Угода між Урядом України і Урядом Арабської Республіки Єгипет про торговельне судноплавство

Дата підписання: 29.03.1997

Дата ратифікації: 05.10.2000

Дата набуття чинності: 05.10.2000

Уряд України і Уряд Арабської Республіки Єгипет, у подальшому - Договірні Сторони;

бажаючи розвивати торговельне судноплавство між двома країнами на засадах рівності та взаємної вигоди і робити внесок до розвитку міжнародного судноплавства на засадах принципів свободи мореплавства, погодились про нижченаведене:

Метою даної Угоди є:

- Організовувати і розвивати взаємовідносини між двома державами в сфері торговельного судноплавства,

- Забезпечувати найкращу координацію судноплавства,

- Уникати дій, що завдають шкоди нормальному розвитку морської діяльності,

- Сприяти загальному розвитку торговельних і економічних відносин між двома державами в цілому,

- Співпрацювати в сфері суднобудівництва й судноремонту.

У цій Угоді:

1. Термін "Компетентна Влада" означає:

в Україні - Міністерство транспорту;

в Арабській Республіці Єгипет - Міністерство морського транспорту.

2. Термін "судно Договірної Сторони" означає будь-яке судно, що зареєстроване на території цієї Сторони і несе її прапор згідно з її законами.

Цей термін, однак, не включає:

- Військові кораблі, інші цивільні судна, що збудовані або використовуються за некомерційним призначенням,

- Рибальські судна.

3. Термін "член екіпажу судна" означає капітана чи будь-яку особу, яка дійсно зайнята під час рейсу на борту судна виконанням обов'язків, що пов'язані з експлуатацією й обслуговуванням судна та чиє ім'я включено до суднової ролі.

4. Термін "судноплавна компанія Договірної Сторони" означає будь-яку торговельну судноплавну компанію, яка має свою юридичну адресу на території однієї з Договірних Сторін і визнається як така Компетентною Владою цієї Договірної Сторони.

Ця Угода поширюється на територію України з одного боку і на територію Арабської Республіки Єгипет, - з другого боку.

Однак, положення даної Угоди не поширюються на:

- Види діяльності, що зарезервовані за законами кожної з Договірних Сторін для національного підприємництва, включаючи, зокрема, каботаж, буксирування, лоцманську проводку, рятування, портові послуги, морську допомогу, рибальську діяльність у територіальних водах кожної з Договірних Сторін і судноплавство по внутрішніх водних шляхах;

- Судноплавство в Суецькому каналі;

- Правила в'їзду і перебування іноземців.

1. Ця Угода регулює відносини між двома державами в сфері торговельного судноплавства.

Договірні Сторони підтверджують свою прихильність до принципів свободи торговельного судноплавства і згоджуються уникати дій, що завдають шкоди діяльності їхніх суден та нормальному розвитку міжнародного судноплавства.

2. Кожна Договірна Сторона забезпечує суднам іншої Договірної Сторони таке ж ставлення, як і до своїх власних суден, у частині вільного доступу до портів, використання портів для навантаження й розвантаження вантажів і для посадки й висадки пасажирів, здійснення звичайних комерційних операцій і користування всіма існуючими послугами для мореплавства.

3. Положення пункту 2 цієї Статті не зобов'язують будь-яку Договірну Сторону поширювати на судна іншої Договірної Сторони виключення з обов'язкової лоцманської проводки, що надаються своїм власним суднам.

4. Кожна Договірна Сторона гарантує суднам іншої Договірної Сторони недискримінаційне відношення в частині портових зборів і податків у відповідності до тарифів для іноземних суден.

Договірні Сторони вживуть у межах свого законодавства всі можливі заходи для скорочення простоїв суден їхніх судноплавних компаній у їхніх портах і спрощення адміністративних, митних і карантинних формальностей.

