компетентним органам Договірних Сторін і Залізницям Договірних Сторін для укладення угод, і які визначають детальний, відповідно до конкретних умов, порядок реалізації положень цієї Угоди.

1. Компетентні органи Договірних Сторін та Залізниці Договірних Сторін за взаємним погодженням можуть направляти на територію держави кожної з Договірних Сторін службовий персонал для виконання завдань, що випливають з цієї Угоди.

2. Службовий персонал однієї Договірної Сторони:

a) виконує свої обов'язки на території держави іншої Договірної Сторони відповідно до міжнародних норм, національного законодавства Договірних Сторін та узгоджених службових інструкцій;

b) при в'їзді, виїзді та перебуванні на території держави іншої Договірної Сторони зобов'язаний дотримуватись чинних там правових норм;

c) при перебуванні на території держави іншої Договірної Сторони має право носити формений одяг та знаки розрізнення своєї держави.

3. Компетентні органи та Залізниці однієї Договірної Сторони несуть відповідальність за роботу свого службового персоналу під час його перебування на території держави іншої Договірної Сторони і здійснюють контроль за його діяльністю.

4. Службовий персонал Залізниць Договірних Сторін користується українською та латиською мовами або мовою, прийнятою в міжнародному спілкуванні за погодженням Компетентних органів Договірних Сторін. Договірні Сторони прагнуть до того, щоб службовий персонал знав державну мову обох держав.

5. Договірні Сторони безкоштовно надають першу медичну допомогу в необхідній мірі службовому персоналу однієї Договірної Сторони, який тимчасово перебуває на території держави іншої Договірної Сторони і виконує службові обов'язки.

Перетинанню державного кордону службовим персоналом Договірних Сторін для виконання завдань, що випливають з цієї Угоди, здійснюється в установлених пунктах пропуску відповідно до законодавства Договірних Сторін і міжнародних угод.

Матеріальна відповідальність залізничних підприємств Договірних Сторін встановлюється міжнародними угодами, участницями яких є Договірні Сторони або їх Компетентні органы, а також законами та іншими правовими і нормативними актами, що чинні на територіях держав Договірних Сторін.

1. Для вирішення спірних питань, що виникають внаслідок тлумачення і застосування цієї Угоди, Договірні Сторони створюють Змішану комісію.

2. У випадку безрезультатності прямих переговорів і консультацій Змішаної комісії по вирішенню спірних питань Договірні Сторони вирішуватимуть їх іншими прийнятними для Договірних Сторін способами.

3. Зміни та доповнення до цієї Угоди оформлюються протоколами, які після затвердження або узгодження Договірними Сторонами стають невід'ємною частиною цієї Угоди.

Ця Угода укладена на невизначений термін.

Кожна із Договірних Сторін може в будь-який час припинити дію цієї Угоди, повідомивши про свій намір по дипломатичних каналах іншу Договірну Сторону не пізніше чим за 6 місяців до передбаченої дати припинення дії цієї Угоди.

До всіх зобов'язань і контрактів, що виникли на підставі цієї Угоди і що не виконані до втрати її чинності, до остаточного їх виконання застосовуватимуться положення цієї Угоди.

1. Ця Угода набуває чинності після закінчення 30 днів з дня отримання останнього з повідомлень направлених Договірними Сторонами одна одній по дипломатичних каналах про те, що всі вимоги, передбачені національним законодавством для набуття чинності цією Угодою, виконані.

Вчинено в м. Києві 26 лютого 1998 року, у двох примірниках, кожний українською, латиською і російською мовами, при цьому всі тексти є автентичні. У випадках різного тлумачення окремих положень цієї Угоди за основу приймається текст російською мовою.