Договірні Сторони згоджуються:

1) сприяти участі суден обох Договірних Сторін в усіх перевезеннях двосторонньої морської торгівлі, незважаючи на умови торговельних контрактів (ФОБ, СІФ).

З цією метою вони, зокрема, будуть заохочувати створення спільних судноплавних ліній у відповідності до принципів рівності та взаємної вигоди;

2) не перешкоджати участі суден однієї Договірної Сторони в перевезеннях вантажів морської торгівлі між портами іншої Договірної Сторони і портами третіх країн;

3) що умови цієї Статті не обмежують право суден третіх країн брати участь у перевезеннях вантажів морської торгівлі між портами Договірних Сторін.

Кожна Договірна Сторона визнає посвідчення особи моряків, видані Компетентною Владою іншої Договірної Сторони.

Такими посвідченнями особи є:

- для України - Посвідчення особи моряка або паспорт моряка;

- для Арабської Республіки Єгипет - Паспорт моряка.

Для членів екіпажів третіх країн, які працюють на борту суден будь-якої Договірної Сторони, посвідченнями особи є ті, що видані Компетентною Владою третьої країни у відповідності до положень Конвенції про Полегшення Міжнародних Морських Перевезень (1965) і додатку до неї, або ті, що видані у відповідності до Конвенції N 108 Міжнародної Організації Праці (1958) стосовно національних посвідчень особи моряків.

Будь-яка особа - власник документів посвідчення особи, зазначених у Статті VII, має право, незалежно від використаного виду транспорту:

1) прибувати на територію іншої Договірної Сторони для прямування на певне судно у певному порту цієї держави;

2) перетинати територію іншої Договірної Сторони для прямування на певне судно, яке стоїть у певнім порту, або переводу з судна, яке туди заходить, на інше судно, яке стоїть у порту Договірної Сторони чи в порту за кордоном, з дотриманням законів і правил, чинних на кожній з територій.

В усіх наведених випадках документи посвідчення особи повинні мати візу іншої Договірної Сторони, яка надається якомога швидше.

3) якщо член екіпажу - власник зазначених документів посвідчення особи - сходить на берег у порту іншої Договірної Сторони з причин здоров'я або з іншої причини, яку визнано за поважну Компетентними Владами, останні надають необхідне право для цієї особи залишатися на їхній території та повернутися до батьківщини або дістатися іншого порту будь-яким видом транспорту.

1) Без зважень на положення Статті VIII, застосовуються закони й правила кожної Договірної Сторони щодо в'їзду, мешкання і переміщення іноземців.

2) Договірні Сторони зберігають право відмовити у в'їзді на свою територію будь-якій особі, яка має вищезазначене посвідчення особи моряка, але яку вони визнають небажаною.

1) Договірні Сторони взаємно визнають національність суден на основі документів про реєстрацію, які є належним чином виданими Компетентною Владою іншої Договірної Сторони згідно з її національними законами й правилами.

2) Договірні Сторони взаємно визнають обмірні свідоцтва та інші суднові документи, належним чином видані Компетентною Владою іншої Договірної Сторони.

3) Усі портові збори та платежі розраховуються згідно з законами, правилами і положеннями, застосованими в портах кожної з обох Договірних Сторін.

1. Якщо судно однієї з Договірних Сторін зазнає корабельної аварії, є викинуте на берег, сяде на мілину або зазнає будь-якої іншої аварії біля берегів іншої Договірної Сторони, судно і вантаж на території цієї іншої Договірної Сторони отримають таке саме відношення, як і її власні судна й вантажі.

2. Екіпаж і пасажири, а також саме судно і його вантаж у будь-який час отримають гарантовану допомогу і можливий захист у тому ж обсязі, як у випадку з національним судном, і про це будуть сповіщені негайно відповідні влади зацікавленої Договірної Сторони, такі як дипломатичний агент або консульський службовець.

3. Усі плати, що стягуються за такі операції, застосовуються у відповідності до законів, правил і тарифів, установлених кожною відповідною Договірною Стороною.

4. Вантаж і майно, вивантажені або врятовані з судна у випадках, застережених у пункті 1 цієї Статті, не обкладатимуться ніяким митом, за умови, що їх доставлено на територію іншої Договірної Сторони не для використання чи споживання.

1. Правоохоронні органи Договірних Сторін не будуть приймати до розгляду позови, які виникають з угоди найму в ролі члена екіпажу судна іншої Договірної Сторони без згоди компетентної дипломатичної або консульської посадової особи цієї іншої Договірної Сторони.

2. У випадку, якщо член екіпажу судна однієї Договірної Сторони здійснить правопорушення на борту судна, що знаходиться в межах порту іншої Договірної Сторони, влада цієї іншої Договірної Сторони не буде переслідувати його без згоди компетентної дипломатичної чи консульської офіційної особи країни прапора судна, якщо, на думку згаданої влади:

а) наслідки правопорушення не поширюються на територію іншої Договірної Сторони;

б) правопорушення не порушує громадський порядок держави чи її безпеку;

в) правопорушення за законами цієї держави не розглядається як тяжкий злочин;

г) правопорушення не здійснено проти будь-якої особи, крім членів екіпажу цього судна.

д) злочин не є пов'язаний з незаконним перевезенням наркотичних засобів або психотропних речовин.

3. Положення пункту 2 цієї Статті не обмежує права контролю і розслідування, які влади кожної з Договірних Сторін мають згідно зі своїм законодавством.

Судноплавські підприємства або компанії, зареєстровані та здійснюючі практичне керування на території однієї з Договірних Сторін, звільнюються на території іншої Договірної Сторони від податку на прибутки, який може бути застосований за її законами.

Кожна Договірна Сторона гарантує судноплавним компаніям іншої Договірної Сторони право використовувати з метою здійснення сплачень доходи та інші прибутки, отримані на території першої Договірної Сторони від морських перевезень, або переводити такі доходи та інші прибутки за кордон згідно з чинними правилами обміну валют.

Договірні Сторони в межах свого національного законодавства продовжать зусилля для підтримки й розвитку ефективного співробітництва між владами й установами будь-якої Договірної Сторони, працюючих у сфері морських перевезень і портових послуг, і, зокрема:

- Договірні Сторони згоджуються проводити взаємні консультації та обмін інформацією між їх відповідними організаціями і підприємствами.

- Договірні Сторони згоджуються шукати й розвивати всі можливі форми співробітництва в галузі суднобудівництва й судноремонту, навчальних закладів та будь-яких інших форм навчання, пов'язаних з експлуатацією, дослідженнями й вивченням морських перевезень.

З метою спостереження за виконанням даної Угоди, обміну думками з питань, що становлять взаємний інтерес, і розгляду будь-яких інших проблем судноплавства, Спільна Морська Комісія, яка складатиметься з представників, призначених Компетентними Владами обох Договірних Сторін, збирається щорічно або за проханням однієї з Договірних Сторін.

Будь-які суперечки з тлумачення або застосування цієї Угоди будуть урегульовані Спільною Морською Комісією. Якщо Спільна Морська Комісія не зможе дійти згоди, суперечку буде вирішено через дипломатичні канали.

1) Кожна Договірна Сторона сповіщає іншу Договірну Сторону про завершення необхідних згідно з її законодавством ратифікаційних процедур для надання чинності даній Угоді.

Угода набуває чинності на тридцятий день після дня останнього сповіщення.

2) Дану Угоду заключено на період у п'ять років і може бути за мовчазною згодою поновлено на наступні періоди в один рік, якщо її не розірвано з повідомленням за шість місяців будь-якою з Договірних Сторін по дипломатичних каналах.

Вчинено в м. Каїрі 29 березня 1997 року в двох примірниках, кожний українською, арабською і англійською мовами, причому всі тексти є автентичними, а у разі будь-якого різночитання переважним є англійський текст.